орієнтація на дію, воля до сенсу та ін. Найповніше, з погляду Д.А. Леонтьєва, цьому поняттю в зарубіжній психології відповідає поняття "життєстійкість" – hardiness, введене С.Мадді.
Теорія Мадді про особливу особистісну якість "hardiness" виникла у зв'язку з розробкою ним проблем творчого потенціалу особистості і регулювання стресу. Із його точки зору, ці проблеми найлогічніше зв'язуються, аналізуються і інтегруються в рамках розробленої ним концепції "hardiness". Через поглиблення атитюдів включеності, контролю і виклику (прийняття виклику життя), позначених як "hardiness", людина може одночасно розвиватися, збагачувати свій потенціал і справлятися із стресами, що зустрічаються на її життєвому шляху.
У вітчизняній літературі прийнято переводити "hardiness" як "стійкість" або "життєстійкість" (Д.А. Леонтьєв), але, у зв'язку з багатоплановістю цього поняття і з метою максимального збереження сенсу надалі в тексті використовуватиметься авторський термін "Hardiness". Згідно Великому англо-російському словнику "hardiness" – витривалість, міцність, здоров'я, стійкість, сміливість, відвага, безстрашність, зухвалість, нахабство. Відповідно "hardy" – витривала, стійка, загартована, смілива, відважна, зухвала, безрозсудна; витривала людина. З урахуванням широкого контексту і відтінків значення, яке має в перекладі дане слово, доцільно використовувати даний термін без перекладу. У вітчизняній літературі практично немає публікацій, присвячених "hardiness".
Поняття "hardiness" відображає, з погляду С. Мадді і Д. Кошаба (Maddi S., & Khoshaba D. 1996) психологічну живучість і розширену ефективність людини, а також є показником психічного здоров'я людини. Ними був розроблений психометрично адекватний метод вимірювання "hardiness", вивчалися взаємозв'язки між цим методом і шкалами Міннесотського Багатофакторного особистісного опитувальника. Результати цієї роботи яскраво продемонстрували, що "hardiness" є загальною мірою психічного здоров'я людини, а не артефактом контрольованих негативних тенденцій людини. Поняття "hardiness" або стійкість використовується в контексті проблематики подолання із стресом. Особистісна якість "hardiness" підкреслює атитюди, що мотивують людину перетворювати стресогенні життєві події. Ставлення людини до змін, як і її можливості скористатися наявними внутрішніми ресурсами, які допомагають ефективно управляти ними, визначають, наскільки особистість здатна упоратися з труднощами і змінами, з якими вона стикається щодня, і з тими, які носять колоекстремальний і екстремальний характер [1].
Першою характеристикою атитюдів "hardy", згідно С. Мадді, є "включеність" (commitment) – важлива характеристика відносно себе і навколишнього світу і характеру взаємодії між ними, яка дає сили і мотивує людину до реалізації, лідерства, здорового образу думок і поведінки. Вона дає можливість відчувати себе значущим і достатньо цінним, щоб повністю включатися в рішення життєвих задач, не дивлячись на наявність стресогенних чинників і змін. "Hardy"-атитюд, умовно названий "контролем" (control), мотивує до пошуку шляхів впливу на результати стресогенних змін, на противагу впаданню в стан безпорадності і пасивності. Це поняття багато в чому схоже з поняттям "локус контролю" Роттера. На противагу відчуттю переляку від цих змін, "hardy"-атитюд, позначений як "виклик" (challenge), допомагає людині залишатися відкритим навколишньому середовищу і суспільству. Він полягає в сприйнятті особою події життя як виклику і випробування особистостісто собі. Підсумовуючи, можна сказати, що "hardiness" – це особливий патерн установок і навиків, що дозволяють перетворити зміни в можливості. Це свого роду операціоналізація введеного П. Тілліхом поняття "мужність бути".
Окрім атитюдів, "hardiness" включає такі базові цінності, як кооперація (cooperation), довіра (credibility) і креативність (creativity).
Поняття "hardiness" не тотожно поняттю копінг-стратегій, або стратегій подолання з життєвими труднощами. З погляду Лазаруса і Фолкман (Lasarus, Folkman), це стратегії, направлені на подолання життєвих труднощів: стратегію подолання, стратегію дистанціювання, стратегію самоконтролю, стратегію пошуку соціальної підтримки, стратегію прийняття відповідальності, стратегію уникнення, стратегію планового рішення проблеми і стратегію переоцінки. По-перше, копінг-стратегії – це прийоми, алгоритми дії, звичні і традиційні для особистості, тоді як "hardiness" – риса особистості, установка на виживаність. По-друге, копінг-стратегії можуть приймати як продуктивну, так і непродуктивну форму, навіть вести до регресу, а "hardiness" – риса особистості, що дозволяє справлятися з дистресом ефективно і завжди у напрямі особистісного зростання.
Розглянемо деякі з досліджень феномена "hardiness", що мають концептуальне відношення до теми нашого дослідження.
Ла Грека (La Greca, 1985) розглядає психологічні чинники подолання стресу. В медичних і психологічних дослідженнях велика увага приділяється взаємозв'язку стресу і виживаності. Але динаміка цього взаємозв'язку поки до кінця не осмислена ученими. На даний момент відомо, що стрес, не правильно вирішений, може мати серйозні патологічні наслідки для імунної, серцево-судинної і центральної нервової системи. Серед чинників, які можуть надавати пом'якшувальну дію на цю напругу, він називає: адаптацію дитинства, індивідуальність Hardiness (стійкість), і очікування стресу, розчленовування внутрішнього переживання стресу, соціальну підтримку, і навколишнє середовище. Важливу роль для зняття стресу, з його точки зору, грають пріоритети, що розвиваються; уникнення стресу; відпочинок; фізичні вправи; розширення соціальних зв'язків; повноцінне харчування; використання методів релаксації [1].
Згідно дослідженням Солкави і Сікора (Solcava, Iva, and Sykora, J. 1995), що займалися відносинами між "hardiness" і напругою в умовах, що індукують тривогу, особистості з меншим рівнем тривожності і високими показниками hardiness продемонстрували слабкіші фізіологічні реакції при зіткненні з ситуацією стресу. Вищі показники варіабельності серцевого ритму, виявлені у людей з високим рівнем самоконтролю, з погляду дослідників, указують на велику вираженість спроб подолання з ситуацією (задіяння копінг-стратегій).
Шейер, і Карвер (Scheier, Michael F., and Carver, Charles S. 1989). вивчали вплив очікування результату на фізичне благополуччя людини. Дослідники пов'язують диспозиційний оптимізм і здоров'я, наприклад, відновний період після хірургічного втручання. Інше дослідження показало зв'язок між рівнем ворожості і хворобами серця. Якість "Hardiness" (визначена, як включеність, контроль і виклик), яка може