акт економічної поведінки.
· Мотиви споживання:
прагнення до розмаїтості;
прагнення привернути до себе увагу і жадоба визнання.
2. Афективний компонент. Емоції – психофізіологічний процес, цілісна реакція організму, що відбиває ставлення суб’єкта до об’єкта (чи іншого суб’єкта) в ситуації невизначеності.
Емоції відіграють помітну роль на всіх етапах мотиваційного процесу:
· при оцінці значимості зовнішнього подразника;
· при сигналізації про виникнення потреби;
· при оцінці її значимості;
· при прогнозуванні можливості її задоволення;
· при виборі мети.
Емоції є механізмом, що допомагає приймати рішення як підприємцеві, так і споживачеві. Позитивні емоції стимулюють споживчу активність. Завдяки їм активізуються енергетично резервні можливості в ситуації невизначеності. На економічну поведінку впливає особистий емоційний профіль, а саме зміст, характер емоцій і почуттів, що переважають, тих вищих емоцій, що для конкретної людини є особливо бажаними [2].
Економічну поведінку забарвлюють такі переживання:
· акизитивні емоції (придбання, колекціонування);
· праксичні (задоволення результатом і процесом праці);
· гностичні (позв’язані з пізнанням);
· глоричні (бажання самоствердження, визнання);
· пугнічні (азарт, ризик, подолання небезпеки);
· альтруїстичні (бажання приносити іншим радість);
· естетичні (почуття прекрасного, насолода красою);
· гедоністичні (потреба в тілесному і духовному комфорті);
· комунікативні (бажання спілкуватися, ділитися переживаннями і знаходити відгук);
· романтичні (прагнення до невідомого і таємничого).
Для визначення групового емоційного профілю студентської молоді та його гендерних особливостей було проведено тестування [2] студентів Національного університету фізичного виховання і спорту України. Емоційний профіль складено з урахуванням перших трьох пріоритетних переживань (таблиця 2).
Результати анкетування вказують на необхідність враховувати гендерний аспект емоцій у поведінці підприємців і споживачів. Знання емоційних переваг лежить в основі керування економічною поведінкою.
Таблиця 2
Емоційний профіль студентів
Стать | Юнаки | Дівчата
Емоції | %
Праксичні | 11 | 15
Гностичні | - | 4
Глоричні | - | 16
Пугнічні | 11 | 7
Альтруїстичні | 24 | 24
Естетичні | 18 | 2
Гедоністичні | 18 | 10
Комунікативні | 18 | 18
Акизитні | - | 4
3. Когнітивні компоненти економічної поведінки. Розглядаються питання: ухвалення економічного рішення, раціональна і нераціональна поведінка; ризик при ухваленні рішення; вибір з кількох можливих рішень; вплив на ухвалення рішення. Найактуальніша проблема ухвалення економічного рішення.
Рішення практично завжди приймається без чіткої інформації про можливий результат. Тому невизначеність залишається постійною складовою і особливістю ухвалення рішення. Економічне рішення практично завжди пов’язане з вибором.
У багатьох економічних ситуаціях мають перевагу люди, спроможні логічно мислити, спостережливі, а не загальмовані, схильні до імпульсних рішень. Інтуїтивний підхід спрацьовує в ситуації дефіциту часу або інформації.
4. Вольові компоненти економічної поведінки: економічні норми, економічний інтерес, економічний вчинок, діяльність [2].
Економічні норми, як правило, закріплюються юридично. Донедавна вони не виділялися в окремий вид норм (стандартів поведінки, що регламентують відносини людей, „правил гри”).
Економічний інтерес розвивається на основі мотиву [6].
Якщо розглядати власність як певну форму влади економічних благ над людиною, то економічний інтерес – це форма дії влади власності на волю суб’єкта господарювання і джерело господарської активності. Ще А. Сміт підкреслював різницю трудової активності людини на своєму і на нічиєму полі.
Висновки
1. Теоретичний аналіз дозволяє виокремити фактори, що впливають на формування економічної поведінки. До них можна віднести суспільну свідомість, групову свідомість, індивідуально-психологічні та ситуаційні фактори.
2. Різниця в економічній поведінці західної людини і нашого співвітчизника вимагає вивчення економічної поведінки з урахуванням культури, менталітету, соціального спадку.
3. Трансформація економіки в ринкову порушує перед економічною психологією низку актуальних питань, пов’язаних з економічною поведінкою, економічною соціалізацією й адаптацією різних шарів населення.
Література:
1. Андреева И. В. Экономическая психология. - СПб.: Питер, 2000.
2. Дейнека О. С. Экономическая психология: Учебное пособие. - СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета, 2000.
3. Донченко Е. А., Сохань Л. В., Тихонович В. А. Формирование разумных потребностей личности. - К.: Политиздат, 1984.
4. Ильин Е. П. Эмоции и чувства. - СПб.: Питер, 2001.
5. Лебедев-Любимов А. Психология рекламы. - СПб.: Питер, 2002.
6. Ложкін Г., Спасенников В., Комаровська В. Особливості та структура економічної свідомості суб’єктів соціального простору // Соціальна психологія. - №1. - 2004. - С. 8 – 16.
7. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: Учебное пособие под ред. Райгородского Д. Я. - Самара: Издательский дом „Бахрах”, 1998.
8. Фернхем А., Хейвен Б. Личность и социальное поведение. - СПб.: Питер, 2001.
9. Филлипов А. В., Ковалев С. В. Психология и экономика // Психологический журнал. - 1989. - №1. - С. 26.
10. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. - СПб.: Питер, 2002.
11. Циба В. М. Соціологія особистості: системний підхід. Навчальний посібник. - К.: МАУП, 2000.
12. Шорохова Е. В., Бибиева М. И. Психологические проблемы социальной регуляции поведения. - М.: Наука, 1976.
13. Петровська Т. Соціально-психологічні фактори економічної поведінки // Соціальна психологія. - 2004. - № 4 (6). - C.23-35
14. www.politik.org.ua