Проаналізувавши результати дослідження за методикою діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі отримали наступні результати:

Таблиця 2.

Результати дослідження за методикою діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі серед хлопчиків

Показник | Автори-тарний | Егоїсти-чний | Агреси-вний | Підоз-рі-лий | Підпоряд-ковуваний | Залеж-ний | Друже-любний | Альтруї-стичний

0-4 бали – низька | 11 | 5 | 8 | 4 | 4 | 5 | 7 | 4

5-8 балів – помірна | 3 | 5 | 2 | 2 | 6 | 6 | 5 | 6

9-12 балів – висока | 1 | 4 | 2 | 6 | 4 | 2 | 3 | 6

13-16 балів – екстремальна | 1 | 2 | 4 | 4 | 2 | 3 | 1 | 0

Таблиця 2.

Результати дослідження за методикою діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі серед дівчаток

Показник | Автори-тарний | Егоїсти-чний | Агреси-вний | Підоз-рі-лий | Підпоряд-ковуваний | Залеж-ний | Друже-любний | Альтруї-стичний

0-4 бали – низька | 4 | 5 | 4 | 5 | 8 | 9 | 9 | 4

5-8 балів – помірна | 6 | 6 | 8 | 6 | 5 | 5 | 2 | 6

9-12 балів – висока | 4 | 2 | 2 | 4 | 1 | 1 | 2 | 4

13-16 балів – екстремальна | 1 | 2 | 1 | 0 | 1 | 0 | 2 | 1

Таким чином, за результатами дослідження міжособистісних відносин Т. Лірі можна сказати, що як серед хлопчиків, так і серед дівчаток у досліджуваній групі зустрічається яскраво виражені всі типи відношення до оточуючих.

Загалом по групі слід відмітити, що переважають середні показники.

Трактування значень наведено у методиці (див. підпункт 2.1.).

Висновки

Дослідивши діагностику особливостей міжособистісних стосунків у підлітковому віці, можна зробити наступні висновки:

1. Важливим аспектом життєдіяльності колективу, знання якого має важливе практичне значення для кожного, хто працює з людьми, є міжособистісні стосунки у групі. Ці стосунки неминуче виникають між членами колективу на ґрунті їхнього спілкування та взаємодії у процесі реалізації завдань, на виконання яких спрямовуються їхні зусилля. Цілі діяльності, її мотиви, організація дій співучасників визначають характер стосунків, що складаються. Міжособистісні стосунки мають складну структуру. У цій структурі діють не лише об'єктивні чинники (характер цілей, умови їх досягнення, особливості керівництва, стосунки, що склалися між членами групи), а й суб'єктивні (рівень свідомості та самосвідомості членів колективу, рівень їхніх домагань, індивідуально-психологічні особливості, здібності людей та ін.).

2. Основним методом дослідження взаємовідносин у колективі є спостереження. Воно дає можливість всебічно з'ясувати змістовний бік життя групи, її структуру, рівень розвитку, статус окремих членів. Плідними при вивченні колективів є також різні форми анкетування, опитування, інтерв'ю, результати яких дають уявлення про цінності групи, думки її членів про різні аспекти життя певної спільноти.

3. У всіх працях із проблем психології підліткового віку автори так чи інакше визнають ту роль, яку відіграють стосунки з однолітками та дорослими у формуванні соціальної ситуації розвитку підлітка.

4. Центральне місце в житті підлітка займає спілкування з товаришами. Якщо основою для об'єднань молодших школярів найчастіше виступає спільна діяльність, то тепер, навпаки, привабливість тих чи інших занять визначається передусім їхніми можливостями для спілкування з однолітками.

5. Підлітковий вік – період становлення якісно нових взаємин із дорослими. Підлітки вже, як правило, не погоджуються на характерні для дитинства нерівноправні стосунки, оскільки вони не відповідають їх уявленням про власну дорослість та самостійність. Вони вимагають поваги до власної особистості та людської гідності, довіри та самостійності, тобто істотно обмежують права дорослого та розширюють свої власні.

6. Сфера міжособистісних відносин охоплює практично весь діапазон існування людини. Можна стверджувати, що людина, навіть будучи в повній самоті, продовжує спиратися в своїх діях і думках на свої уявлення про оцінки, значущі для інших. Не випадково були створені і до цих пір показують свою теоретичну і практичну цінність такі психологічні теорії, в яких найважливіше значення для всіх особистісних складових приписується міжособистісним відносинам.

7. Одна з найвідоміших методик психологічної діагностики міжособистісних відносин належить Р. Бейлсу, який розробив схему, що дозволяє за єдиним плану реєструвати різні види інтеракції (взаємодії) в групі. За цією схемою навчений спостерігач може аналізувати кожну взаємодію в будь-якій малій групі за 12 показниками, які об'єднані в чотири більш загальні категорії: область позитивних емоцій, область вирішення проблем, область постановки проблем і область негативних емоцій. Завдяки такій формалізованій процедурі спостереження можна визначити різні рівні групової динаміки, статус і роль учасників взаємодії і т.д.

8. Перспективним напрямом у психологічній діагностиці міжособистісних відносин є спостереження за ігровим імітуванням певної життєвої ситуації.

9. За результатами дослідження міжособистісних відносин Т. Лірі можна сказати, що як серед хлопчиків, так і серед дівчаток у досліджуваній групі зустрічається яскраво виражені всі типи відношення до оточуючих.

Більшість досліджуваних вибрали спрямованість на справу.

Отже, гіпотезу дослідження підтверджено.

Література