Реферат на тему:
Соціалізація підростаючого покоління в системі українських молодіжних організацій
Українське суспільство, як і будь яке інше, зацікавлене у власному відтворенні у наступних поколіннях. Це зумовлює актуальність проблем, пов»язаних з процесом соціалізації української молоді, тобто процесами, кінцевим результатом яких є засвоєння молоддю системи цінностей, норм і настанов, що притаманні суспільству.
На порозі нового тисячоліття, на переломі епох суспільство потребує людей свідомих, цілеспрямованих, діяльних у побудові свого життя, соціально активних, здатних до індивідуальної творчої роботи спрямованої на перетворення дійсності і самих себе.
На жаль, сьогодні соціальна активність сприймається в урізаних формах і не сприймається на її вищому рівні - як діяльна, активна участь у справах суспільства. Упродовж останніх років практично не змінюється структура життєвих цінностей. На першому місці - сімейне благополуччя, добрі стосунки з оточуючими, на останньому - високий статус, активна участь у громадському житті. Спостерігається тенденція до підвищення значущості цінності розваг для особистості на шкоду цінностям духовного життя, розвитку і реалізації своїх здібностей. Практичне вирішення цієї проблеми пов’язане з реальним включенням в активне соціальне життя, у процес перемін всіх працездатних членів суспільства. Лише в реальній життєвій практиці подолається відчуження людини від соціуму, витісняється із свідомості нігілізм і формується активно-творче ставлення до світу, до життя. У зв’язку з переходом до якісно нового рівня розвитку суспільства, до ринкових відносин висуваються високі вимоги до таких якостей особистості, як ініціатива і заповзятливість, здатність до самостійного прийняття рішень і відповідальності, готовність до ризику, уміння користуватися свободою вибору в альтернативних ситуаціях, готовність і здатність до адаптації в умовах динамічного і мінливого життя, високий рівень мотивації до досягнення життєвого успіху.
Сучасна молодь опинилась в умовах соціально-економічної духовної кризи нашого суспільства: знецінено одвічні загальнолюдські чесноти - почуття любові й відданості Вітчизні, своєму народові, людському обов»язкові, гідності, милосердю. Багато дівчат та юнаків значною мірою втратили здатність пройматись хвилюваннями й турботами іншої людини, її горем чи радістю. Натомість все наполегливіше утверджується байдужість, жорстокість, ворожнеча, споживацьке ставлення до людей, ненависть, розчарування.
Безжалісна деморалізація юного покоління постає загрозою знелюдненого майбуття. За таких умов особливо посилюється актуальність проблеми виховання молоді. Професія педагога не має вже того виняткового значення, яке мала в минулому. Інтереси суспільства не дозволяють їй це зробити. Зв’язок школи з повсякденним життям суспільства дуже слабкий. Школи відірвані від реальної дійсності. Процес навчання не завжди приносить радість її учасникам. Відсутній діалог і взаємна зацікавленість вчителів і учнів. Потреби освіти займають важливе, але не виняткове місце серед багатьох інших потреб суспільства. Тому на допомогу школі приходять громадські організації, де діти, молодь мають можливість себе реалізувати більшою мірою.
Нинішня політична ситуація в Україні вимагає нових підходів до молодіжної політики. Постає питання про виховання національно свідомої молоді, яка б завтра змогла повести нашу державу по шляху будівництва, суверенної, правової держави. Значну роль у вихованні підростаючого покоління покликані відігравати молодіжні організації. І саме тому протягом останнього десятиліття йде відродження національних організацій молоді України, які активно діяли колись в нашій країні та за її межами серед кіл української еміграції.
Становлення державності в Україні проходить у складних умовах. Невизначеність і нестабільність у політичній, фінансовій, ідеологічній, правовій, культурній, духовній та інших сферах зумовило виникнення й загострення негативних процесів і тенденцій соціальної дійсності. Народ України зіткнувся з раніше невідомими соціальними явищами: економічною кризою, масовими страйками, постійним падінням обсягів виробництва, невиправданим ростом цін на товари першої необхідності, неспроможністю широких верств населення забезпечити себе мінімальним прожитковим мінімумом, безробіттям тощо.
Це водночас позначається і на соціально-психологічному стані населення. Як ніколи, набули поширення прояви зневіри в спромож-ність державних структур забезпечити захист особи, байдужого ставлення до дотримання законів, правового нігілізму.
На цьому тлі різко загострюється криміногенна ситуація, розширюються масштаби злочинності, все більше громадян втягуються в коло протиправних відносин.
Особливо незахищеними від соціальних потрясінь і вразливими до впливу криміногенних факторів є неповнолітні. У структурі їх проблем нагальною є проблема організації дозвілля і проведення вільного часу. Негативні тенденції, що спостерігаються в роботі щодо залучення та охоплення неповнолітніх організованими формами дозвілля, з кожним роком набувають усе більшого поглиблення й поширення. Триває процес згортання мережі дитячих і підліткових культурно-виховних, спортивних закладів. Більшість клубів і спортивних секцій недосяжні для молоді через платонеспроможність їх батьків. Зауважимо, що й підлітки за існуючої системи організації дозвілля не вельми прагнуть проводити свій вільний час у гуртках за інтересами та спортсекціях.
Негативний вплив на свідомість і поведінку молоді справляє репертуар багатьох відеосалонів і ряду телепрограм, які пропагують здебільшого культ сили, насильство, жорстокість, романтику злочинного життя; а також вільний продаж творів еротичного і відверто порнографічного змісту. Розповсюдженню низькопробної субкультури практично нічого не протиставляється. А тому відомі численні випадки скоєння неповнолітніми правопорушень і злочинів під впливом перегляду чи прочитання такого напрямку фільмів та літератури.
Не сприяє душевній рівновазі молоді і те, що в Україні немає екуменічної єдності: діють Українська Православна Церква Київського Патріархату, Українська Автокефальна Православна Церква та Українська Православна Церква Московського Патріархату, кожна з яких проповідує православне християнство. Поряд з представництвом загальновідомих конфесій діють різноманітні секти. Ловці душ , пропагуючи відверту розпусту (Мун, Ж. Гавер), чи відлучаючи своїх прихильників від сім»ї, навчання тощо (М. Цвігун), під загрозою небесної кари вимагають безумовної покори від членів секти, заохочуючи своїх
