14 | 15 | 6 | 11 | 15
19 | Іванна Б. | жін. | 23 | 15 | 9 | 14 | 5 | 7
20 | Лариса Т. | жін. | 27 | 11 | 14 | 5 | 12 | 5
21 | Леся К. | жін. | 20 | 14 | 8 | 11 | 6 | 9
22 | Людмила П. | жін. | 44 | 5 | 12 | 13 | 10 | 7
23 | Марина О. | жін. | 53 | 13 | 9 | 4 | 13 | 10
24 | Мирослава В. | жін. | 29 | 9 | 12 | 5 | 12 | 5
25 | Настасія Г. | жін. | 48 | 16 | 5 | 6 | 9 | 9
26 | Оксана Д. | жін. | 50 | 14 | 14 | 6 | 10 | 14
27 | Олена К. | жін. | 35 | 5 | 12 | 8 | 4 | 13
28 | Соломія Х. | жін. | 20 | 13 | 12 | 8 | 16 | 15
29 | Софія В. | жін. | 35 | 9 | 13 | 11 | 15 | 13
30 | Христина М. | жін. | 24 | 14 | 17 | 10 | 5 | 14
Проаналізувавши результати дослідження самооцінки, можна зробити наступні висновки.
Методика діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна
низький рівень тривожності (до 30 балів) спостерігається у 11 опитаних (36,7 %), з яких 8 (50 %) тестованих – жінки, а 3 (21,4 %) – чоловіки;
середній рівень тривожності (31-45 балів) спостерігається в 9-ти опитаних або в 30 %, з яких жінки становлять 5 осіб (31,3 %), а чоловіки, відповідно, 4 особи, або 28,6 %;
високий рівень тривожності діагностується у 10 осіб, або 33,3 %, серед яких 6 осіб становлять чоловіки (42,9 %), а 4 особи – жінки (25 %).
Таким чином, можна зробити висновок про те, що самооцінка в осіб жіночої статі досліджуваної групи є вищою, ніж серед чоловіків. Навіть враховуючи те, що жінок серед тестованих більше рівень тривожності, в загальному у них нижчий. Графічно результати дослідження матимуть такий вигляд.
Рис. 2.. Результати дослідження згідно методики діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна
Рис. 2.. Розподіл результатів згідно методики діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна
Методика діагностики самооцінки психічних станів (за Г. Айзенком)
Таблиця 2.
Результати дослідження за методикою діагностики самооцінки психічних станів (за Г. Айзенком)
Параметр | Чоловіки | Жінки | Разом
Тривожність:
0 – 7 балів | 2 (14,3 %) | 1 (6,3 %) | 3 (10 %)
8 – 14 балів | 8 (57,1 %) | 12 (75 %) | 20 (66,7 %)
15 – 20 балів | 4 (28,6) | 3 (18,8 %) | 7 (23,3 %)
Фрустрація
0 – 7 балів | 6 (42,9 %) | 6 (37,5 %) | 12 (40 %)
8 – 14 балів | 6 (42,9 %) | 9 (56,3 %) | 15 (50 %)
15-20 балів | 2 (14,3 %) | 1 (6,3 %) | 3 (10 %)
Агресивність
0 – 7 балів | 9 (64,3 %) | 4 (25 %) | 13 (43,3 %)
8 – 14 балів | 5 (35,7 %) | 8 (50 %) | 13 (43,3 %)
15-20 балів | 0 | 4 (25 %) | 4 (13,3 %)
Ригідність
0 – 7 балів | 7 (50 %) | 3 (18,8 %) | 10 (33,3 %)
8 – 14 балів | 5 (35,7 %) | 10 (62,5 %) | 15 (50 %)
15 – 20 балів | 3 (21,4 %) | 2 (12,5 %) | 5 (16,7 %)
Таким чином, можна сказати, що й за цією методикою рівень самооцінки жінок вищий, ніж у чоловіків такого ж віку.
Графічно результати дослідження наведено на рис. 2.3.
Рис. 2. Результати дослідження згідно методики діагностики самооцінки психічних станів (за Г. Айзенком)
Методика діагностики самооцінки мотивації схвалення (шкала брехливості) Д. Марлоу і Д. Крауна:–
низькі показники (до 10 балів) діагностуються в 9 осіб (30 %), серед яких 4 особи (25 %) жінки і 5 осіб (35,7 %) – чоловіки;–
високі показники спостерігаються в 21 тестованого (60 %), з них 8 осіб (57,1 %) чоловіки, 13 осіб (81,3 %) – жінки.
Графічно результати дослідження наведено на рис. 2.4.
Рис. 2.. Результати дослідження за методикою діагностики самооцінки мотивації схвалення (шкала брехливості) Д. Марлоу і Д. Крауна
Висновки
Дослідивши особливості психодіагностики дітей підліткового та юнацького віку, можна зробити наступні висновки:
1. Слово "психодіагностика" має в психології два основні значення. Одне з них співвідносить дане слово з назвою відповідної області наукових психологічних знань і досліджень, а інше вказує на специфічну область практичного застосування психологічних знань. Як сфера науки психодіагностика включає принципи, процедури і способи перевірки науковості різних методів психо-діагностики. Як область практики вона орієнтована на професійні знання і вміння, пов'язані з практичним застосуванням її методів. І в тому і в іншому випадку йдеться про способи оцінки психологічних процесів, властивостей і станів людини. Теоретична психодіагностика науково обґрунтовує, як це краще зробити, а практична психодіагностика показує, як це слід робити правильно й надійно.
2. Від молодшого шкільного віку підлітковий (12-14 років) відрізняється тим, що він фактично є початковим кроком на шляху переходу від дитинства до дорослості. За цією же логікою