18 | Ірина М. | 0– | +–––––

24 | Ілона Т. | 0–––––– | +

25 | Наталія Ф. | 0– | +–––––

26 | Надія Ф. | 0––––– | +–

29 | Валентина Я. | 0–– | +––––

Всього жінки | 1 | 4 | 3 | 1 | 1 | 4 | 1

Разом | 3 | 8 | 7 | 2 | 3 | 2 | 1

Дослідженням типу емоційної реакції на дію стимулів навколишнього середовища В.В. Бойко встановлено:

Таблиця 2.

Формули перетворення енергій | Стать | Результат

1 | 0 | всього | %

1. Ейфорична | 2 (12,5 %) | 1 (6,7 %) | 3 | 9,7 %

2. Ейфорично-рефракторна | 4 (25,0 %) | 4 (26,7 %) | 8 | 25,8 %

3. Рефракторна | 4(25,0 %) | 3 (20,0 %) | 7 | 22,6 %

4. Рефрактерно- дисфорична | 1 (6,25 %) | 1 (6,7 %) | 2 | 6,5 %

5. Ейфорично- дисфорична | 2 (12,5 %) | 1 (6,7 %) | 3 | 9,7 %

6. Ейфорично-рефракторно-дисфорична | 3 (18,8 %) | 4 (26,7 %) | 2 | 6,5 %

7. Дисфорична | 0 | 1 (6,7 %) | 1 | 3,2 %

Рис. 2.. Діаграма розподілу значень згідно методики дослідження типу емоційної реакції на дію стимулів навколишнього середовища В.В. Бойко

Отже, дані показують, що "чисті" формули перетворення енергії дій зустрічаються рідко і звичайно їх демонструють особистості з акцентуацією в характері, з ознаками невротичності. Частіше спостерігаються "змішані" типи реагування на зовнішні і внутрішні дії.

Висновки

Дослідивши особливості психодіагностики свідомості дорослої людини, можна зробити наступні висновки:

1. Суттєва відмінність людини як виду від тварин полягає в її здатності міркувати і мислити абстрактно, роздумувати про своє минуле, критично оцінюючи його, і думати про майбутнє, розробляючи і реалізовуючи розраховані на нього плани і програми. Все це разом узяте пов'язано з сферою людської свідомості.

2. Свідомість є вищим рівнем відображення людиною дійсності, якщо психіку розглядають з матеріалістичних позицій, і власне людською формою психічного початку буття, якщо психіку трактують з ідеалістичних позицій. В історії психологічної науки свідомість стала важкою проблемою, яку дотепер не вдалося вирішити з матеріалістичних або ідеалістичних позицій, але на шляху її матеріалістичного розуміння виникало безліч найскладніших питань. Саме з цієї причини глава про свідомість, не дивлячись на найважливіше значення цього явища в розумінні психології і поведінці людини, дотепер залишається однією з найменше розроблених.

3. Свідомість людини виникла і розвивалася в суспільний період її існування, і історія становлення свідомості не виходить, ймовірно, за рамки тих декількох десятків тисяч років, які ми відносимо до історії людського суспільства. Головною умовою виникнення і розвитку людської свідомості є спільна продуктивна опосередкована мовою знарядна діяльність людей. Це така діяльність, яка вимагає кооперації, спілкування і взаємодії людей один з одним. Вона передбачає створення такого продукту, який всіма учасниками спільної діяльності зізнається як мета їх співпраці. Індивідуальна свідомість на зорі історії людства виникла, ймовірно (про це зараз, після десятків тисяч років, важко судити безумовно), в процесі колективної діяльності як необхідна умова її організації: адже для того, щоб разом людям займатися якою-небудь справою, кожний з них повинен ясно уявляти собі мету їх спільної роботи. Ця мета повинна бути зазначена, тобто визначена і виражена в слові.

4. Свідомість не є єдиним рівнем, на якому представлені психічні процеси, властивості і стани людини, і далеко не все, що сприймається і управляє поведінкою людини, актуально усвідомлюється нею. Окрім свідомості, у людини є і несвідоме. Це – ті явища, процеси, властивості і стани, які за своєю дією на поведінку схожі на усвідомлювані психічні, але актуально людиною не рефлексуються, тобто не усвідомлюються. Їх за традицією, пов'язаною з свідомими процесами, також називають психічними.

5. В області психодіагностики самосвідомості використовуються основні традиційні класи методик, що продовжують розроблятися: стандартизовані самозвіти у формі описів і самоописів, ідеографічні методики типу репертуарних ґрат, проектна техніка та ін. У відповідному керівництві А. Анастазі (1982. Т. 2) анотуються як найбільш використовувані чотири діагностичні методики для діагностики самосвідомості: контрольний список прикметників Р. Гоха; Q_класифікація В. Стефенсона; семантичний диференціал Ч. Осгуда; тест ролевих конструктів Р. Келлі.

6. Вивчення свідомості проведено на прикладі дослідження діагностики типу емоційної реакції на дію стимулів навколишнього середовища та діагностики "перешкод" у встановленні емоційних контактів. Вибірка становить 31 чоловік. Мета дослідження – встановити тип емоційної реакції на дію стимулів навколишнього середовища та його вплив на можливість встановлення емоційних контактів.

За результатами дослідження можна зробити висновки про різні типи емоційної реакції на дію стимулів навколишнього середовища та існування різних "перешкод" у встановленні емоційних контактів.

Отже, гіпотезу дослідження підтверджено.

Література