Діагностика агресивності старшокласників - протидіяти. До ворожої агресії привертають різні типи аверсивного досвіду, такі �...

Курсова робота - Діагностика агресивності старшокласників

протидіяти.

До ворожої агресії привертають різні типи аверсивного досвіду, такі як фрустрація і образа особистості. Так що розсудливіше всього хоч би не забивати людям голови нездійсненними мріями і марними очікуваннями. Інструментальну агресію зумовлюють винагорода, що передчувається і передбачувані витрати. Значить, ми повинні заохочувати в дітях кооперативність і неагресивну поведінку. У експериментах, що проводилися, діти ставали менш агресивними, коли їх агресивна поведінка ігнорувалася, а неагресивне підкріплялося (Hamblin & others, 1969). Карати агресора практично завжди – пуста трата часу: покарання втримує від агресії тільки в ідеальних умовах, тобто якщо карають міцно, відразу і за справу, якщо покарання поєднується із заохоченням бажаної поведінки і якщо той, кого карають, не злиться (R.A. Baron, 1977). При дотриманні цих умов агресія може прориватися назовні. Це яскраво виявилося в 1969 році, коли поліція Монреаля влаштувала 16-часовий страйк, а також в 1992 році, коли в Лос-Анджелесі бригада телебачення з борта вертольота показувала райони, охоплені масовим безладдям, куди відмовилася увійти поліція. В обох випадках мав місце розгул крадіжок і вандалізму, що припинявся тільки після введення загонів поліції.

Якщо ми хочемо миру, нам необхідно формувати й заохочувати чуйність і кооперативність з раннього віку; можливо, шляхом навчання батьків тому, як домагатися дисципліни від дітей без застосування насильства. Доведені до білого каління батьки часто використовують ляпаси. Навчальні програми показують батькам, що треба підкріплювати бажану поведінку і використовувати позитивні формулювання ("Коли закінчиш прибирання своєї кімнати, підеш грати") замість негативних ("Якщо не прибереш свою кімнату, я не знаю, що з тобою зроблю"). Здійснення однієї такої "програми заміщення агресії" знизило кількість повторних затримань юних правопорушників і членів підліткових банд; підлітків і їх батьків навчали навичкам спілкування, вчили здійснювати емоційний самоконтроль, прагнули підвищити рівень їх моральної рефлексії (Goldstein & Glick, 1994).

За результатами тесту дослідження рівня агресії за методикою Басса-Даркі в 11-А класі можна сказати наступне:

переважають такі різновиди агресії як непряма агресія та підозрілість, слід відмітити також високі показники в різновидах "Вербальна агресія" та почуття провини; цікаво відмітити, що до фізичної агресії більш схильні дівчата ніж юнаки (56,3% та 42,8% відповідно); найбільш схильними до вербальної агресії є дівчата (81,25%), хоча і серед юнаків цей показник досить високий; до непрямої агресії схильні як юнаки так і дівчата, хоча серед дівчат цей показник вищий (64,3% і 75% відповідно); досить високим є показник негативізму у групі, за цим параметром він вищий у юнаків, хоча і серед дівчат досить високий, до негативізму схильні половина опитаних дівчат; показник "Роздратування" вищий серед юнаків – 64,3% і 43,8% відповідно; показник "Підозрілість" однаково високий і серед юнаків (85,7%) і серед дівчат (68,75%), хоча серед юнаків він вищий; за показником "Образа" значення розподілились однаково серед юнаків, а серед дівчат схильних до образи – меншість (31,25%); показник "Почуття провини" однаково високий серед юнаків і дівчат – 57,2% і 62,5 відповідно; індекс агресивності більший серед дівчат (62,5%); індекс ворожості як серед юнаків, так і серед дівчат не виходить за межі норми.

Самооцінка в осіб жіночої статі досліджуваної групи є вищою, ніж серед чоловіків. Навіть враховуючи те, що жінок серед тестованих більше рівень тривожності, в загальному він у них нижчий.

Гіпотеза дослідження знайшла підтвердження.

Література

Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1987. – 262 с. Агрессивность как свойство личности подростка // http://top.mail.ru Божович Л. Проблемы формирования личности. – М.: Педагогика, 1995.– 264 с. Бондарчук Е.М., Бондарчук Л.И. Основы психологии и педагогики: Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 168 с. Братусь Б.С. Аномалии личности. – М.: Мысль, 1988. – 301 с. Бурлачук А.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. – К.: Наукова думка, 1989. – 197 с. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – СПб.: Издательство "Питер", 2000. – 352 с. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений / Под ред. О.В. Овчинниковой. – М.: Изд-во МГУ, 1977. – 144 с. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1991. – 479 с. Грановская Р.М. Элементы практической психологии / ЛГУ им. А.А. Жданова. – 2-е изд., перераб. и доп. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. – 564 с. Дроздов О.Ю. Ситуативні фактори агресивної поведінки молоді // Актуальні проблеми психології. Т. 1. Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К., 2001. – Ч. 1. – С. 38-49. Дроздов А.Ю. Агрессивное поведение современной молодежи в контексте социальной ситуации // http://hro.org. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. – М.: Дом педагогики, 1996. – 208 с. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. – Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1997. – 180 с. Зейгарник Б.В. Личность и патология деятельности. – М.: Изд-во МГУ, 1971. – 264 с. Зейгарник Б.В. Патопсихология: Учеб. пособ. для вузов. – М.: Академия, 1999. – 208 с. Изард К.Е. Эмоции человека: Пер. с англ. / Под ред. Л.Я.Гозмана, М.С. Егоровой. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 439 с. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5. – 2000. – С. 14-16. Кузнецов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія: Навч. посіб. – К.: Здоров'я, 1993. – 344 с. Лидеман Р.Р. За гранью психического здоровья. – М.: Знание, 1992. – 344 с. Митерс Д. Социальная психология: Пер. с англ. – СПб: Питер, 2000. – 688 с. Немов Р.С. Психология: В 3-х кн. Кн. 3.: Экспериментальная

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14