Психодіагностика свідомості дорослої людини
курсова робота з психології
ЗМІСТ
Вступ
Актуальність теми дослідження. З розвитком наук, особливо історії та біології, поступово формувалися погляди на походження людини та її свідомість.
Найважливішою передумовою для виникнення людської свідомості було своєрідне ускладнення умов життя, в яких жили людиноподібні істоти – антропоїди. Під впливом умов життя центральна нервова система у них стала набагато складнішою структурно та функціонально. У великих півкулях головного мозку поступово розвивалися тім'яні, скроневі й особливо чолові долі, які здійснювали вищі пристосувальні функції. Надто помітно розвинулися вони у людини під впливом праці. Про це свідчить те, що у мавпи чолові долі становлять 0,4 відсотка великих півкуль, у орангутанга та шимпанзе – 3,4, а у людини – 10 відсотків.
У процесі біологічного етапу розвитку психіки виникли передумови для появи вищих, специфічно людських форм психіки – свідомості. Знання біологічного етапу розвитку психіки як передісторії людської свідомості дає можливість науково пояснити її виникнення.
Протягом історичного розвитку в різних видах діяльності у людини поступово формувалися специфічно людська, свідомо спрямовувана пізнавальна діяльність, уява, людські почуття та якості волі, різноманітні психічні властивості, які істотно відрізняються від інстинктивної психічної діяльності тварини.
Праця, суспільний спосіб життя – ось основні передумови історичного розвитку людської свідомості як вищої форми психіки, в якій виявляється ставлення людини до свого середовища, здатність змінювати природу, пристосовувати її до своїх потреб. Цих особливостей психіки у тварин немає. Вони не виокремлюють себе з навколишнього середовища, пасивно пристосовуються до нового.
Знання умов виникнення та розвитку свідомості у людини має велике значення для її формування.
Тому дослідження свідомості є важливим і актуальним.
Об'єктом дослідження курсової роботи є вивчення свідомості.
Предмет дослідження – особливості психодіагностики свідомості дорослої людини.
Метою курсової роботи є дослідження особливостей психодіагностики свідомості дорослої людини.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
здійснити теоретичний аналіз методів вивчення особистості підлітка;
сформулювати адекватну гіпотезу теоретико-емпіричного дослідження;
здійснити емпіричну перевірку сформульованої гіпотези;
сформулювати висновки теоретико-емпіричного дослідження.
Гіпотеза дослідження полягає в припущенні про те, що свідомість дорослої людини має дуже складну структуру і вивчення її можливе лиши через вивчення її структурних елементів.
Практичне значення курсової роботи полягає у можливості науко-вого використання результатів дослідження. Використати дане дослід-ження можна в практичній роботі психолога на підприємстві, в установі, організації.
Розділ 1. Теоретичні передумови дослідження людської свідомості
1.1. Свідомість як форма відображення людиною дійсності
1.1.1. Природа людської свідомості
Суттєва відмінність людини як виду від тварин полягає в її здатності міркувати і мислити абстрактно, роздумувати про своє минуле, критично оцінюючи його, і думати про майбутнє, розробляючи і реалізовуючи розраховані на нього плани і програми. Все це разом узяте пов'язано з сферою людської свідомості.
Свідомість є вищим рівнем відображення людиною дійсності, якщо психіку розглядають з матеріалістичних позицій, і власне людською формою психічного початку буття, якщо психіку трактують з ідеалістичних позицій. В історії психологічної науки свідомість стала важкою проблемою, яку дотепер не вдалося вирішити з матеріалістичних або ідеалістичних позицій, але на шляху її матеріалістичного розуміння виникало безліч найскладніших питань. Саме з цієї причини глава про свідомість, не дивлячись на найважливіше значення цього явища в розумінні психології і поведінці людини, дотепер залишається однією з найменше розроблених.
Незалежно від того, яких філософських позицій дотримувалися дослідники свідомості, з нею неминуче пов'язували так звану здатність рефлексії, тобто готовність свідомості до пізнання інших психічних явищ і самої себе. Наявність у людини такої здатності є підставою для існування і розвитку психологічних наук, бо без неї даний клас феноменів був би закритий для пізнання. Без рефлексії людина не могла б мати навіть уявлення про те, що у неї є психіка.
Перша психологічна характеристика свідомості людини включає відчуття себе суб'єктом, що пізнає, здатність у думках представляти існуючу і уявну дійсність, контролювати власні психічні і поведінкові стани, управляти ними, здатність бачити і сприймати у формі образів навколишню дійсність.
Відчуття себе суб'єктом, що пізнає, означає, що людина усвідомлює себе як відокремлену від решти світу істоту, готову і здатну до вивчення і пізнання цього світу, тобто до отримання більш-менш достовірних знань про нього. Людина усвідомлює ці знання як феномени, відмінні від об'єктів, до яких вони відносяться, може сформулювати ці знання, виразивши їх у словах, поняттях, різноманітній іншій символіці, передати іншій людині і майбутнім поколінням людей, зберігати, відтворювати, працювати із знаннями як з особливим об'єктом. При втраті свідомості (сон, гіпноз, хвороба і т.п.) така здатність втрачається.
Уявлення в думках і уява дійсності – друга важлива психологічна характеристика свідомості. Вона, як і свідомість у цілому, тісним чином пов'язана з волею. Про свідоме управління уявленнями і уявою говорять звичайно тоді, коли вони породжуються і змінюються зусиллям волі людини.
Тут, правда, є одна складність. Уява і уявлення не завжди перебувають під свідомим вольовим контролем і в зв'язку з цим виникає питання: чи маємо ми справу з свідомістю в тому випадку, якщо вони є "потоком свідомості" – спонтанним потоком думок, образів і асоціацій. Думається, що в даному випадку правильніше було б говорити не про свідомість, а про передсвідомість – проміжний психічний стан між несвідомим і свідомістю. Іншими словами, свідомість майже завжди пов'язана з вольовим контролем з боку людини її власної психіки і поведінки [17, 134].
Уявлення дійсності, відсутньої в даний момент часу або зовсім не існуючої (уява, марення, мрії, фантазія), виступає як одна з найважливіших