Копінг

курсова робота з психології

ЗМІСТ

Вступ

Проблема копінг-поведінки відносно недавно стала розроблятися в психології. Необхідність звертання до даної проблематики продиктована специфікою поведінки людини у важкій ситуації, яка деколи пригнічує провідні форми прояви активності особистості. У широкому сенсі копінг включає всі види взаємодії суб'єкта з ситуацією, зокрема спроби оволодіти або пом'якшити, звикнути або відхилитися від вимог проблемної ситуації.

В цілому поняття копінг використовується в психології для опису характерних способів поведінки людей в різних складних життєвий і професійних ситуаціях. Кінцевою метою даної поведінки і одночасно критерієм її ефективності можна вважати зниження стресогенного впливу ситуації [2], тобто подолання її і вихід на нормальний рівень функціонування. Копінг-поведінка реалізується за допомогою копінг-стратегій. На вибір таких стратегій роблять вплив різні чинники: вікові, гендерні характеристики. Найчастіше виділяють особистісні і ситуативні детермінанти копінг-поведінки.

В даний час існують дві рівно прийняті моделі (жодна з них не вважається достатньо підтвердженою емпірично). Згідно з першою (Юнг, Еріксон, Гуттман), становлення, розвиток особистості або індивідуація роблять копінг-поведінку успішнішою, вдосконалюючи її стратегії.

Інша – феноменологічна, ситуативна модель (Р. Лазарус, Фолькман, МакКре, Коста) – стверджує, що не буває "хороших, зрілих" або "поганих, незрілих" копінг-стратегій. Вони повинні оцінюватися, виходячи з контексту і вимог стресової ситуації. Вік може впливати на оцінку стресу особою і вибір копінг-стратегії, але дорослішання не є головною детермінантою адаптивної поведінки і ефективного подолання стресу. Методологія дослідження копінг-поведінки в рамках першої моделі вважається продуктивним порівнювати групи випробовуваних, що належать різним поколінням. Обговорюється вплив так званого "ефекту когорти". Індивіди, що належать до однієї вікової групи (когорти), мають багато спільних рис унаслідок виховання в одному і тому ж соціокультурному просторі, переживання одних і тих же труднощів, що впливають на їх емоційні і фізичні ресурси. Згідно "ефекту когорти", представники різних поколінь повинні вибирати різні стратегії подолання.

Актуальність дослідження проблеми копінг-поведінки не викликає сумнівів. Число важких ситуацій, з якими стикається сучасна людина, останнім часом значно зросло. Вивчення стратегій подолання, які застосовують люди, способів, за допомогою яких вони намагаються подолати негативні наслідки кризових ситуацій, є природною основою для розробки технологій психологічної підтримки населення.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження.

Об'єктом дослідження курсової роботи є міжособистісні стосунки.

Предмет дослідження – копінг як вміння подолати стрес.

Метою курсової роботи є дослідження копінгу як вміння подолати стрес.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

Практичне значення курсової роботи полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Використати дослідження можна при роботі психолога та соціального педагога.

Гіпотезу дослідження можна сформулювати наступним чином:

"Долання стресу є індивідуальним проявом і вміння подолати стрес залежить від обставин".

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження копінгу як уміння подолати стрес

1.1. Визначення копінгу

Вперше термін з'явився в психологічній літературі в 1962 році; Л. Мерфі застосував його, вивчаючи, яким чином діти долають кризи розвитку [Нікольська, Грановська, 2000, с. 70]. Чотири роки опісля, в році Р. Лазарус у своїй книзі "Psychological Stress and Coping Process" ("Психологічний стрес і процес його подолання") звернувся до копінгу для опису усвідомлених стратегій подолання стресу і інших подій, що породжують тривогу [Frydenberg, 2002].

Точніше копінг-поведінка визначається так: копінг – це "безперервно змінні когнітивні і поведінкові спроби справитися із специфічними зовнішніми і/або внутрішніми вимогами, які оцінюються як надмірні або такі, що перевищують ресурси людини" [Lazarus & Folkman, 1984, p.141, цит. за Losoya, 1998]. Автори підкреслюють, що копінг – це процес, який весь час змінюється, оскільки особа і середовище утворюють нерозривний, динамічний взаємозв'язок і роблять один на одного взаємний вплив (там же) [19].

Як показано Лазарусом [Lazarus, 1991], стверджується, що стрес – це дискомфорт, що відчувається, коли відсутня рівновага між індивідуальним сприйняттям запитів середовища і ресурсів, доступних для взаємодії з цими запитами. Саме індивід оцінює ситуацію як стресову чи ні. За Лазарусом і Фолкманом, індивіди оцінюють для себе величину потенційного стресора, зіставляючи запити середовища з власною оцінкою ресурсів, якими вони володіють, щоб справитися з цими самими запитами [Berg, Meegan & Deviney, 1998].

З часом поняття "копінг" стало включати реакцію не тільки на "надмірні або перевищуючі ресурси людини вимоги", але й на щоденні стресові ситуації. Зміст копінгу при цьому залишився тим же: копінг – це те, що робить людина, щоб справитися із стресом: вона об'єднує когнітивні, емоційні і поведінкові стратегії, які використовуються, щоб справитися із запитами буденного життя. Думки, почуття і дії утворюють копінг-стратегії, які використовуються в різному ступені в певних обставинах [Frydenberg, 1997]. Таким чином, копінг – це "поведінкові і когнітивні зусилля, застосовувані індивідами, щоб справитися з взаємостосунками людина-середовище" [Frydenberg & Lewis, 2000].

При цьому підкреслюється, що реакції індивіда на стресову ситуацію можуть бути як довільними, так і мимовільними. Мимовільні реакції – це ті, що засновані на індивідуальних відмінностях у темпераменті, а також ті, що набуті в результаті повторення і більше не вимагають свідомого контролю [Compas, 1998].

Психологи, що займаються проблематикою копінг-поведінки, дотримуються різних поглядів на ефективність стратегій подолання. Якщо в багатьох теоріях враховується, що копінг-стратегії за своєю суттю можуть бути як продуктивними, функціональними, так і непродуктивними, дисфункціональними [Frydenberg, 2002; Frydenberg, Lewis, 2000; Lopez, Little, 1996; Skinner, Koplik, 1992, Vitaliano, 1990], то існують автори, з погляду яких невід'ємною характеристикою копінг-поведінки є її корисність [Нікольська, Грановська,