Розвиток довільної уваги.

Великого значення розвитку довільної уваги молодших школярів надавав К. Д. Ушинський. Він виступав проти того, щоб весь учбовий процес в початкових класах будувався тільки на інтересі і цікавості: "Звичайно, зробивши цікавим свій урок, ви можете не боятися наскучити дітям, але пам'ятаєте, що не все може бути цікавим у навчанні, а неодмінно є й нудні речі, і повинні бути. Привчіть же дитину робити не тільки те, що захоплює, але й те, що не захоплює, – робити ради задоволення виконати свій обов'язок" [16]. К.Д. Ушинський підкреслював, що "однієї пасивної уваги ще недостатньо, і навіть розвинена передчасно, надмірно і без сприяння активної уваги... вона може перетворитися на хворобливий стан душі, яка робиться якоюсь безсилою, ледачою, вимагає безупинно збудження цікавими розповідями або цікавим читанням" [16].

Як показують дослідження вітчизняних психологів (Л.І. Божович [3], А.Н. Леонтьєва та ін.), розвиток довільної уваги у разі керівництва цим процесом в перші роки навчання може відбуватися досить інтенсивно. Велике значення має розвиток у учнів уміння працювати цілеспрямовано. Спочатку мету перед учнями ставлять дорослі (батьки, вчителі), і, якщо це необхідно, дорослі надають допомогу дітям в її досягненні.

Вищим ступенем довільної уваги є здатність учня керуватися самостійно поставленими цілями. Розвиток довільної уваги у дітей і йде в напрямі від виконання цілей, які ставлять дорослі, до цілей, які ставить сам учень, контролюючий їх виконання.

Розвиток довільної уваги тісно пов'язаний з розвитком відповідальності у молодших школярів за засвоєння знань. Учні з відповідальним відношенням до навчання уміють примусити себе уважно виконувати будь-яке завдання, як цікаве, так і нецікаве. Учні без відчуття відповідальності уважно працюють тільки з цікавим матеріалом. От чому дуже важливо виховувати у учнів відчуття відповідальності.

Довільність уваги розвивається разом з розвитком її властивостей.

Властивості уваги.

Об'єм уваги молодшого школяра менший, ніж у дорослої людини, розподіл уваги – слабкіший.

Невміння розподілити увагу між різними видами робіт, наприклад, між слуханням товариша, що читає книгу, і своїм читанням, призводить до того, що учень збивається з темпу читання, або відстає, або забігає вперед. Те ж саме спостерігається і при швидкій лічбі, коли діти всю увагу направляють тільки на ті числа, з якими безпосередньо оперують в даний момент, а інші забувають і не можуть перевірити хід рішення. Відсутність розподілу уваги при читанні по складах призводить до того, що дитина не розуміє сенсу читаного, оскільки вона всю свою увагу зосереджує на процесі читання.

Увага молодшого школяра відрізняється великою нестійкістю, легким відволіканням. Нестійкість уваги пояснюється тим, що у молодшого школяра переважає збудження над гальмуванням. Увага може відволікатися з різних причин, наприклад із-за новизни обстановки, через дію орієнтовного рефлексу, при неправильному використанні наочного посібника і т.д. Одним і тим же видом діяльності молодший школяр може займатися вельми нетривалий час у зв'язку з швидким настанням стомлення, позамежного гальмування. Тому вчитель повинен різноманітити види діяльності учнів [16].

Однією з особливостей уваги, яку також необхідно знати і враховувати педагогу, є те, що молодші школярі не вміють швидко перемикати свою увагу з одного об'єкта на іншій. Поступово, при правильній організації учбового процесу, удосконалюється і дана якість уваги молодших школярів: при необхідності учні вільно переходять від одних дій до інших.

1.2. Методи оцінки уваги молодшого школяра й дитини, що вступає до школи

Увага – один з головних психологічних процесів, від характеристики якого залежить оцінка пізнавальної готовності дитини до навчання в школі, успішність її навчальної діяльності. Багато проблем, що виникають у навчанні, особливо в початковий його період, безпосередньо пов'язані з недоліками в розвитку уваги. Вони можуть бути усунуті, якщо заздалегідь, як мінімум за рік до надходження в школу, відомі індивідуальні особливості уваги дитини й той рівень, на якому вона перебуває в цей момент часу.

Хоча в цілому в онтогенезі увага змінюється мало (це особливо стосується його природно зумовлених видів: безпосередні й мимовільного) і його основні характеристики з віком залишаються досить стійкими, все-таки згодом при достатніх і систематичних зусиллях можна позбутися від багатьох недоліків у розвитку уваги дитини. Це пояснюється тим, що одні, слаборозвинені якості уваги можна компенсувати посиленим розвитком інших її якостей. Так, слабка стійкість уваги нерідко може бути заповнена її гарною здатністю до перемикання; відносно невеликий обсяг уваги як недолік переборюється за рахунок підвищення продуктивності уваги; недоліки зорової уваги можуть бути частково врівноважені перевагами слухової й рухової уваги; дефіцит механічної – розвиненістю логічної уваги й т.д. [19, 174]

У пропонований комплекс методик увійшли в основному такі, за допомогою яких оцінюються хоча й індивідуально стійкі, але разом з тим і компенсовувані властивості уваги дітей. Під стійкістю уваги розуміється її здатність зберігатися на тому самому, досить високому рівні протягом тривалого періоду часу. Розподіл уваги розуміється як така її характеристика, що дозволяє одночасно тримати в сфері уваги багато різних об'єктів і сприймати їх із приблизно однаковою увагою. Та ж характеристика уваги відноситься до здатності втримувати в сфері уваги великий простір або значну частину площі деякого об'єкта. Перемикання уваги розглядається як така її властивість, що дозволяє людині перемикати увагу