особистість. Отже, було б неправильно стверджувати, що будь-який колектив створює можливості для гармонійного формування особистості. М. Неймарк, зокрема, прямо вказує: „…навіть якщо помістити індивід в хороший колектив, це ще не гарантує бажаного результату, оскільки особистість формується не просто внаслідок впливу колективу на неї, а внаслідок її взаємодії з колективом, яка залежить не тільки від того, який колектив, але і від того, яка особистість” [16].
Конкретизуючи це положення, можна вказати на низку обставин, від яких залежать наслідки взаємодії колективу з кожним із його членів. Зокрема, це те місце, яке індивід посідає в колективі (його функції, оцінка його іншими членами колективу тощо). З іншого боку, це внутрішня позиція самого індивіда, міра задоволення його потреб і домагань, від чого переважно залежить його емоційне благополуччя, ставлення до навколишнього світу й до самого себе.
Важливою проблемою є пошук адекватних методик дослідження самооцінки, самосвідомості та спрямованості особистості стосовно такої специфічної категорії фахівців, як працівники МВС. Для ефективності розробки і впровадження психолого-педагогічних заходів з метою оптимізації навчального процесу необхідно враховувати також особливості самоставлення особистості, механізми формування і захисту самооцінки, взаємозв’язок самооцінки, самоставлення, спрямованості особистості та ціннісних орієнтацій.
Самосвідомість особистості спрямована на те основне, що становить її психологічну сутність – на її власний спосіб інтеграції діяльності, побудови ієрархії її мотивів і цінностей. При цьому ті ж за змістом обставини, дії, що втягуються в різні життєві відносини, тобто в різні діяльності, матимуть різний особистісний зміст [20]. У дослідженнях В. Століна, Н. Сарджвеладзе, С. Пантелеєва, А. Налчаджана особлива увага приділяється не тільки самоставленню, але й самоставлення особистості пов’язується з іншими компонентами образу „Я”, розглядаються механізми захисту образу „Я”. Отже, ставлення до світу, система її ціннісних орієнтацій, як і ставлення до себе, належить до рангу важливих проявів особистості. Система ціннісних орієнтацій визначає змістовий бік спрямованості особистості і становить основу її ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе.
У дослідженні В. Непомнящої та її колег [25] знаходимо цікавий погляд на цінність та ціннісні орієнтації як на складові самоставлення і самооцінки. У цій розвідці автори зосереджують увагу на функціях цінності в поведінці особистості та вказують на самоставлення як на цінність, а цінність, у свою чергу, визначає відповідний спрямованості зміст уявлень про своє „Я”.
Важливою обставиною, що впливає на становлення міжособистісних взаємовідносин, є адекватність ставлення до світу, інших людей, суспільства в цілому, до самого себе. Слід зазначити, що адекватне ставлення припускає не тільки точність сприйняття і розуміння навколишнього світу, об’єктів, інших людей і самого себе, але й точний емоційний відгук, об’єднання потреб з усіма цими зв’язками. Ми погоджуємося з думкою Н. Сарджвеладзе [19], що образ „Я” (реальний чи ідеальний) може бути наслідком ставлення особистості до себе, до свого місця в структурі міжособистісних стосунків.
Нашими дослідженнями [22; 23] встановлено, що курсанти як першого, так і другого курсів з низьким соціометричним статусом мають неадекватно завищену самооцінку, а різниця між образами „Я-реальний“ і „Я-ідеальний”, що суб’єктивно сприймається суб’єктом, є менш значною. В таблиці 1 наведено узагальнені результати самооцінок курсантів з різним соціометричним статусом, а в таблиці 2 – узагальнені результати самооцінок курсантів, які ми отримали в тих же групах через рік.
Таблиця 1
Результати самооцінок курсантів з різним соціометричним статусом
Високий соціометричний статус | Низький соціометричний статус
Я-реальний | Я-ідеальний | D | Я-реальний | Я-ідеальний | D
Оцінка | 12,8 | Оцінка | 18,0 | 6,3 | Оцінка | 15,2 | Оцінка | 16,1 | 4,3
Сила | 8,4 | Сила | 17,0 | Сила | 8,0 | Сила | 12,2
Активність | 8,40 | Активність | 10,3 | Активність | 7,9 | Активність | 8,9
E | 29,6 | E | 45,3 | E | 31,1 | E | 37,2
Викривлення в самооцінці курсантів з низьким соціометричним статусом та адекватність самооцінки курсантів з високим соціометричним статусом ми визначили, порівнюючи самооцінки курсантів з оцінкою групи, проведеною за тією ж методикою (особистісний диференціал).
Проведений нами кластерний аналіз допоміг уточнити зв’язок між термінальними та інструментальними цінностями курсантів. Так, курсанти з високим соціометричним статусом „цікаву роботу” пов’язують з „чесністю” і „життєрадісністю”, тоді як для курсантів з низьким соціометричним статусом „цікава робота” пов’язана з „акуратністю” і „твердою волею”, що може бути наслідком поверхового сприйняття вимог майбутньої професії. У курсантів з низьким соціометричним рівнем „ефективність у справах” асоціюється з „матеріально забезпеченим життям”, а бажання мати „хороших і вірних друзів” диктується „життєвою мудрістю”. У курсантів з низьким статусом переважає спрямованість на себе. При цьому цінності, що в ієрархії потрапляють до числа значущих, мають низьку соціальну привабливість, а „чесність”, „чуйність”, „щастя інших” – низьку значимість.
Таблиця 2
Результати самооцінок курсантів зрізним соціометричним статусом
(через рік)
Високий соціометричний статус | Низький соціометричний статус
Я-реальний | Я-ідеальний | D | Я-реальний | Я-ідеальний | D
Оцінка | 12,0 | Оцінка | 14,8 | 8,37 | Оцінка | 15,3 | Оцінка | 15,4 | 0,67
Сила | ,3 | Сила | 16,8 | Сила | 12,4 | Сила | 12,0
Активність | 6,3 | Активність | ,7 | Активність | ,3 | Активність | ,0
E | 27,6 | E | 40,3 | E | 34,0 | E | 34,4
Вважаємо, що для успішного виконання обов’язків майбутнім керівникам підрозділів ОВС однієї фахової підготовки недостатньо. Вони повинні мати ще