наскільки гармонійно або асинхронно розвинені інтелектуальні вміння, що діагно-стуються, а також який з параметрів значно покращує або погіршує результат.
2.2. Аналіз отриманих результатів
Результати дослідження наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.
Зведена таблиця даних за результатами дослідження за методикою "Четвертий зайвий" та методикою для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е.Ф. Замбацявічене
№ п/п. | Ім'я | Стать | Методика "Четвертий зайвий" | Методика для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е.Ф. Замбацявічене
1 | 2 | 3 | 4 | 5
1 | Анатолій К. | чол. | 3 | 87
2 | Андрій С. | чол. | 6 | 37
3 | Богдан Л. | чол. | 5 | 75
4 | Борис Ф. | чол. | 6 | 28
5 | Валентин Г. | чол. | 6 | 25
6 | Валерій З. | чол. | 8 | 73
7 | Володимир Б. | чол. | 4 | 57
8 | Геннадій С. | чол. | 9 | 79
9 | Євгеній Ц. | чол. | 6 | 21
Продовження таблиці 2.1
1 | 2 | 3 | 4 | 5
10 | Ігор Н. | чол. | 9 | 61
11 | Ілля Д. | чол. | 7 | 58
12 | Максим У. | чол. | 10 | 40
13 | Микита Т. | чол. | 8 | 58
14 | Руслан Ш. | чол. | 8 | 23
15 | Іванна Б. | жін. | 9 | 52
16 | Лариса Т. | жін. | 8 | 42
17 | Леся К. | жін. | 10 | 92
18 | Людмила П. | жін. | 5 | 45
19 | Марина О. | жін. | 9 | 87
20 | Мирослава В. | жін. | 10 | 100
21 | Настасія Г. | жін. | 5 | 36
22 | Оксана Д. | жін. | 4 | 76
23 | Олена К. | жін. | 7 | 73
24 | Соломія Х. | жін. | 6 | 87
25 | Софія В. | жін. | 9 | 91
Кількісний розподіл значень за методикою "Четвертий зайвий" наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2..
Кількісний розподіл вибірки дослідження за методикою "Четвертий зайвий"
Показник | Високий рівень розвитку узагальнення | Середній рівень розвитку узагальнення | Низький рівень розвитку узагальнення
Кількість осіб | 12 | 10 | 3
% | 48,0 | 40,0 | 12,0
Хлопчики | 6 | 6 | 2
% | 42,9 | 42,9 | 14,3
Дівчатка | 6 | 4 | 1
% | 54,5 | 36,4 | 9,1
Таким чином, у досліджуваній групі слід відмітити переважання високих і середніх показників рівня розвитку узагальнення.
Високі і середні показники приблизно порівно розподілені серед хлопчиків і дівчаток.
У графічній інтерпретації результати дослідження виглядають наступним чином (рис. 2.1 – 2.3)
Рис. 2.. Кількісний розподіл вибірки дослідження за методикою "Четвертий зайвий" серед загальної кількості опитаних
Рис. 2.. Кількісний розподіл вибірки дослідження за методикою "Четвертий зайвий" серед хлопчиків
Рис. 2.. Кількісний розподіл вибірки дослідження за методикою "Четвертий зайвий" серед дівчаток
Таблиця 2.
Кількісний розподіл вибірки дослідження за методикою для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е.Ф. Замбацявічене
Показник | Високий рівень розумового розвитку | Середній рівень розумового розвитку | Недостатній рівень розумового розвитку | Низький рівень розумового розвитку | Дуже низь-кий рівень розумового розвитку
Кількість осіб | 6 | 6 | 7 | 6 | 0
% | 24,0 | 24,0 | 28,0 | 24,0 | 0,0
Хлопчики | 1 | 4 | 4 | 5 | 0
% | 7,1 | 28,6 | 28,6 | 35,7 | 0,0
Дівчатка | 5 | 2 | 3 | 1 | 0
% | 45,5 | 18,2 | 27,3 | 9,1 | 0,0
Таким чином, аналізуючи результати дослідження визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е.Ф. Замбацявічене можна сказати наступне:
у групі не спостерігається дуже низь-кого рівня розумового розвитку;
значення високого та середнього рівня розумового розвитку приблизно однакове по кількості із значеннями недостатнього і низького рівня розвитку (з перевагою в 1 особу в сторону недостатнього рівня розвитку);
високий рівень розумового розвитку переважає у дівчаток;
серед хлопчиків переважає недостатній та низький рівень розумового розвитку.
У графічній інтерпретації результати дослідження мають наступний вигляд (рис. 2.4 – 2.6).
Рис. 2.. Кількісний розподіл вибірки дослідження за методикою для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е. Ф. Замбацявічене серед загальної кількості опитаних
Рис. 2.. Кількісний розподіл вибірки дослідження за методикою для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е.Ф. Замбацявічене серед хлопчиків
Рис. 2.. Кількісний розподіл вибірки дослідження за методикою для визначення рівня розумового розвитку молодших школярів Е.Ф. Замбацявічене серед дівчаток
Висновки
Дослідивши особливості діагностики рівня розвитку пізнавальної сфери молодшого школяра, можна зробити наступні висновки:
1. У молодшому шкільному віці закріплюються і розвиваються далі ті основні людські характеристики пізнавальних процесів (сприйняття, увага, пам'ять, уява, мислення і мова), необхідність яких пов'язана зі вступом до школи. З "натуральних", за Л.С. Виготським, ці процеси на початок молодшого шкільного віку повинні стати "культурними", перетворитися на вищі психічні функції, пов'язані з розділенням на довільні і опосередковані.
2. Вміння бути уважним має значення не тільки в збагаченні учнів знаннями, уміннями і навиками, але і в розвитку їх особистості.
3. Хоча елементи довільності в сприйнятті є і у дитини дошкільного віку, сприйняття молодшого школяра спочатку носить мимовільний характер. Учні не уміють ще управляти своїм сприйняттям, не можуть самостійно аналізувати той або інший предмет, той або інший наочна посібник.
4. Сприйняття