2.2.1. Результати дослідження за визначенням понять

При проведенні дослідження визначення понять учнями 4 "А" за вищеописаною методикою отримали наступні результати, занесені в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2

У результаті експерименту ми підрахували суму балів, отриманих випробовуваними за визначення всіх 10 слів з вибраного набору.

Слід зазначити, що результати 9,5-10 балів свідчать про дуже високий рівень розвитку мови, 8-9 балів – про високий рівень розвитку мови і 4-7 балів – про середній рівень.

Таким чином за даними таблиці можна зробити висновок, що у 50% опитаних (тобто 5-ти чоловік) дуже високий рівень розвитку мови, у 40% – високий і лише у 10% (тобто 1 людина) – середній.

В ході даного дослідження помічено, що деякі утруднення викликали визначення таких слів, як герой, гойдатися, з'єднуватися, крутитися, спотикатися, деякі з учасників дослідження взагалі не змогли точно охарактеризувати ці слова.

Загалом із завданням учні справилися легко, швидко і правильно, визначення даних понять не викликало особливих утруднень.

2.2.2. Результати з'ясування пасивного словарного запасу

Результати дослідження пасивного запасу четверокласників занесені в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3

Результати дослідження пасивного словарного запасу

Оцінка результатів відбувалася за наступною системою: якщо випробовуваний знаходив правильно значення

від 40 до 50 слів, то в результаті отримував 10 балів;

від 30 до 40 слів – 8-9 балів;

від 20 до 30 слів – 6-7 балів;

від 10 до 20 слів – 4-5 балів;

менше 10 слів – не більше 3 балів.

Результати 9,5-10 балів свідчать про дуже високий рівень розвитку пасивного словарного запасу, 8-9 балів – про високий рівень розвитку і 4-7 балів – про середній рівень.

За даними зведеної таблиці можна зробити наступні висновки: у 40% опитаних (тобто 4 чол.) дуже добре розвинений пасивний словарний запас, у 50% – словарний запас розвинений добре і лише у 1-го випробовуваного пасивний словарний запас розвинений середньо.

Слід зазначити, що на початку дослідження деякі учні зазнавали труднощі, цим можна пояснити нульову кількість відповідей на перше слово. Окрім цього деякі труднощі у окремих випробовуваних викликали такі групи слів як:

Велосипед, літак, автомобіль, автобус, мотоцикл;

Цвях, кнопка, шуруп, скріпка, прищіпка;

Хутро, пір'я, луска, пух, шкура;

Герой, друг, боягуз, ябеда, ворог;

Гострий, тупий, колючий, ріжучий, шорсткий.

Дане дослідження викликало у випробовуваних учасників деякі труднощі, проте при докладнішому поясненні, при повторах деяких рядів слів учні зрозуміли і справилися із завданням, що дає нам право судити про їх високий рівень розвитку мови.

2.2.3. Результати визначення активного словарного запасу

Результати фіксації усної мови випробовуваних під час їх розповіді за картинкою занесені в таблицю 2.4. З таблиці добре видно наявність і частоту вживання дитиною різних частин мови, граматичних форм і конструкції речень.

Таблиця 2.4

Далі тестується результат в таблиці, де спостерігається оцінка результатів:

10 балів – в мові дитини зустрічаються не менше десяти наведених у таблиці фрагментів мови;

8-9 балів – 8-9 фрагментів мови;

6-7 балів – 6-7 фрагментів мови;

4-5 балів – 4-5 фрагментів мови;

2-3 балів – 2-3 фрагменти мови;

0-1 бал – не більше одного фрагмента мови.

Висновки про рівень розвитку

10 балів – дуже високий рівень розвитку мови; 8-9 балів – високий рівень; 4-7 балів – середній рівень; 2-3 балів – низький рівень; 0-1 бал – дуже низький рівень.

Проаналізувавши дані протоколу оцінки дослідження активного словарного запасу випробовуваних дійшли наступних висновків:

20% випробовуваних (тобто 2 чол.) з дуже високим рівнем розвитку мови.

60% – (тобто 6 чол.) з високим рівнем розвитку мови.

20% – (тобто 2 чол.) з середнім рівнем розвитку мови.

У мові учнів переважають іменники і дієслова (хлопці, велосипед, ліпили, зламався і т.д.), вони складають більше половини всіх слів. Крім того зустрічаються прикметники в початковій формі (сніжна, великий, маленький та ін.), займенники (він, вони, вона і т.д.) уживаються учнями досить часто. У мові учнів ми помітили багато прийменники (до, в, на, та ін.) і сполучників, особливо часто уживається сполучник і. Рідше зустрічаються прислівники      (дружно, весело, добре і т.д.), числівники (один, двоє, троє) і прикметники в порівняльному ступені (більше, менше, краще). У мові учнів абсолютно немає дієприкметників, дієприслівників і прикметників в найвищому ступені. Лише у трьох випробовуваних були присутні складні речення і конструкції, а також був згаданий один фразеологічний зворот (протягнув руку допомоги).

Таким чином учні справилися з даним завданням, проте ми помічаємо деякі недоліки в розвитку мови учнів 4-го класу.

2.3.4. Результати визначення ригідності словарного запасу.

Для визначення ригідності словарного запасу досліджуваних нами учнів ми використовували тексти мовних зразків, тобто твори на тему "Що я люблю", написані учнями на початку навчального року.

Один з випробовуваних учнів твір не писав, оскільки цього дня був відсутній на уроках внаслідок хвороби. Тому досліджуваних творів лише 9.

За вищеописаною методикою в творах ми підрахували:

1. Загальну кількість слів у мовному зразку.

2. Кількість слів, які були вжиті тільки один раз.

Після цього визначили ригідність словарного запасу (вокабулятора) випробовуваних, тобто встановили індекс вокабулярної ригідності (ВР) за формулою: 

ВР = Р / З,

де      Р – кількість слів, вжитих одного разу; 

З – загальна кількість слів.

Всі дані цього дослідження занесені в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5

Результати визначення ригідності словарного запасу

З даних таблиці ми бачимо, що троє випробовуваних у своїх творах використовують більше 50% нових слів, коефіцієнт ригідності словарного запасу коливається у них від 0,53 до 0,59.

У творах 4-х учнів слів, що не повторюються, трохи менше 50%, коефіцієнт ригідності словарного запасу коливається у них від 0,43 до 0,45.

І лише у 2-х учнів у творах слів, що не повторюються, близько 30%, коефіцієнт