ранніх спогадів дитини пов'язана зі стимулами, які стали їй недоступні, – стимулами проксимальних відчуттів, стимулами, що потрапили в категорії, відмінні від тих, яких вона сприймає абсолютно інакше, ніж дорослий. Недивно, що Пруст вважав за необхідне приймати певні пози, відчувати певні запахи і т. п., щоб пожвавити спогади раннього дитинства в своїх "пошуках втраченого часу" [34].
Можна стисло сформулювати аргументи Шахтеля таким чином: наші спогади про враження раннього дитинства, можливо, не стільки свідомо пригнічуються, скільки недоступні для відтворення, хоч і зберігаються в пам'яті.
У нас є, проте, різноманітні засоби для передачі власних вражень, мова – лише один з них, хоч і дуже зручний у багатьох відношеннях. Дуже образливо, звичайно, що наші ранні враження звичайно не викликаються в пам'яті без спеціальних прийомів. Але як ідуть справи з нашими першими спогадами – спогадами, які складаються із зорових образів і відчуттів і які доступні нам тому, що вони зафіксовані за допомогою деякого вербального коду? Навіть і в цьому випадку, коли наші власні враження зберігаються в пам'яті в оформленому вигляді, ми ніколи не можемо знати, до якого ступеня ці зорові образи змінилися під впливом вербального кодування. Як крайній випадок взаємодії різних способів репрезентації в пам'яті розглянемо наступну ремінісценцію Ж. Піаже.
"Є ще питання про спогади, залежні від інших людей. Наприклад, один з моїх перших спогадів відноситься на той час, якщо не помиляюся, коли мені йшов другий рік. Я все ще можу бачити, і вельми виразно, сцену, в правдивість якої я вірив до п'ятнадцятирічного віку. Я сидів у колясці, яку моя нянька котила по Єлисейських полях, коли якась людина спробувала викрасти мене. Я зачепився за стрічку, якою був прив'язаний, а моя нянька хоробро намагалася затулити мене від викрадача. Вона одержала декілька подряпин, які я дотепер, хоч і смутно, бачу на її обличчі. Потім зібрався натовп, підійшов поліцейський у короткій накидці і з білою паличкою, і викрадач пустився навтіки. Я все ще виразно уявляю собі всю цю сцену, мені навіть бачиться, що все це відбувалося недалеко від станції метро. Коли мені було років п'ятнадцять, мої батьки одержали лист від колишньої няньки, в якому вона повідомляла, що вступила в Армію порятунку. Вона хотіла признатися у всіх старих гріхах, і особливо повернути годинник, яким її нагородили у зв'язку з цим випадком. Всю цю історію вона сама вигадала, підробила і подряпини. Значить, в дитинстві я, мабуть, чув розповіді про цей випадок, у який вірили мої батьки, і спроектував його в минуле у формі зорової пам'яті, що було по суті спогадом про спогад, але було помилковим. З цієї причини можна засумніватися в багатьох спогадах про реальні події".
В таких умовах дуже важко до кінця слідувати заклику древніх "Пізнай самого себе!" Це нагадує читання газет – ви повинні прийняти на віру, що події і їх описи відповідають один одному, а ви знаєте, наскільки це може бути ризиковано.
Розділ 2. Емпіричне дослідження
2.1. Опис методики дослідження
Тест "Запам'ятай 10 слів"
Спрямування:
Тест призначений для діагностики слухової вербальної пам'яті (варіант тесту З.М.Істоміної).
Матеріал:
10 слів, не пов'язаних одне з одним за змістом.
Тест має три форми – А, Б і В. Для дітей 5 років використайте лише форми А і В.
Слова до тесту форми А: груша, око, лев, береза, чобіт, окуляри, диван, лелека, чашка, ранець.
Слова до тесту форми Б: яблуко, ніс, слон, дуб, лампа, голка, книга, машина, ворона, молоток.
Слова до тесту форми В: сіно, стіл, ворона, зошит, комп'ютер, конструктор, годинник, картина, човен, яблуко.
Добираючи слова самостійно, потрібно слідкувати за тим, щоб вони називали знайомі дітям предмети і не були пов'язані за змістом.
Інструкція для дорослого:
Слова слід вимовляти не поспішаючи, в одному темпі. Після того як ви голосно і виразно прочитали слово, зробіть паузу на 2-3 секунди і лише після неї вимовте наступне слово. Зверніть увагу, як малюк слухає слова, чи намагається їх запам'ятати, як часто відволікається. Не варто у цю хвилину робити йому зауваження. Після проведення тесту результати спостережень можуть допомогти вам проаналізувати разом з дитиною, що перешкоджало, а що допомагало їй під час запам'ятовування слів. Повторне тестування бажано проводити не раніше, ніж через 2-3 місяці. Відповіді дитини фіксуйте в протоколі, а результати заносьте в таблицю.
Інструкція для дитини:
Послухай уважно слова, які я прочитаю, і постарайся їх запам'ятати. Після того, як я закінчу їх читати, ти назвеш ті слова, які запам'ятав.
Оцінювання результатів:
Показник для реєстрації: кількість правильно відтворених слів (незалежно від їх послідовності). За кожне правильно відтворене слово нараховується 1 бал. Максимальний результат – 10 балів.
Високий рівень – 6-10 балів. Середній рівень – 4-5 балів. Низький рівень – 1-3 бали.
Методика "Оперативна пам'ять".
Методика застосовується для вивчення рівня розвитку короткочасної пам'яті.
Випробовуваному вручається бланк, після чого експериментатор дає наступну інструкцію.
Інструкція: "Я зачитуватиму числа – 10 рядів з 5 чисел в кожному (кількість рядів, використовуваних в методиці, варіюється від 5 рядів по 4 числа в кожному до максимального з урахуванням вікових особливостей). Ваше завдання – запам'ятати ці числа (5 або 4) в тому порядку, в якому вони прочитані, а потім в думці скласти перше число з другим, друге з третім, третє з четвертим, четверте з п'ятим, а одержані чотири суми записати у відповідному рядку бланка. Наприклад: 6, 2, 1, 4, 2 (записується на