Підвищена увага підлітка до самопізнання створює сприятливі умови для застосування в процесі їх тестування методик, що дозволяють одержувати цікаві і корисні відомості про себе. Потреба в самопізнанні в цьому віці буває настільки сильною, що нерідко переважує відсутність безпосереднього інтересу до тестових завдань. За наявності такої потреби підлітками нормально сприйматимуться навіть самі по собі малоцікаві тести, але тільки в тому випадку, якщо вони дають можливість краще пізнати самих себе, порівняти себе з іншими. Правда, слід визнати, що через суб'єктивність особового підліткового сприйняття і досить сильного бажання бачити у себе деякі позитивні якості, не помічаючи наявність негативних, тести, пропоновані підліткам, повинні зводити до можливого мініму-му вплив суб'єктивних установок на результати тестування, що проводиться [20].

До методик, призначені для психодіагностики підлітків, можна включати формулювання соціальних норм, деякі спеціальні наукові поняття. Проте в більшості випадків ці норми повинні формулюватися конкретно, з використанням не стільки наукових, скільки житейських понять, інакше вони можуть виявитися недоступними багатьом підліткам, особливо тим, які ще перебувають у межах перехідного віку від молодших до середніх класів школи. Якщо, наприклад, в інструкцію до тесту для підлітка ми включимо слова типу "прагни відповідати на всі питання неупереджено, об'єктивно і конкретно", то може трапитися, що дитина не зрозуміє, як їй насправді потрібно відповідати, оскільки смисл таких слів, як "неупереджено", "конкретно" і "об'єктивно" ясний далеко не всім дітям цього віку. За своїм змістом соціальна норма, що включається в інструкції і у формулювання тестових завдань, в підлітковому віці повинна бути узагальненою і абстрактною, а за формою – конкретною і виражатися в доступних свідомості дитини словах. Добре, якщо ця норма або правило будуть проілюстровані прикладами з життя, що стосуються поведінки відомих дитині людей: батьків, однолітків, учителів, героїв книг або фільмів.

Важливо, нарешті, щоб практична участь в тестуванні дозволяла підлітку реалізувати свою потребу в ролевій поведінці, особливо – в експертному і лідерському, тобто такому, де підліток може блиснути своїми знаннями, вміннями і показати себе в ролі лідера. Підлітків рекомендується залучати до співучасті в проведенні тестування не тільки в ролі випробовуваних, але також і в ролі експериментаторів, щоб вони по черзі виступали то в ролі випробовуваних, то в ролі експериментаторів. Якщо дослідник, крім того, знайде можливість залучити підлітка до конструювання і оцінки самого тесту (іноді це можливо), до створення потрібної ситуації тестування, до обробки його результатів, то це, поза сумнівом, повинно буде підвищити інтерес дитини до особистої участі в тестуванні.

Звернемося тепер до аналізу соціально-психологічних особливостей старших школярів, юнаків і дівчат, які необхідно враховувати при проведенні психодіагностики в цьому віці.

Рання юність – це початок установлення справжньої соціально-психологічної незалежності у всіх поведінкових сферах, включаючи матеріальне, фінансове самозабезпечення, самообслуговування, незалежність у моральних думках, політичних поглядах і вчинках. Рання юність – це своєрідний переворот у психології людини, пов'язаний з усвідомленням багатьох, недоступних ще підлітку, суперечностей в житті: між нормами моралі, затверджуваними людьми, і їх вчинками; між ідеалами і реальністю; між здібностями, можливостями і визнанням людей; між соціальними цінностями і реальною прозою життя.

Рання юність – це період усвідомлення і прийняття людиною відповідальності за свою долю і долю близьких для неї людей. Це – початок достовірно дорослої, складної як внутрішньо, так і зовні адаптації до життя, включаючи прийняття багатьох умовностей, соціальних норм, ролей і форм поведінки, не завжди відповідних актуальним внутрішнім установкам людини в даний момент часу і в даній ситуації.

Все це разом узяте представляє старшого школяра в якості вже цілком дорослої людини з погляду можливостей проведення психодіагностики і припускає повноцінне використання тестів для дорослих. Тут, правда, є суттєвий виняток, що стосується змісту використовуваних методик. Річ у тому, що багато проблем, актуальних для дорослих людей, можуть бути ще невідомі для юності. Тому, підбираючи потрібний комплекс методик, призначених для різносторонньої психодіагностики старших школярів, необхідно орієнтуватися на те, що важливо і актуально саме для юності. Наприклад, прагнення до поглибленого самопізнання, до самовдосконалення, до аналізу своїх відчуттів і інтимних відносин – це психологічні проблеми, найбільш значущі для юності; з іншого боку, такі питання, як мета і смисл життя, самотність, спосіб життя і професійні досягнення, більше хвилюють дорослих людей, ніж хлопців і дівчат.

Таким чином, деякі обмеження в психодіагностиці ранньої юності можуть стосуватися тільки тестів, пов'язаних з сферою особистості і міжособистісних відносин. Вони майже ні якою мірою не відносяться до інтелектуальних, пізнавальних процесів, для вивчення яких в юності цілком можуть бути без яких би то не було обмежень використані тести і методики для дорослих. Не випадково, наприклад, нижньою віковою межею тестових норм, що існують у відомих тестах інтелекту, є ранній юнацький вік, 16-17 років.

Проте, оцінюючи психодіагностично юнаків і дівчат, їх індивідуальні дані доцільно порівнювати не з нормами, розробленими для дорослих людей, а з нормами, характерними для молодих людей того ж самого віку, що й самі тестовані. Старшокласники – це все ж таки ще не зовсім дорослі люди.

Тестування в старшому шкільному віці рекомендується проводити в звичних для хлопців і дівчат умовах. Такими умовами, зокрема, є