соціальної політики перехідного суспільства відносяться державні установи, політичні партії, профспілки, громадські об’єднання. Відрізняють основні й похідні суб’єкти в залежності від рівня відповідальності за розробку та впровадження цілей соціальної політики. Слід відзначити слабку сформованість недержавних інституцій як суб’єктів соціальної політики.
Об’єктом соціальної політики є соціальна сфера суспільства, яка включає соціальну структуру, соціальні відносини, соціальні умови праці і життя, соціальні норми та соціальні служби.
Зміст соціальної політики як регулятора розкривається через канали взаємозв’язку і функції її суб’єктів стосовно соціальної сфери суспільства.
Література:
1. Ганслі Т.М. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. – К.:Основи,1996. – 238 с.
2. Спікер П. Соціальна політика. Теми та підходи. – К.: Фенікс,2000. – 400 с.; Spicker Р. Principles of social welfare: an introduction to thinking about welfare state. – London, 1993. – P.21.
3. Titmus R. Social Policy: an introduction. – London: George Allen&Unwind,1974.
4. Williams F. Social policy: a critical introduction. – London,1994.
5. Козлов А.Е. Социальная политика: конституционно-правовые основы. – М.: Политиздат, 1980.
6. Попова І.М. Соціальна політика і парадокси буденної свідомості // Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення: Збірник наукових статей. – К.: НВФ “Студцентр”/ НІКА-Центр, 1998. – С.135–144.
7. Якуба О.О. Зміни в соціально-класовій структурі українського суспільства та соціальна політика // Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення: Збірник наукових статей. – К.: НВФ “Студцентр”/ НІКА-Центр, 1998. – С.145 –148.
8. Єременко В.Г. Основи соціальної економіки. Популярний курс. – К.: МАУП, 1997. – 168 с.
9. Саєнко Ю.І. Соціальна політика в період трансформації суспільства; Куценко О.Д. Социальная политика в регулировании процессов стратификации // Изменение социально-классовой структуры общества в условиях его трансформации. – Харьков: Основа, 1997. – С.174-191; Куценко О.Д. Соціальна політика в механізмі досягнення суспільної згоди // Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення: Збірник наукових статей. – К.: НВФ “Студцентр”/ НІКА-Центр, 1998. – С.112-117; Куценко О.Д. К вопросу о философии социальной политики // Наука і соціальні проблеми суспільства. Вісник Харківського державного університету 414’98. – Харків,1998. – С. 37–39.
10. Соціальна політика держави та стратегія адаптації населення в умовах соціально-економічної кризи: Наук.-практ. конф. Київ, квітня 1998 р. – К.,1998.
11. Наука і соціальні проблеми суспільства: Між нар. наук.-практ. конф. Харків, 18-19 червня 1998 р. – Харків, 1998.
12. Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки: Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 19–20 вересня 2000 р. – К., 2000.
13. Социальный заказ в Украине: обоснование и внедрение. – Одесса: КОВЧЕГ, 2001. – 113 с.
14. Социальная политика / Сост. и ред. А. Райкевич; Пер. с польск. Предисл. и общ. ред. д-ра філос. наук, проф.Ю.Е.Волкова. – М.: Прогресс, 1977. – 400 с.
15. Волков Ю.Е. Достижения и задачи социальной политики // Социальная политика / Сост. и ред. А. Райкевич; Пер. с польск. Предисл. и общ. ред. д-ра філос. наук, проф. Ю. Е. Волкова. – М.: Прогресс, 1977. – С. 366Є399.
16. Яновский Р. Глобальные изменения и социальная безопасность. – М.: Academia, 1999. – 358 с.
17. Куценко О.Д. К вопросу о философии социальной политики // Наука і соціальні проблеми суспільства. Вісник Харківського державного університету 414’98. – Харків,1998. С. 37–39.
18. Маркс К. Тезисы о Фейербахе // Маркс К., Энгельс Ф.
Избр.соч. в 9 т. – Т.2. – 574 с.
19. Конт О. Дух позитивной философии (слово о положительном мышлении). – СПб., 1910.
20. Спенсер Г. Изучение социологии. Глави 6, 16 // Спенсер Г. Основания социологии. В 2 т. – СПб., 1998.
21. Гідденс Е. Соціологія. – Киів: Основи, 1999. – 726 с.
22. Парсонс Т. Общий обзор // Американская социология. Перспективы. Проблемы. Методы. – М.: Прогресс, 1972. – 392 с.
23. Социология. Основы общей теории. – М.: Аспект Пресс, 1996 – 461с.
24. Указ Президента України від 25 квітня 2001р., №275\2001 “Про розвиток соціологічної науки в Україні”. – К., 2001. – 3 с.
25. Гурне Б. Державне управління. – К.: Основи, 1993. – 165 с.
26. Файфер Н.І. Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку \\ Соціальна робота в Україні. Теорія та практика (посібник для підвищення кваліфікації працівників соціальних служб для молоді). У двох частинах. К.: УДЦССМ, 2001. – 296 с.
27. Бакіров В.С. Соціальний моніторинг як елемент регіональної соціальної політики \\ Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення. Збірник наукових статей. – К.: НВФ “Студцентр”/ НІКА-Центр, 1998. – С.149–153.
28. Яременко О.О. Моніторинг соціальної політики в Україні // Соціальні пріоритету ринку праці в умовах структурної модернізації економіки: Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 19-20 вересня 2000 р. – К., 2000. – С. 29–36.
29. www.politik.org.ua