Положення опитувальників в основному орієнтовані на учбову сферу, сфери досягнення і міжособистісних відношень.

Дана шкала в достатній мірі задовольняє основні психометричні вимоги, що підтверджується досягнутими показниками надійності і валідності, а результати застосування даного опитувальника на різних вибірках випробовуваних свідчить про те, що його можна з успіхом застосовувати в психодіагностичній практиці.

1.4. Принципи і методи діагностики міжособистісних відносин

Сфера міжособистісних відносин охоплює практично весь діапазон існування людини. Можна стверджувати, що людина, навіть будучи в повній самоті, продовжує спиратися в своїх діях і думках на свої уявлення про оцінки, значущі для інших. Не випадково були створені і до цих пір показують свою теоретичну і практичну цінність такі психологічні теорії, в яких найважливіше значення для всіх особистісних складових приписується міжособистісним відносинам (В.Н. М'ясищев, 1969; Н. Sullivan, 1953)

Систематика методик психодіагностичної оцінки міжособистісних відносин можлива на різних підставах:

а) на підставі об'єкта (діагноста відносин між групами,
внутрішньогрупових процесів, діадних відносин і т.д.);

б) на підставі завдань, що вирішуються обстеженням (виявлення групової
згуртованості, сумісності і т.д.);

в) на підставі особливостей використовуваних методик (опитувальники, проектні методики, соціометрія і т.д.);

г) на підставі початкової точки відліку діагностики міжособистісних відносин (методики суб'єктивних переваг, методики виявлення суб'єктивного відображення міжособистісних відносин і т.д.) [15].

Можливі й інші критерії систематизації методик. Одна з найвідоміших методик психологічної діагностики міжособистісних відносин належить Р. Бейлсу (R. Bales, 1970), який розробив схему, що дозволяє за єдиним планом реєструвати різні види інтеракції (взаємодії) в групі. За цією схемою навчений спостерігач може аналізувати кожну взаємодію в будь-якій малій групі за 12 показниками, які об'єднані в чотири більш загальні категорії: область позитивних емоцій, область вирішення проблем, область постановки проблем і область негативних емоцій. Завдяки такій формалізованій процедурі спостереження можна визначити різні рівні групової динаміки, статус і роль учасників взаємодії і т.д. Наприклад, людина, що отримала високий бал при рішенні проблем, розглядалася як діловий лідер, а в області позитивних емоцій – як емоційний лідер. Схема Р. Бейлса та її критика описані у вітчизняній літературі (В.Б. Ольшанський, 1981; Г.М. Андрєєва, 1980).

Перспективним напрямком у психологічній діагностиці міжособистісних відносин є спостереження за ігровим імітуванням певної життєвої ситуації. Спостереження за поведінкою людини в ситуативному тесті дозволяє добре діагностувати її в міжособистісних відносинах, передбачати їх розвиток у реальній життєвій ситуації. Так, спеціально сконструйовані настільні ігри використовуються для оцінки сумісності, лідерства, конкуренції і кооперації в діаді, великих за чисельністю групах взаємодії.

Діагностика індивідуальних властивостей людини, що впливають на міжособистісні відносини. Для діагностики міжособистісних відносин надзвичайно важливо виділити ті індивідуальні особові властивості учасників взаємодії, які виявляються і впливають на процеси спілкування. З цією метою створені тести і шкали для вимірювання таких властивостей, як стиль лідерства, авторитарність, сумісність, тривожність, особистісні цінності і т.д. Існують спроби об'єднати різні шкали в обширних психологічних опитувальниках, скласти спеціальні батареї тестів для вивчення міжособистісних відносин. Прикладами таких спроб є Каліфорнійський психологічний опитувальник особистості (CPI). Він був розроблений за принципом MMPI в кінці 60-х рр. американським психологом Дж. Гоухом. Мета або призначення цього опитувальника – "передбачати, що люди скажуть або зроблять в певній ситуації, а також передбачити, що інші скажуть про них". На відміну від MMPI CPI призначений для здорових людей і виявляє соціально-психологічні характеристики особистості.

Опитувальник складається з 480 тверджень, на які випробовуваному треба відповісти "так" чи ні", "вірно" чи "невірно". Більшість питань торкаються типової поведінки, повсякденних почуттів, думок і установок випробовуваного. Підраховані відповіді переносяться на листи зі стандартними нормами, за 18 шкалами опитувальника будується профіль особистості. Шкали опитувальника при інтерпретації об'єднуються в чотири групи.

Шість шкал, що входять до першої групи, вимірюють урівноваженість, самовпевненість і адекватність в міжособистісних відносинах. Це шкали домінування, здатності набути соціального статусу, соціальності, товариськості, самосприйняття і відчуття благополуччя.

Друга група шкал виявляє зрілість і соціалізацію особистості, її відповідальність і міжособистісні цінності. У неї включені також 6 шкал – відповідальності, досягнутої соціалізації, самоконтролю, толерантності (терпимості до інших думок, вірувань, поведінки), сприятливого враження і звичайності.

Третя група шкал вимірює потенціал досягнень і розвитку людини, її інтелектуальну ефективність. Шкали досягнення включають конформність, відстоювання своєї незалежності, інтелектуальної ефективності.

До четвертої групи входять три шкали: психологічна, гнучкість, жіночність.

Не дивлячись на слабкі місця (аналогічні тим, які є в MMPI), CPI є, на думку провідних психологів Заходу, на сьогодні кращим опитувальником такого типу, направленим на діагностику особистісних властивостей, що впливають на міжособистісні відносини. Інтерпретація результатів тесту CPI проводиться на мові здорового глузду, а не на спеціальному психологічному жаргоні, що дозволяє використовувати отримувані результати в психологічній практиці.

Його методична розробленість – одна з найвищих. Дослідження з CPI проводяться для прогнозування таких критеріїв, як: а) успішність у старших класах і коледжі; б) вірогідність відходу зі школи; у) дитяча злочинність; г) наслідки умовного дострокового звільнення. Обширне обстеження професійних груп показало високу адекватність цієї методики і для прогнозу успішності оволодіння багатьма сферами професійної діяльності, що, має велике практичне значення для професійного самовизначення школярів у старших класах.

Міжособистісні відносини мають складну структуру, вони інтегрують у собі багато психологічних властивостей особистості і пронизують різні рівні організації особистості. Тому навряд чи можна повністю розкрити людські відносини, використовуючи один, навіть дуже добре розроблений тест.

Для розуміння міжособистісної поведінки індивіда недостатньо детально знати зовнішню ситуацію і мотивацію індивіда. Особистість активна, і її ставлення до дійсності вимагає осмислення, перетворення, виходу за межі заданого, постановки