кожному з яких був використаний свій психолого-педагогічний метод: констатуючий, формуючий і контрольний експерименти.
2.3. Кількісний і якісний аналіз результатів констатуючого експерименту
Після проведення констатуючого експерименту за допомогою методики "Виключення слів" для оцінки вербально-логічного мислення (див. додаток 1) і методики "Вкажи зайвий предмет" для оцінки наочно-образного мислення (див. додаток 2) учнів 1-го класу контрольної і експериментальної груп, були проведені кількісний і якісний аналіз, а також зіставлення одержаних даних.
В експериментальній групі були одержані наступні результати:
за методикою "Виключення слів" після підрахунку балів і врахування поправки Т на якийсь час, за загальним показником 8 учнів отримали по 15-16 балів і 4 учні по 21-22 бали. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1): у 8 молодших школярів – шкальна оцінка рівна 8, що відповідає низькому рівню розвитку вербально-логічного мислення і у 4 учнів – шкальна оцінка рівна 11, що відповідає середньому рівню розвитку вербально-логічного мислення;
за методикою "Вкажи зайвий предмет" після оцінки в балах час і точність виконання кожної серії завдання і врахування поправки Т, за загальним показником 8 учнів одержали по 36-37 балів і 4 учні отримали по 45-47 балів. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1) 8 учнів мали шкальну оцінку рівну 12, що відповідає середньому рівню розвитку наочно-образного мислення і 4 молодших школяра отримали шкальну оцінку, рівну 15, що відповідає високому рівню розвитку наочно-образного мислення (рис. 2.1).
– Рівень розвитку вербально-логічного мислення
– Рівень розвитку наочно-образного мислення
Рис. 2.. Рівень розвитку вербально-логічного і наочно-образного мислення учнів 1-го класу експериментальної групи на момент констатуючого експерименту
В контрольній групі результати були наступними:
за методикою "Виключення слів" після підрахунку балів і врахування поправки Т на якийсь час, за загальним показником 7 молодших школярів отримали по 15-16 балів і 5 дітей по 21-22 бали. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1): у 7 учнів – шкальна оцінка рівна 8, що відповідає низькому рівню розвитку вербально-логічного мислення і у 5 дітей – шкальна оцінка рівна 11, що відповідає середньому рівню розвитку вербально-логічного мислення;
за методикою "Вкажи зайвий предмет" після оцінки в балах виконання кожної серії завдання і врахування поправки Т, за загальним показником 6 молодших школярів отримали по 36-37 балів і 6 дітей отримали по 45-47 балів. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1) 6 дітей отримали шкальну оцінку рівну 12, що відповідає середньому рівню розвитку наочно-образного мислення і у 6 молодших школярів шкальна оцінка рівна 15, що відповідає високому рівню розвитку наочно-образного мислення (рис. 2.2).
– рівень розвитку вербально-логічного мислення
– рівень розвитку наочно-образного мислення
Рис. 2.. Рівень розвитку вербально-логічного і наочно-образного мислення учнів 1-го класу контрольної групи на момент констатуючого експерименту
Таблиця 2.
Результати проведення констатуючого експерименту
Групи | Види мислення | Рівні
Високий | Середній | Низький
Експери-менталь-на група | Вербально-логічне– | К.А., Ф.К., К.К.,
Я.А. | Т.О., Л.К., Ш.Л., У.К., П.А., Т.І., Н.І., Г.Ж.
Наочно-образне | К.А., Ф.К., К.К., Я.А. | Т.О., Л.К., Ш.Л., У.К., П.А., Т.І., Н.І., Г.Ж.–
Контроль-на група | Вербально-логічне– | Б.Е., К.Н., Б.Ф., Р.Т., З.А. | Д.В., С.Д., М.Т.,
К.О., З.Т., П.А.,
Л.Ю.
Наочно-образне | Б.Е., К.Н., Б.Ф., Р.Т., З.А. П.А. | Д.В., С.Д., М.Т., К.О., З.Т., Л.Ю.–
Отримані дані говорять про те, що в експериментальній групі 67% молодших школярів мають низький рівень і 33% – середній рівень розвитку вербально-логічного мислення; 67% учні – середній рівень і 33% – високий рівень розвитку наочно-образного мислення. У контрольній групі 58% молодших школярів мають низький рівень і 42% – середній рівень розвитку вербально-логічного мислення; 50% дітей – середній і 50% – високий рівні розвитку наочно-образного мислення.
З вищенаведених даних видно, що рівень розвитку вербально-логічного і наочно-образного мислення у молодших школярів експериментальної групи фактично ідентичний рівню розвитку вербально-логічного і наочно-образного мислення молодших школярів контрольної групи. З результатів даного етапу дослідження також видно, що наочно-образне мислення в молодшому шкільному віці є домінуючим. Так, при вирішенні розумових задач діти спираються на реальні предмети і їх зображення. Висновки, узагальнення робляться на основі конкретних фактів.
Узагальнюючи вищевикладене, слід підкреслити, що результати проведе-ного констатуючого експерименту показали – в учнів початкових класів домінує наочно-образне мислення; більшість дітей мають середній рівень його розвитку. Таким чином, виходячи з підсумків констатуючого експерименту, стало видно, що у молодших школярів необхідно цілеспрямовано і систематично розвивати наочно-образне мислення, не забуваючи, проте й про інші види мислення.
2.4. Система занять з розвитку мислення молодших школярів
Виходячи з результатів констатуючого експерименту, враховуючи вимоги шкільної програми, ґрунтуючись на дослідженнях і розробках даної проблеми: К.М. Гуревич, О.М. Істратової, В.М. Дружиніна, А.З. Зака, А.А. Люблінської, Є.І. Рогова, В.Л. Соколова, Т.В. Ексакусто, Д.Б. Ельконіна, а також використовуючи матеріали з сайтів всесвітньої мережі Інтернет, був розроблений і застосований на практиці методичний комплекс для проведення формуючого експерименту.
Формуючий експеримент проводився протягом трьох місяців. Оскільки в основі корекції і розвитку наочно-образного мислення в шкільному віці лежать виявлення і відображення об'єктивних зв'язків і відносин дійсності у вигляді наочно-просторових моделей, то основним нашим завданням було формування у молодших школярів уміння створювати і використовувати знаково-символічні засоби для вирішення пізнавальних завдань. При цьому орієнтування учнів було направлене на загальні способи дій, а не тільки на отримання конкретного результату.
Для здійснення даного завдання активно застосовувалися такі види конструктивної діяльності, як конструювання за зразком (модельне, за елементами, шляхом відкидання