Психодіагностичній оцінці в рамках цього комплексу методик підлягають процеси уваги, уяви, пам'яті, мислення і мови дитини, а також її мотивація навчання, досягнення успіхів і деякі базисні особистісні риси, взаємостосунки з однолітками і дорослими людьми.

Оскільки в психології при оцінюванні кожного пізнавального процесу можна отримати багато різних показників, то при створенні даного комплексу методик стояло завдання відбору мінімуму. Були відібрані, по-перше, ті, від яких залежить навчання і виховання дітей; по-друге, ті, які самі можуть розвиватися під впливом навчання і виховання, тобто служити показниками рівня психологічного розвитку дитини. Це стосується, наприклад, оцінки уваги, пам'яті, мислення, уяви, мови, мотивації досягнення успіхів.

Кожна методика дозволяє отримати один показник і вимагає для свого проведення від 5 до 10 хв. Загальний час, що витрачається на цілісне, різностороннє обстеження кожної дитини, складає в сумі від 3 до 6 годин залежно від складу вибраних методик і швидкості роботи над ними дітей.

Психодіагностика дітей, що проводиться за допомогою даного комплексу методик, вирішує наступні задачі:

1. З'ясовується, як розвивається дана дитина.

2. Своєчасно виявляються завдатки і здібності, що є у неї.

3. З'ясовуються причини відставання дитини в навчанні або причини поганого виховання.

4. Пропозиція дитині, вчителям і батькам науково обґрунтованих рекомендацій по вибору і підготовці до майбутньої професії [22, 164].

Один із способів скорочення часу, що витрачається на обстеження дітей за допомогою описуваного комплексу методик, полягає в тому, щоб там, де це можливо і допустимо, проводити не індивідуальне, а групове обстеження дітей. Про такі можливості і умови, які при цьому необхідно дотримувати, мовиться в коментарях до кожної методики. Якщо таких коментарів немає, то це означає, що дану методику однаковим чином можна застосовувати як для індивідуального, так і для групового обстеження дітей.

Перш ніж приступити до проведення психодіагностичного обстеження, рекомендується зробити наступне:

1. Ознайомитися з текстом методики, уважно розібратися в ній.

2. Прочитати коментарі до даної методики, якщо вони є.

3. Підготувати необхідні для проведення методики матеріали.

4. Провести пробне обстеження за допомогою даної методики хоч би однієї дитини й обробити результати.

Розділ 2. Експериментальне вивчення рівня розвитку пізнавальної сфери молодшого школяра

Дослідження проводилось серед учнів другого класу загальноосвітньої школи. Вибірка становить 25 осіб. З них 14 хлопчиків і 11 дівчаток. Мета дослідження – встановити рівень розумового розвитку досліджуваних.

Методики для дослідження взяті на сайті Психологічного центру "Аладін" (http://adalin.mospsy.ru.).

2.1. Опис методики дослідження

Методика "Четвертий зайвий".

Дитині зачитуються чотири слова, три з яких пов'язані між собою за смислом, а одне слово не підходить до інших. Дитині пропонується знайти "зайве" слово і пояснити, чому воно "зайве".

("Зайві" слова виділені курсивом.)

За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал, за неправильу – 0 балів.

10-8 балів – високий рівень розвитку узагальнення;

7-5 балів – середній рівень розвитку узагальнення, не завжди може виділити суттєві ознаки предметів;

4 і менше балів – здібність до узагальнення розвинена слабо.

Результати дослідження заносяться в протокол (додаток 1).

Стандартизована методика для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е.Ф. Замбацявічене

Методика дослідження сконструйована на основі деяких методик тесту структури інтелекту за Р. Амтхауером. Тест структури інтелекту Р. Амтхауера включає 9 субтестів, використовуваних для вимірювання мовних, математичних здібностей, просторової уяви і пам'яті і розрахований на групове застосування для дітей від 12 років і вище.

Для молодших школярів було розроблено 4 субтести, що включають 40 вербальних завдань, підібраних з урахуванням програмного матеріалу початкових класів.

До складу першого субтесту входять завдання, що вимагають від випробовуваних диференціювати суттєві ознаки предметів або явищ від несуттєвих, другорядних. За наслідками виконання деяких завдань субтесту можна судити про запас знань випробовуваного.

Другий субтест складається із завдань, що є словесним варіантом виключення "п'ятого зайвого". Дані, отримані при дослідженні цією методикою, дозволяють судити про володіння операціями узагальнення і абстрагування, про здатність випробовуваного виділяти істотні ознаки предметів або явищ.

Третій субтест – завдання на висновок аналогічно. Для їх виконання випробовуваному необхідно вміти встановити логічні зв'язки і відносини між поняттями.

Четвертий субтест направлений на виявлення уміння узагальнювати (випробовуваний повинен назвати поняття, об'єднуюче два слова, що входять в кожне завдання субтесту).

Кожному завданню привласнюється певна оцінка в балах, що відображає ступінь його складності. Загальний результат за кожним субтестом визначається шляхом підсумовування балів за всіма 10 завданнями.

В перших трьох субтестах правильні відповіді виділені курсивом, а в 4 субтесті дані в дужках.

Субтести – додаток 2.

Оцінка виконання учнями тестових завдань

Оцінка в балах за кожним завданням виходить шляхом підсумовування всіх правильних відповідей за даним субтестом. Максимальна кількість балів, яку може отримати школяр за виконання I-II субтестів, – по 26 балів, III – 23 бали, IV – 25 балів. Таким чином, загальна максимальна оцінка за всіма 4 субтестами складає 100 балів.

Інтерпретація отриманих школярем результатів проводиться таким чином:

100-80 балів – високий рівень розумового розвитку;

79-60 балів – середній рівень;

59-40 балів – недостатній (нижче середнього) рівень розвитку;

39-20 балів – низький рівень розвитку;

менше 20 балів – дуже низький рівень.

При обговоренні результатів слід враховувати не тільки загальний рівень розвитку, але і роль кожної складової в загальному результаті. Важливо оцінити,