Важливою в сучасній медійній освіті є проблема формування та розвитку інноваційної культури студентської молоді. Адже інноваційна культура саме цієї категорії людей через двадцять – тридцять років буде визначальною для формування та реалізації моделі інноваційного розвитку держави й суспільства. Поступовий розвиток суспільства за цей період приведе, очевидно, не лише до багаторазової зміни поколінь техніки, змісту, кількості та структури професій, але й до підвищення рівня вимог до інноваційної культури управлінського персоналу (питома вага професій керівників сягатиме понад 40 %) [9, с. 31].

Таблиця 1

Індивідуально-психологічна оцінка якостей особистості
науково-педагогічних працівників гуманітарного вузу, що визначають рівень їх інноваційної культури ( + S ), бали

Найменування якостей | Оцінка якостей за 10-бальною шкалою стосовно:

важливості | наявності

Загальна професійна компетентність та ерудиція | 9,81 + 0,10 | 7,31 + 0,42

Інноваційне педагогічне мислення | 8,75 + 0,35 | 6,44 + 0,57

Креативність, орієнтація на творчий пошук | 9,00 + 0,18 | 6,88 + 0,45

Спроможність адекватно оцінювати та вносити корективи до інноваційних технологій | 8,69 + 0,37 | 6,50 + 0,54

Наполегливість у досягненні своїх цілей | 9,25 + 0,34 | 8,19 + 0,37

Високий інтелект, аналітичний склад розуму | 9,69 + 0,15 | 7,62 + 0,39

Критичність та об’єктивність у самооцінках | 9,56 + 0,20 | 8,31+ 0,26

Незадоволеність досягнутим, чутливість
до дефіциту знань | 8,38 + 0,57 | 6,94 + 0,62

Рівень духовної культури | 9,56 + 0,18 | 8,12 + 0,44

Мотиви творчої самореалізації | 9,50 + 0,18 | 8,06 + 0,34

Самостійність, незалежність, оригінальність суджень | 9,88 + 0,08 | 8,06 + 0,35

Наполегливість, терпіння, витримка | 9,31 + 0,23 | 7,75 + 0,46

Спроможність передбачати та прогнозувати | 9,00 + 0,23 | 7,69 + 0,32

Уміння відрізняти головне від другорядного | 8,27 + 0,67 | 7,45 + 0,32

Живий інтерес та сприйняття нових знань | 9,06 + 0,27 | 8,00 + 0,31

Інтелігентність, порядність, тактовність | 9,44+0,22 | 8,12+0,35

Високий ступінь зацікавлення власною справою, постійний пошук нових методів та прийомів роботи | 9,62 + 0,20 | 8,25 + 0,32

Спроможність генерувати та використовувати нові ідеї | 9,44 + 0,18 | 7,12 + 0,43

Мотиви підвищення рівня педагогічної майстерності | 9,19 + 0,33 | 7,31 + 0,54

Потреба отримувати задоволення від добре виконаної роботи | 8,88 + 0,56 | 7,81 + 0,66

Рівень корпоративної культури | 8,40 + 0,49 | 6,87 + 0,65

Уміння знаходити підхід до студентів, легко встановлювати контакт і спілкування | 9,50 + 0,22 | 8,69 + 0,30

Враховувати особливості сприйняття та розуміння навчального матеріалу студентами | 9,50 + 0,20 | 8,06 + 0,30

Уміння змістовно та послідовно викладати навчальний матеріал | 8,88 + 0,59 | 7,94 + 0,42

Уміння зацікавити студентів новими ідеями | 8,94 + 0,38 | 6,75 + 0,37

Це означає, що для участі в процесі суспільного виробництва необхідно вміти не стільки виконувати певну роботу, скільки організовувати цей процес на основі високої інноваційної, духовної, корпоративної, професійної та інших видів культури сучасних фахівців.

Виходячи з цього, було проаналізовано індивідуально-психологічні якості особистості студентів гуманітарного вузу, що визначають рівень їх інноваційної культури (таблиця 2).

З’ясовано, що за критерієм важливості найбільшу вагу мають такі якості: високий інтелект, аналітичний склад розуму (9,88+0,12 бала; за фактичною наявністю у студента цієї характеристики вона відстає – 29,1 %, (р<0,001); підвищений інтерес до нового, невідомого (9,38+0,35; відставання – 13,4 %, р<0,05); самостійність, незалежність, оригінальність суджень (9,25+0,29; відставання – 20,2 %, р<0,05); наполегливість у досягненні власних цілей (9,12+0,33; відставання – 9,54 %, р<0,01); терпимість та увага до думок інших (8,88+0,21; відставання – 9,10 %, р<0,05); спроможність передбачати та прогнозувати (8,88+0,33; відставання – 12,7 %, р<0,05).

За критерієм фактичної наявності у студента певної індивідуально-психологічної характеристики найсуттєвішими, з точки зору формування інноваційної культури, були такі якості: наполегливість у досягненні власних цілей (8,25+0,46); підвищений інтерес до нового, невідомого (8,12+0,48); терпимість та увага до думки інших (8,00+0,56); спроможність передбачати й прогнозувати (7,75+0,42); критичність та об’єктивність у самооцінках (7,62+0,47); постійний інтерес до розширення професійного та культурного світогляду (7,62+0,61).

Репрезентативність розбіжності між важливістю та наявністю у студента певної індивідуально-психологічної характеристики встановлена майже у 55 % досліджуваних якостей на рівнях вірогідності р<0,001; р<0,01; р<0,05. Відставання оцінок важливості від наявності у студентів конкретної індивідуально-психологічної якості особистості за 12 показниками була у межах 9,54 – 29,1 %.

На основі аналізу матеріалів експертної оцінки встановлено структуру факторів, що впливають на рівень інноваційної культури студентів спеціальностей „Правознавство”, „Менеджмент організацій”, „Психологія” та науково-педагогічних працівників гуманітарного вузу (таблиця 3).

Для студентів-юристів найвагомішими, з точки зору формування інноваційної культури, є: інтелект (13,4 %), інтерес до професії (12,30 %), освіта (12,30 %), інформаційна культура (12,30 %) та наполегливість (10,10 %). Серед факторів, що впливають на рівень інноваційної культури студентів-менеджерів, найсуттєвішими є: інформаційна культура (16,70 %), освіта (13,20 %), інтелект (12,30 %), креативність (10,50 %), наполегливість (8,80 %). Істотну роль у формуванні інноваційної культури студентів-психологів мають відігравати креативність (14,90 %), інтелект (13,80 %), освіта (11,50 %), захопленість (11,50 %), інформаційна культура (10,90 %).

Таблиця 2

Індивідуально-психологічна оцінка якостей особистості
студентів гуманітарного вузу, що визначають рівень
їх інноваційної культури, ( ±S ), бали

Найменування якостей | Оцінка