елементів з фонової фігури), за умовами і за задумом. Оскільки розвиток мислення учнів 1-го класу повинен здійснюватися в контексті як учбової, так і ігрової діяльності, в заняття з дітьми зі всіх шкільних предметів, згідно складеному методичному комплексу, систематично включалися ігри, завдання і вправи, направлені на розвиток наочно-образного мислення молодших школярів. Нами були використані такі вправи з розвитку мислення як: "Нумо відгадай!", "Картинки-загадки", "Парні картинки", "Визначимо іграшку", "Зайва іграшка", "Склади речення", "Протилежність", "Визначення", "Придумай загадку", "Прислів'я", "Мистецтво вигадування історій".
У процес проведення формуючого експерименту значна увага приділялася також розвитку словесно-логічного мислення. Заняття були направлені на формування передумов оволодіння молодшими школярами системою наукових понять, ставлячи своєю метою розвиток у дітей логічних операцій аналізу, порівняння, узагальнення, розвиток дій класифікації.
На кожному занятті з дітьми обов'язково проводилися фізкультхвилинки і пальчикові ігри. У роботі були використані ігри, направлені на розвиток координаційних рухів в дрібних м'язових групах: "Пальчики", "Кулак – долоня", "Машинка працює", "Жива квітка", "Блішки", "Вухо – ніс", "Змагання конячок".
Оскільки молодші школярі мають вельми різні психологічні особливості, великий акцент у системі роботи приділявся потенційним можливостям кожної дитини, а також здійснювався індивідуальний підхід до навчання дітей.
Частина уроків проводилася з елементами змагань, що з ентузіазмом сприймалося молодшими школярами.
В процесі проведення експерименту спостерігався зростаючий інтерес дітей до щоденних уроків. Батьки відзначали бажання дітей використовувати вивчені ігри і вправи поза стінами школи.
Підсумовуючи все вищесказане, слід зазначити, що для проведення формуючого експерименту був розроблений і застосований на практиці методичний комплекс. Основний акцент при проведенні занять у процесі формуючого експерименту був зроблений на розвиток наочно-образного мислення молодших школярів експериментальної групи. За час проведення експерименту був відмічений зростаючий інтерес дітей до щоденних уроків, підвищення успішності і бажання дітей використовувати вивчені ігри і вправи поза стінами школи.
2.5. Результати контрольного експерименту
Після проведення контрольного експерименту, для здійснення якого були повторно застосовані: методика "Виключення слів" для оцінки вербально-логічного мислення (див. додаток 1) і методика "Вкажи зайвий предмет" для оцінки наочно-образного мислення (див. додаток 2) учнів 1-го класу контрольної і експериментальної груп, були проведені кількісний і якісний аналіз результатів, і знову зіставлені отримані дані.
У експериментальній групі:
за методикою "Виключення слів" після проведення всіх необхідних розрахунків, за загальним показником 5 учнів отримали по 15-16 балів і 7 молодших школярів по 21-22 бали. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1): у 5 молодших школярів – шкальна оцінка рівна 8, що відповідає низькому рівню розвитку вербально-логічного мислення і у 7 дітей – шкальна оцінка рівна 11, що відповідає середньому рівню розвитку вербально-логічного мислення;
за методикою "Вкажи зайвий предмет" після необхідних розрахунків, за загальним показником 3 учні отримали по 36-37 балів і 9 молодших школярів отримали по 47-48 балів. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1) 3 дитини мали шкальну оцінку рівну 12, що відповідає середньому рівню розвитку наочно-образного мислення і 9 учнів отримали шкальну оцінку, рівну 16, що відповідає високому рівню розвитку наочно-образного мислення (рис. 2.3).
– рівень розвитку вербально-логічного мислення
– рівень розвитку наочно-образного мислення
Рис. 2.. Рівень розвитку вербально-логічного і наочно-образного мислення учнів 1-го класу експериментальної групи на момент контрольного експерименту
У контрольній групі:
за методикою "Виключення слів" за загальним показником 6 молодших школярів отримали по 15-16 балів і 6 дітей по 21-22 бали. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1): у 6 учнів – шкальна оцінка рівна 8, що відповідає низькому рівню розвитку вербально-логічного мислення і у 6 дітей – шкальна оцінка рівна 11, що відповідає середньому рівню розвитку вербально-логічного мислення;
за методикою "Вкажи зайвий предмет" за загальним показником 6 молодших школярів отримали по 36-37 балів і 6 дітей отримали по 45-47 балів. Перевівши набуте абсолютне значення в шкальні оцінки (див. додаток 1): 6 дітей отримали шкальну оцінку рівну 12, що відповідає середньому рівню розвитку наочно-образного мислення і у 6 молодших школярів шкальна оцінка рівна 15, що відповідає високому рівню розвитку наочно-образного мислення (рис. 2.4).
– рівень розвитку вербально-логічного мислення
– рівень розвитку наочно-образного мислення
Рис. 2 . Рівень розвитку вербально-логічного і наочно-образного мислення учнів 1-го класу контрольної групи на момент контрольного експерименту
Таблиця 2.
Результати проведення контрольного експерименту
Групи | Види мислення | Рівні
Високий | Середній | Низький
Експериме-нтальна група | Вербально-логічне | - | К.А., Ф.К., К.К., Я.А., Н.І., П.А., Т.І. | Т.О., Л.К., Ш.Л., У.К., Г.Ж.
Наочно-образне | К.А., Ф.К., К.К., Я.А., Т.І., Н.І., П.А., Т.О., У.К. | Л.К., Ш.Л., Г.Ж. | -
Контрольна група | Вербально-логічне | - | Б.Е., К.Н., Б.Ф., Л.Ю., Р.Т., З.А. | Д.В., С.Д., М.Т., К.О., З.Т., П.А.
Наочно-образне | Б.Е., К.Н., Б.Ф., Р.Т., З.А., П.А. | Д.В., С.Д., М.Т., К.О., З.Т., Л.Ю. | -
Отже, в експериментальній групі 42% молодших школярів мають низький рівень і 58% – середній рівень розвитку вербально-логічного мислення; 25% учні – середній рівень і 75% – високий рівень розвитку наочно-образного мислення. У контрольній групі 50% молодших школярів мають низький рівень і 50% – середній рівень розвитку вербально-логічного мислення; 50% дітей – середній і 50% – високий рівні розвитку наочно-образного мислення.
Таким чином, з результатів даного етапу дослідження видно, що рівень розвитку наочно-образного мислення у молодших школярів експериментальної групи значно підвищився після проведення формуючого експерименту, крім того, у дітей став вищий і рівень розвитку вербально-логічного мислення. А