що мама не затримується з ним, коли приводить його в дитячий сад" (у висловлюванні міститься прихований докір матері). А можна і так: "Здається, Петя швидше заспокоюється в ті дні, коли мамі вдається затриматися з ним на декілька хвилин".
Можна рекомендувати батькам вести такі кар-точки спостереження.
Таблиця 1
Фрагмент карточки фізичного розвитку [3, 55]
Широкі фізичні рухи
Дата: | 6.04.04. | 7.07.04. | 1.10.04. | 31.12.04.
Вік дитини | 4 міс. | 7 міс. | 10 міс. | 13 міс.
Дитина може:
- перекидатися зі спини на живіт | + | +
- сидіти без підтримки короткий час; | + | +
- кидати предмети; | + | + | +
- повзати на карачках; | намагається | + | +
- підійматися, тримаючись за меблі; | + | +
- сідати з положення стоячи; | + | +
- ходити за допомогою дорослих; | +
- ходити самостійно. | +
Таблиця 2
Фрагмент карточки розвитку, фіксуючої поведінку дитини
Соціальний розвиток і гра
Дата: | 5.02.04 | 25.05.04 | 20.08.04
Вік: | 2,6 | 2,9 | 3
Реакція на трудності:
- швидко здається;
- намагається подолати якийсь час; | + | +
- намагається долати постійно;
Реакція на тихі заняття, що вимагають обдумування:
- непосидючий з самого початку; | +
- концентрується на 1-2 хвилини; | +
- концентрується на 5 хвилин і більш; | +
У грі з дітьми:
- звичайно включається в гру;
- звичайно грає поодинці, але біля інших дітей;
- тримається осторонь від інших дітей. | + | + | +
Значуща інформація може бути витягнута з бесіди з дитиною, яка може бути рекомендована при роботі з дітьми у віці від 6 до 15 років. На думку Н.С. Русиної і В.А. Уриваєва темами для бесіди можуть бути: сім'я: її члени і відносини між ними, терпимість, переваги, інтимність, домінантність, залежність, агресія, інтенсивність – екстенсивність і активність – пасивність відносин, ревнощі, заздрість, конфлікт і т.д.; батьки: виховні методи і батьківські позиції, погляди, інтереси, перспективи дитини; участь в домашній роботі: її зміст, систематичність і самостійність; вільний час: кількість і якість проведення, під наглядом батьків, спонтанне або в групі; друг протилежної статі [3, 55].
Інтереси, захоплення; самооцінка: загальна самооцінка, зовнішній вигляд, здібності; надії, ідеали; задоволення собою, очікування; школа: рік навчання, хід навчання, зміна школи, прихильність до школи.
Навчання: успішність, поведінка, предмети, яким віддається перевага, відношення до екзаменів (рівень напруження). Рівень домагань.
Однокласники: статус в класі, друзі і вороги, взаємовідносини.
Вчителі: сприйняття учнем відношення вчителів до себе і інших учнів, міра популярності, наявність конфліктів.
Страхи і побоювання: наявність і об'єкти страхів, нічні страхи.
Стан здоров'я: хронічні захворювання, самооцінка стану здоров'я.
За результатами спостереження і бесіди з дитиною можна зробити обґрунтовані висновки про його психологічні особливості. При цьому потрібно дати оцінку темпераменту дитини і його характеру. Оцінюючи характер, звертайте увагу на наступні відносини дитини: до інших людей, однолітків, дорослих, справі, самій собі.
Інша група методів вивчення дитини – це експеримент.
Для лікаря і педагога найбільш прийнятною формою експерименту може стати дослідження за допомогою тестів. Тест це стандартизоване завдання для визначення розвитку у дитини різних психічних процесів. До позитивних сторін тестування звичайно відносять:
можливість визначення норми розвитку;
можливість проведення повторних, тобто порівняльних випробувань;
можливість одномоментного збору великого матеріалу;
відсутність тривалої спеціальної підготовки [3, 56].
У той же час тести страждають відомими обмеженнями. Дитяча і вікова психологія багата різноманітними тестовими процедурами. Серед них немало надійних, що добре зарекомендували себе. Однак практично застосовними частіше за все можуть бути тільки експрес-методики. Вони прості у вживанні, не вимагають тривалої обробки даних, складного і розгорненого аналізу отриманих відомостей.
Отже, ми визначилися в головному – концептуальному підході до процесу психічного розвитку дитини. У подальшому, аналізуючи процес психічного розвитку дитини в рамках того або іншого віку, потрібно кожний раз оперувати основними поняттями психології розвитку дитини – соціальна ситуація розвитку і зміни в ній, характер ведучої діяльності дитини, продукти цієї діяльності – психологічні новоутворення з урахуванням особливостей кризи розвитку. Все це слід розглядати в світлі сформульованих принципів і закономірностей психічного розвитку. Думаю, що тільки так вдасться зрозуміти всю ту безліч емпіричних даних, якими так багата дитяча і підліткова психологія. Є хороша приказка: "У кого немає ідей, той не бачить фактів". Озброївшись концепцією (ідеєю) психічного розвитку дитини, ми постараємося побачити і проаналізувати безліч конкретних психологічних фактів життєвого шляху дитини і підлітка [12, 46].
Система, що розроблялася в дослідженнях лабораторії діагностичних методик була направлена головним чином на визначення рівня загального розумового розвитку дітей. Виключення складала лише одна методика, призначена для дітей шестирічного віку, що готуються до вступу в школу, і що передбачає виявлення рівня сформованості деяких спеціальних умінь, що стосуються передумов оволодіння учбовою діяльністю. Необхідність створення цієї методики диктувалася практичними задачами перевірки готовності дітей до навчання в школі.
Діагностичні методи – це методи, що дозволяють за допомогою відносно коротких випробувань визначити загальний рівень розумового розвитку дитини, тобто його відповідність деякому середньому рівню, встановленому для дітей даної вікової групи, або відхилення від цього середнього рівня в ту або іншу сторону.
Можливості і принципи тлумачення отриманих за допомогою діагностичних методів результатів залежать передусім від їх змісту, від того, які сторони розумового розвитку дитини використовуються як показники рівня цього розвитку. Зміст діагностики, в свою чергу, визначається загальною теорією психічного і, зокрема, розумового розвитку дитини, з якої виходять автори діагностичних систем.
Висновки
Отже, упродовж усього періоду дошкільного дитинства (від трьох