експеримен-таль-ного класу вибирали більше предметів для розгляду (3-4 замість 1-2 в звичай-них), розглядали їх довше (понад 3 хв – 80% дітей, у звичайному ж класі 80% дітей розглядали предмет менше 3 хв). У дітей експериментального класу інте-рес виявився і в тому, що вони прагнули більше дізнатися про предмет, його походження, значення і т.п. У дітей же звичайних класів мотив діяльності був обумовлений лише звертанням експериментатора. Таким чином, саме органі-зація учбової діяльності обумовлює розвиток сприйняття. Навчання повинно забезпечувати уміння бачити і аналізувати те, що сприймає дитина [25].
1.1.3. Пам'ять
Особливості запам'ятовування молодших школярів.
Великі зміни відбуваються в процесах пам'яті молодшого школяра. Прийшовши в школу, діти вже уміють запам'ятовувати довільно, проте це уміння недосконале. Так, першокласник часто не пам'ятає, що було задано додому (для цього потрібне довільне запам'ятовування), хоча легко і швидко запам'ятовує те, що цікаво, що викликає сильні відчуття (мимоволі). Відчуття роблять дуже вели-кий вплив на швидкість і міцність запам'ятовування. Тому діти легко запам'ято-вують пісні, вірші, казки, які викликають яскраві образи і сильні переживання.
Мимовільне запам'ятовування грає велику роль в учбовій діяльності молодшого школяра. Як показують дослідження А.А. Смирнова, П.І. Зінченко, А.Н. Леонтьєва, діти без особливих зусиль запам'ятовують матеріал, з яким вони діють. До 11 класу мимовільне запам'ятовування стає продуктивнішим.
П.І. Зінченко в своєму дослідженні пропонував дошкільникам і учням різних класів класифікувати картинки (15 штук) за змістом зображених на них предметів. Мета запам'ятовування картинки перед ними не ставилася, тобто запам'ятовування відбувалося мимоволі. Дослідником відмічено, що здатність мимовільного запам'ятовування картинок з віком збільшувалася (в середньому з 6 картинок у середніх дошкільників до 13 картинок у молодших школярів) [20].
Продуктивність мимовільного запам'ятовування виявляється в тому, що з віком збільшується об'єм запам'ятовування цікавих текстів, казок; дитина розповідає більше подробиць і відносно глибоко передає зміст. Мимовільне запам'ятовування стає більш осмисленим.
Деякі психологи вважають, що у дітей молодшого шкільного віку переважає механічне запам'ятовування. Так, Е. Мейман стверджував, що логічна пам'ять починає переважати тільки в 13-14-літньому віці. В. Штерн вважав, що розуміння сенсу слів в дитячому віці має мале значення.
Дослідження вітчизняних психологів показують, що механічне заучування у дітей (як і у дорослих) менш ефективне, ніж осмислене: запам'ятати безглуздий матеріал в дитячому віці важче, ніж в дорослому. Це пояснюється тим, що заучування безглуздого матеріалу вимагає великих вольових зусиль, а діти на це ще не здатні. Так, в експериментальних умовах при запам'ятовуванні безглуздих складів і окремих осмислених слів з'ясувалося, що діти будь-якого віку значно більше запам'ятали осмислених слів, а не безглуздих складів. При порівнянні даних за віковими групами виявилось, що у молодшого школяра різниця між продуктивністю безглуздого і осмисленого запам'ятовування значно більше, ніж у дорослих.
Розвиток довільного і осмисленого запам'ятовування.
Впродовж всього молодшого шкільного віку йде розвиток довільного і осмисленого запам'ятовування.
Перший час у молодших школярів недостатньо розвинений самоконтроль.
Першокласники як правило перевіряють себе з чисто зовнішньої, кількісної сторони (чи повторив він матеріал стільки разів, скільки сказав вчитель), не віддаючи собі звіту в тому, чи зможуть вони відтворити матеріал на уроці. Самоконтроль, як правило, здійснюється на основі пізнавання, коли учень, прочитуючи повторно, переживає почуття знайомості.
Показником довільності служать прийоми запам'ятовування. Спочатку основним прийомом є багаторазове прочитання всього матеріалу. Потім учні починають користуватися складнішим прийомом: чергують прочитувати з відтворенням.
В результаті дослідження А.А. Смирнов установив, що прийом прочитання має індивідуальні особливості, особливо в перші роки навчання. Найменш здібні учні обмежуються одноманітним читанням тексту. У зв'язку з тим, що вони не володіють технікою читання, їх увага прямує на те, щоб правильно прочитати текст. Уявне відтворення тексту, тобто розповідь самому собі, у цих школярів відсутнє. Найбільш сильні учні вносять у запам'ятовування деяку різноманітність. "Вперше, – говорить одного з сильних учнів, – читав повільно, щоб можна було трохи краще розібратися. Другий раз прочитав швидше, щоб краще запам'ятати. Коли читав утретє, вже знав оповідання, читав, щоб підкріпити як слід, щоб потім ще не помилитися. Четвертий раз читав не все, а тільки те, що погано запам'ятав..." З цього прикладу видно, що кожне читання переслідувало певну мету [28].
Аналізуючи одержані дані, А.А. Смирнов відмічає ряд ступенів запам'ятовування тексту. Перший ступінь характеризується простим багаторазовим читанням, однаковою і одноманітною роботою над текстом протягом всього процесу запам'ятовування. На другому ступені з'являється деяка різноманітність при читанні, але вона виражена ще тільки об'єктивно. Учень не усвідомлює, що кожного разу читає текст по-різному, оскільки сам він не ставить перед собою різних завдань при повторному читанні. Третій ступінь характеризується тим, що перед кожним читанням учень сам ставить особливе завдання і свідомо використовує читання для її вирішення. Третій ступінь найбільшою мірою властивий учням III класу (в порівнянні з учнями II класу). Учні цього віку використовують вже такі прийоми повторного читання, якими, як правило, користуються дорослі: повернення до прочитаних частин тексту з метою з'ясування їх змісту; уявне пригадування прочитаного, коли читання тексту повністю ще не закінчене [28].
Особливості відтворення.
У молодшому шкільному віці відтворення представляє великі труднощі у зв'язку з тим, що воно вимагає уміння ставити мету, активізувати мислення. До цього учні приходять поступово. Потреба в повторенні при заучуванні у них виникає раніше, і вони реалізують її в пізнаванні, заглядаючи в текст. З часом учні під впливом вчителя переконуються в необхідності відтворення.
Відтворенням молодші школярі починають користуватися при заучуванні напам'ять. При цьому