дослідження наведена у попередньому підпункті.
Слід відмітити, що досліджувані показали досить низькі показники. Великої різниці між рівнем уваги хлопчика і рівнями уваги дівчаток не виявлено.
Висновки
Дослідивши особливості діагностики уваги молодших школярів, можна зробити наступні висновки:
1. Увага – це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості та зосередженості свідомості на значущих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.
2. Мимовільна увага виникає несподівано незалежно від свідомості, непередбачене за умов діяльності або відпочинку, на дозвіллі, під впливом різноманітних подразників, які діють на той чи інший аналізатор організму. Мимовільна увага властива і людині, і тваринам, хоча її виникнення у людини якісно відрізняється від такої уваги у тварин. На відміну від тварин людина може оволодівати власною мимовільною увагою, предмет мимовільного зосередження може стати предметом свідомого зосередження. Фізіологічним підґрунтям мимовільної уваги є безумовно-рефлекторна орієнтувальна діяльність. Нейрофізіологічним її механізмом є збудження, що надходять до кори з підкоркових ділянок великих півкуль головного мозку.
3. Довільна увага – це свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах та явищах навколишньої дійсності, на внутрішній психічній діяльності. Основним компонентом довільної уваги є воля. Силою волі людина здатна мобілізувати й зосереджувати свою свідомість на необхідній діяльності досить тривалий час.
4. Післядовільна увага, як свідчать досвід і спеціальні дослідження, настає в результаті свідомого зосередження на предметах та явищах у процесі довільної уваги. Долаючи труднощі під час довільного зосередження, людина звикає до них, сама діяльність викликає певний інтерес до неї, а то й захоплює її виконавця, і увага набирає ознак мимовільного зосередження.
5. Переважним видом уваги молодшого школяра на початку навчання є мимовільне, фізіологічною основою якого служить орієнтовний рефлекс. Реакція на все нове, яскраве, незвичайне, сильна в цьому віці. Дитина не може ще управляти своєю увагою і часто опиняється під владою зовнішніх вражень. Навіть при зосередженні уваги учні не помічають головного, суттєвого. Це пояснюється особливостями їх мислення. Наочно-образний характер розумової діяльності призводить до того, що учні всі свою увагу направляють на окремі, впадаючі в очі предмети або їх ознаки. Виникаючі в свідомості дітей образи, уявлення викликають сильні переживання, які роблять гальмівний вплив на розумову діяльність. Тому якщо суть предмета не знаходиться на поверхні, якщо вона замаскована, то молодші школярі і не помічають її. З розвитком і вдосконаленням мислення молодші школярі все більшою мірою стають здатними зосередити свою увагу на головному, основному, суттєвому.
6. Як показують дослідження вітчизняних психологів, розвиток довільної уваги у разі керівництва цим процесом в перші роки навчання може відбуватися досить інтенсивно. Велике значення має розвиток у учнів уміння працювати цілеспрямовано. Спочатку мету перед учнями ставлять дорослі (батьки, вчителі), і, якщо це необхідно, дорослі надають допомогу дітям в її досягненні.
7. Вищим ступенем довільної уваги є здатність учня керуватися самостійно поставленими цілями. Розвиток довільної уваги у дітей і йде в напрямі від виконання цілей, які ставлять дорослі, до цілей, які ставить сам учень, контролюючий їх виконання.
8. Об'єм уваги молодшого школяра менший, ніж у дорослої людини, розподіл уваги – слабкіший. Однією з особливостей уваги, яку також необхідно знати і враховувати педагогу, є те, що молодші школярі не вміють швидко перемикати свою увагу з одного об'єкта на іншій. Поступово, при правильній організації учбового процесу, удосконалюється і дана якість уваги молодших школярів: при необхідності учні вільно переходять від одних дій до інших.
9. У пропонований комплекс методик увійшли в основному такі, за допомогою яких оцінюються хоча й індивідуально стійкі, але разом з тим і компенсовувані властивості уваги дітей. Під стійкістю уваги розуміється її здатність зберігатися на тому самому, досить високому рівні протягом тривалого періоду часу. Розподіл уваги розуміється як така її характеристика, що дозволяє одночасно тримати в сфері уваги багато різних об'єктів і сприймати їх із приблизно однаковою увагою. Та ж характеристика уваги відноситься до здатності втримувати в сфері уваги великий простір або значну частину площі деякого об'єкта. Перемикання уваги розглядається як така її властивість, що дозволяє людині перемикати увагу з одного об'єкта на інший, відволікатися від першого й зосереджувати на іншому. Тут ураховуються швидкість такого перемикання, а також час, необхідний для концентрації уваги на новому об'єкті. Обсяг уваги – це кількість об'єктів, які одночасно можуть перебувати в сфері уваги людини.
10. В ході емпіричного дослідження було обстежено трьох дітей. Досліджувані показали досить низькі показники. Великої різниці між рівнем уваги хлопчика і рівнями уваги дівчаток не виявлено.
Гіпотеза дослідження підтверджена.
Література
Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учеб. для вузов. – Екатеринбург: Деловая книга, 1999. – 624 с.
Анастази А. Психологическое тестирование. М, 1982. – Кн. 2 .
Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Психологические исследования. – М.: Просвещение, 1968.
Возрастная и педагогическая психология. / Под. редакцией Гамезо М.В., Матюхиной М.В., Михальчик Т.С. – М., 1984.
Вопросы психологии учебной деятельности младших школьников / Под ред. Д.Б. Эльконина, В.В. Давыдова. – М., 1962, с. 25 – 49, 50 – 184, 224 – 258.
Гайда В.К., Захаров В.П. Психологическое тестирование. – Л.: ЛГУ, 1982. – 101 с.
Гальперин П.Я; Кабыльницкая С.Л. Экспериментальное формирование внимания. М., 1974, с. 5 – 78.
Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология. Словарь-справочник. – Минск, 1998.
Заброцький M.М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 112 с.
Запорожец А.В. Избранные психологические труды, в 2-х томах.