об'єднані за спільною для них ознакою, а одне слово не відповідає цим вимогам і повинно бути виключене. Закреслюйте слово, яке не підходить за смислом до даного ряду. Виконувати завдання потрібно швидко і без помилок". Якщо випробовуваний не засвоїв інструкцію, то один-два приклади, але не з "експериментальної картки" дослідник вирішує разом з ним. Переконавшись, що принцип роботи зрозумілий, дитині пропонують самостійно виконати завдання – викреслити на бланку належні виключенню слова. Експериментатор фіксує час і правильність виконання завдання в протоколі.
Виконання завдання оцінюється в балах відповідно до ключа: за кожну правильну відповідь – 2 бали, за неправильний – 0.
Ключ:
1) книга, 2) свічка, 3) окуляри, 4) човен, 5) бджола, 6) метелик, 7) дерево, 8) вчитель, 9) пил, 10) вітер, 11) яблуко, 12) хліб, 13) ягода, 14) вечір, 15) Іванов.
Час виконання завдання розраховується з урахуванням поправки Т (табл. 2).
Таблиця
Поправка Т на час виконання завдання
Час, с | Поправка Т на якийсь час, бали
Менше 250 | 0
250-300 | -3
Більше 330 | -6
Інтегральний показник вербально-логічного мислення А, об'єднуючий показник продуктивності В і час виконання завдання з урахуванням поправки Г обчислюється за формулою:
А = В + Т.
Отримавши індивідуальні дані за показником вербально-логічного мислення, можна підрахувати середню арифметичну за групою в цілому. Для отримання групових відмінностей необхідно зіставити розраховані експериментальні показники між собою. Для зіставлення отриманого показника вербально-логічного мислення з іншими характеристиками мислення (наочно-образного), а також для індивідуального аналізу потрібно здійснити переведення абсолютних значень в шкальні оцінки за табл. 3.
Таблиця
Шкальні оцінки показників мислення
Шкальні оцінки | Наочно-образне мислення | Вербально-логічне мислення | Шкальні оцінки | Наочно-образне мислення | Вербально-логічне мислення
19 | 50 | 30 | 9 | 26-29 | 17-18
18 | - | - | 8 | 23-25 | 15-16
17 | 50-48 | 29-28 | 7 | 20-22 | -
16 | 48-47 | - | 6 | 17-19 | 12-4
15 | 45-47 | 28-27 | 5 | 14-16 | 7-11
14 | 41-44 | 27-26 | 4 | 12-13 | 5-6
13 | 38-40 | - | 3 | 8-11 | -
12 | 36-37 | 23-25 | 2 | 5-7 | 3-4
11 | 33-35 | 21-22 | 1 | 2-4 | -
10 | 30-32 | 19-20 | 0 | 0-2 | 3
Додаток
ОЦІНКА НАОЧНО-ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ
Методика "Вкажи зайвий предмет"
Заняття проходить індивідуально. Робота починається після встановлення довірчих відносин з дитиною. Інструкція випробовуваному: "Із зображених на малюнку чотирьох предметів три мають між собою щось спільне, їх можна об'єднати в одну групу, назвати одним словом, а один предмет істотно відрізняється і повинен бути виключений. Вкажи, який з чотирьох предметів зайвий". Експериментатор фіксує час роботи і правильність виконання завдання в протоколі. Якщо випробовуваний не засвоїв інструкцію, то один-два додаткові приклади можна вирішити разом з ним. Переконавшись, що принцип виконання завдання зрозумілий дитині, пропонують виконати завдання. Картки з картинками пропонуються в певній послідовності, з наростаючою складністю (рис. 1).
Рис.
Рис.
Рис.
Обробка та інтерпретація результатів
1. Оцінити в балах час і точність виконання кожної серії завдання за спеціальною таблицею (табл. 4).
Таблиця
Бальні оцінки часу і точності виконання завдання
Серії картинок | Номер | Точність, бали | Час, с | Поправка на якийсь час, бали
I | 1234 | 1915 | Менше 66-60
60-120
Більше 120 | +10
-1
-2
II | 1234 | 1159 | Менше 33-40
40-60
Більше 60 | +10
-1
-2
III | 1234 | 1911 | Менше 33-40
40-60
Більше 60 | +10
-1
-2
IV | 1234 | 1915 | Менше 33-40
40-60
Більше 60 | +10
-1
-2
V | 1234 | 1911 | Менше 33-40
40-60
Більше 60 | +10
-1
-2
2. Обчислити інтегральний показник наочно-образного мислення (А) за кожною серією завдання, який об'єднує показник точність (В) і час виконання тесту з урахуванням поправки (Т):
А = В + Т.
3. Отримати загальний показник наочно-образного мислення (Азаг) за даною методикою, визначаючи його як суму чотирьох серій, починаючи з другої. Розрахункова формула має вигляд:
Азаг = ?Аi, де i = 2.
Отримавши індивідуальні дані за показником наочно-образного мислення підраховуємо середню арифметичну величину за групою в цілому. Для отримання групових відмінностей необхідно зіставити розраховані показники між собою. У разі потреби для зіставлених даних, отриманих при вивченні наочно-образного мислення, а також для інтеріндивідуального зіставлення можна здійснити переведення абсолютних значень наочно-образного мислення в порівнянні шкальні оцінки (див. табл. 3).
Додаток
ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ
Оскільки розвиток логічних форм мислення нерозривно пов'язані з розвитком узагальнюючої і символічної функцій мови, то заняття повинні бути направлені на формування передумов оволодіння дитиною системою наукових понять, ставлячи своєю метою розвиток у дитини логічних операцій аналізу, порівняння, узагальнення, розвиток дій класифікації.
Всі заняття, направлені на розвиток мислення молодших школярів, повинні спиратися на здійснення індивідуального підходу до учнів.
Необхідний підбір завдань, що найбільш ефективно впливають на розумову діяльність молодших школярів.
Для досягнення вищих показників при розвитку мислення молодших школярів необхідно впливати на учнів через індивідуалізовану оцінну діяльність.
Необхідне здійснення організації спільної з батьками діяльності з вдосконалення якостей розуму школярів.
Обов'язково слід виявляти в класі найбільш розумово обдарованих дітей.
Необхідна правильна оцінка вчителем своєї педагогічної праці і творчої діяльності.