Опитувальник складається з 480 тверджень, на які випробовуваному треба відповісти "так" чи "ні", "вірно" або "невірно". Більшість питань стосуються типової поведінки, повсякденних відчуттів, думок і установок випробовуваного. Підраховані відповіді переносяться на листи із стандартними нормами, за 18 шкалам опитувальника будується профіль особистості. Шкали опитувальника при інтерпретації об'єднуються в чотири групи.

Шість шкал, що входять до першої групи, вимірюють урівноваженість, самовпевненість і адекватність у міжособистісних відносинах. Це шкали домінування, здатності набути соціальний статус, соціальності, товариськості, самосприйняття і відчуття благополуччя.

Друга група шкал виявляє зрілість і соціалізацію особистості, її відповідальність і міжособистісні цінності. До неї включено також 6 шкал – відповідальності, досягнутої соціалізації, самоконтролю, толерантності (терпимості до інших думок, вірувань, поведінки), сприятливого враження і звичайності.

Третя група шкал вимірює потенціал досягнень і розвитку людини, її інтелектуальну ефективність. Шкали досягнення включають конформність, відстоювання своєї незалежності, інтелектуальної ефективності.

У четвертую групу входять три шкали: психологічна, гнучкість, жіночність.

Не дивлячись на слабкі місця (аналогічні MMPI), CPI є, на думку провідних психологів Заходу, на сьогоднішній день кращим опитувальником такого типу, направленим на діагностику особистісних властивостей, що впливають на міжособистісні відносини. Інтерпретація результатів тесту CPI проводиться на мові здорового глузду, а не на спеціальному психологічному жаргоні, що дозволяє використовувати отримувані результати в психологічній практиці [27].

Його методична розробленість – одна з найвищих. Дослідження з CPI проводяться для прогнозування таких критеріїв, як: а) успішність в старших класах і коледжі; б) вірогідність відходу зі школи; в) дитяча злочинність; г) наслідки умовного дострокового звільнення. Обширне обстеження професійних груп показало високу адекватність цієї методики і для прогнозу успішності оволодіння багатьма сферами професійної діяльності, що має велике практичне значення для професійного самовизначення школярів у старших класах.

Міжособистісні відносини мають складну структуру, вони інтегрують в собі багато психологічних властивостей особистості і пронизують різні рівні організації особистості. Тому навряд чи можна повністю розкрити людські відносини, використовуючи один, навіть дуже добре розроблений тест.

Для розуміння міжособистісної поведінки індивіда недостатньо детально знати зовнішню ситуацію і мотивацію індивіда. Особистість активна, і її відношення до дійсності вимагає осмислення, перетворення, виходу за межі заданого, постановки і рішення в тій або іншій формі нових творчих завдань. На психологічну діагностику суб'єктивного відображення міжособистісних відносин і направлені методики, серед яких особливе місце займає методика тематичної апперцепції. Методики дослідження суб'єктивного відображення міжособистісних відносин виникли головним чином як відповідь на запити прикладних областей психології – індивідуальної і сімейної психологічних консультацій, в яких для досягнення практичних цілей необхідне пізнання суб'єктивного світу людини. Більшість цих методик – проектні. Прикладом такої методики є FPI – методика дослідження міжособистісних відносин у сім'ї (J. Howells, J. Lickowish, 1967), яку можна використовувати для дослідження як дорослих, так і дітей. Повний варіант тесту складає 40 сцен з сімейного життя. Вік зображених у цих сценах дітей – 7_років. 16 картинок підходять для дослідження сімей, у яких є хлопчик або дівчинка, 8 підходять для сімей обох категорій. Таким чином, комплект з 24 картинок може бути використаний для батьків і дітей будь-якої сім'ї. Якщо в сім'ї є і хлопчик і дівчинка, використовується комплект з 40 картинок. Дається така інструкція: "Тут у мене декілька картинок, на яких зображені люди, які щось роблять. Деякі з них – хлопчики і дівчатка, інші – дорослі. Я хочу, щоб ти подивився на ці картинки і подумав, що б ти міг про них розповісти. Розкажи, що вони роблять (на твою думку), що говорять".

Розповіді по кожній картинці аналізуються за їх синтаксичною і граматичною структурою. Відповіді розділяються на головні, додаткові речення, вигуки. Ці синтаксичні одиниці відділяються один від одного рисками. У подальшому кожна з них аналізується як одиниця інформації, що належить одній з указаних категорій: К-1 – опис картинки; К-2 – взаємодія людей; К-3 – характеристика особистості; К-4 – різне [27].

Після заповнення матриць на кожну картинку робиться загальна інтерпретація сімейних відносин, як вони відбиваються в психіці окремого члена сім'ї. Якщо цією методикою обстежені всі члени сім'ї, то вона дозволяє отримати складнішу й глибшу інформацію про міжособистісні відносини в сім'ї.

Розділ 2. Експериментальне вивчення особливостей міжособистісних стосунків у підлітковому віці

2.1. Опис методики дослідження

МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ Б. БАССА (ОРІЄНТАЦІЙНА АНКЕТА)

Анкета складається з 27 пунктів-думок, по кожному з яких можливі три варіанти відповідей, відповідні трьом видам спрямованості особистості. Респондент повинен вибрати одну відповідь, яка найбільшою мірою висловлює його думку або відповідає реальності, і ще один, який, навпаки, найбільш далекий від його думки, чи ж найменше відповідає реальності. Відповідь "найбільше" одержує 2 бали, "найменше" – 0, невибрана – 1 бал. Бали, набрані по всіх 27 пунктах, підсумовуються для кожного виду спрямованості окремо.

За допомогою методики виявляються наступні спрямованості:

1. Спрямованість на себе (Я) – орієнтація на