Головним завданням, що постає перед індивідом у ранній юності, на думку Е. Еріксона, є формування почуття ідентичності на противагу ролевій невизначеності особистого “Я”. Юнак повинен відповісти на питання “Хто Я?” і “Який мій подальший шлях?” У пошуках особистої ідентичності людина вирішує, які дії є для неї важливими, і виробляє певні норми для оцінки своєї поведінки та поведінки інших людей. Цей процес пов’язаний також з усвідомленням особистої цінності і компетентності.

Важливим механізмом формування ідентичності стають, як стверджує Е. Еріксон, послідовні ідентифікації дитини з дорослими, які складають необхідну базу розвитку психосоціальної ідентичності в підлітковому віці. Почуття ідентичності формується у підлітка поступово; його джерелом слугують різні ідентифікації, корені яких ведуть в дитинство. Підліток вже намагається виробити єдину картину світосприйняття, в яких всі ці цінності, оцінки повинні синтезуватися. В ранній юності індивід прагне до переоцінки самого себе у відносинах з близькими людьми, суспільством в цілому – в фізичному, соціальному та емоціональному планах. Він напружено працює, щоб висвітлити різні грані своєї Я-концепції і стати, нарешті, самим собою, бо всі попередні способи самовизначення видаються йому непридатними.

Пошук ідентичності може відбуватися по-різному. Один із способів вирішення цієї проблеми полягає у випробуванні різних ролей. Деякі молоді люди після рольового експериментування та моральних пошуків починають просуватися в напрямку певної цілі. Інші зовсім можуть оминути кризу ідентичності. До таких відносяться ті, хто беззаперечно сприймає цінності своєї сім’ї і обирає шлях, визначений батьками. Деякі молоді люди у пошуках ідентичності зустрічають значні труднощі. Нерідко ідентичність здобувається лиш після тривалих випробувань, численних спроб і помилок.

У багатьох випадках людині так і не вдається досягнути міцного відчуття особистої ідентичності. Головною небезпекою, якої, на переконання Е. Еріксона, повинна уникнути молода людина в цей період, є розмивання відчуття свого “Я” внаслідок розгубленості, сумнівів у можливості спрямувати своє життя в потрібне русло.

Важливого значення у процесі формування ідентичності мають ціннісні орієнтації. Це елементи структури особистості, які характеризують змістовий бік її спрямованості. В формі ціннісних орієнтацій в результаті надбання цінностей фіксується вагоме, найважливіше для людини. Ціннісні орієнтації – це стійкі інваріантні утворення (“одиниці”) моральної свідомості – головні його ідеї, поняття, “ціннісні блоки”, смислові компоненти світосприйняття, які виражають суть моральності людини, а отже й загальні культурно-історичні умови та перспективи. В юності головними чинниками формування ідентичності виступають чинники соціальні. Формування почуття ідентичності пов’язане iз усвідомленням власної цінності та компетентності.

Професійне самовизначення розглядається як вибір і реалізація способу взаємодії з оточуючим світом і пошуком сенсу у цій діяльності. Сучасному суспільству потрібен професіонал, який знає свою справу, може самостійно приймати рішення та відповідати за них, за себе, за інших, за країну. Важливим фактором, який визначає сьогодні формування професійного самовизначення, є комерціалізація відносин у суспільстві. По суті відбувається заміна професіональної кар’єри на комерційну. А це не дає можливості людині відбутися у професійному сенсі. І це викликає тривогу. Перехідний стан економіки зумовив відхилення у системі професіональних цінностей: сучасна людина (особливо молода) з її особистісними особливостями, яка вступає у ринкові відносини, прагне добитися матеріального благополуччя найкоротшим шляхом. Необхідність виживання змушує зрадити своє покликання та обрати таку професію, оволодіння якою принесе більші матеріальні можливості. Тобто існує сильна мотивація оволодіння “прибутковою” професією, але як часто у молодої людини немає необхідних для цього особистісних якостей. Спостерігається також протиріччя між мотивацією вибору професії та можливістю оволодіти нею (елементарний брак коштів на навчання).

В останні роки спостерігається зростання престижу освіти. Статистика свідчить, що кількість абітурієнтів, які бажають навчатися в українських вузах, зростає у арифметичній прогресії. Найпрестижнішими вважаються фінансові та юридичні спеціальності.

Ринкові відносини характерні підвищеною динамічністю виробництва, ризиком тимчасового безробіття, потребою раптово змінити професію чи місце роботи. В цих умовах від спеціаліста вимагається високий рівень професіоналізму, бездоганна якість виконуваної роботи, а також постійне підвищення власної конкурентоспроможності на ринку праці. Він має бути цілеспрямованим, здатним до безперервного саморозвитку, стресовитривалим тощо.

Нами було проведено опитування студентів НаУКМА за методикою американського вченого Рокича з метою з’ясування, які ціннісні орієнтації для них є головними при виборі професії (таблиця 1), та базові цінності (таблиця 2). Було опитано 41 студента з різних факультетів. Юнакам і дівчатам роздали списки ціннісних орієнтацій для інших людей з інструкцією, у якій пропонувалося проранжувати цінності за їх значимістю для себе, вибрати найважливішу і написати біля неї цифру 1 і далі так впорядкувати значення, що залишились, аби вони були пронумеровані від найважливішої до найменш важливої для них.

Таблиця 1

Цінності при виборі професії студентами НаУКМA

Категорія | Загальне середнє | Стать | Факультет | Рейтинг

ч | ж | ФСН

СТ | ФГН | ФПвН | інші | До 85 | Вище

Хороші, дружні співробітники  |

6,1  |

5,12  |

6,38  |

6,54  |

7,33  |

5,4  |

4,85  |

6  |

6,12

Цікава робота | 2,82 | 2,66 | 2,86 | 2,58 | 4,16 | 1,6 | 3,28 | 2 | 2,96

Можливість проявити себе | 3,75 | 3,44 | 3,83 | 3,91 | 2,83 | 3,6 | 4,42 | 3,8 | 3,75

Конкретні результати своєї роботи  |

5,39  |

5,37  |

5,33  |

5,29  |

4,33  |

6,2  |

6  |

5,6  |

5,39

Хороша зарплата | 3,35 | 3,75 | 3,33 | 3,91 | 2,33 | 1,8 | 2,14 | 2,7 | 3,66

Можливість розвивати свої