Брак грошей та знань щодо сум страхових внесків | 30

Неусвідомлення потреби у медичному страхуванні | 25

Не створено системи медичного страхування | 13,33

Брак досвіду спілкування з страховими компаніями | 10

Недовiра до системи медичного страхування | 18,33

Поліс не забезпечить високої якості медичної допомоги | 5

Страхування – справа держави | 1,67

(Сума відсотків перевищує 100, оскільки респонденти мали змогу зазначати декілька варіантів відповідей).

Цими даними можуть скористатися страхові компанії при плануванні стратегії інформування населення про медичне страхування, проаналізувавши неточності у знаннях населення або моменти, які не відповідають дійсності щодо медичного страхування у їх свідомості.

Події 1990 – 1993 років ще довго позначатимуться на ставленні населення до страхування як до ненадійного і непрозорого механізму. Тільки надійність страхової компанії, тобто гарантії виконання нею зобов’язань перед клієнтом, можуть забезпечити довіру населення.

Експерти зазначають, а маркетингові та соціологічні дослідження підтверджують їхню думку, що невисокі темпи зростання клієнтури страхових компаній пов’язані не лише з низьким рівнем прибутків населення та вартістю страхових послуг. Відзначається низький рівень загальної культури медичного страхування, як і страхування загалом. Нестача доступних інформаційно-аналітичних матеріалів про діяльність страхових компаній та непродумана реклама страхових послуг обумовлюють непоінформованість переважної більшості населення про переваги страхування, його правила. Згідно з даними соціологічного дослідження, що проводилося у Львові, 53,91 % опитаних поверхово ознайомлені з медичним страхуванням, 28,49 % – не ознайомлені з ним зовсім, тоді як “добрі” і “дуже добрі” знання мають в сумі лише 16,48 % респондентів (1,12% не визначились щодо даного питання).

Брак позитивної інформації про медичне страхування, його переваги підтримує недовіру у людей старшого покоління, які мають негативний досвід страхування в часи СРСР, а також неможливість формування досвіду страхування у населення віком 20 – 40 років, яке на сьогодні й може стати найактивнішим споживачем страхових послуг. Проте ці дані свідчать, що страхові компанії мають над чим працювати в інформаційному та просвітянському плані. Страхові компанії повинні, перш за все, визнавати проблему недовіри до їхньої діяльності як одну з основних проблем розвитку страхового ринку загалом. Задля формування довіри населення до страхування страхові компанії повинні ретельно вивчати свою потенційну клієнтуру за допомогою соціально-психологічних досліджень, пропонувати цікаві страхові послуги, економічно стимулювати людей до страхування.

Клієнти довірятимуть страховій компанії, яка знає їх потреби та проблеми та бере участь у їх вирішенні, пропонуючи різні варіанти послуг. При такій співпраці у клієнтів виникає симпатія до страхової компанії, а це є запорукою довготривалих ділових відносин. Тому страхові компанії мають дотримуватися концепції соціального маркетингу, згідно з якою приховані потреби клієнтів є комерційними можливостями страхової компанії щодо пропозиції нових страхових послуг, котрі у повному обсязі задовольнятимуть потреби клієнта.

Страховим компаніям варто розробляти тематичні блоки щодо висвітлення переваг страхування в засобах масової інформації, здійснювати просвітницьку та роз’яснювальну роботу серед населення, спрямовану на надання повної та об’єктивної інформації про страхові послуги [7]. Вони повинні привертати увагу законодавчих та виконавчих органів, громадськості до проблем медичного страхування як одного з механізмів захисту права людини на здоров’я та медичну допомогу; здійснювати проекти з громадськими організаціями, які мають спільну з страховими компаніями мету. З свого боку, держава має створити механізм надання гарантій повернення вкладених коштів та створення гарантійного фонду в разі банкрутства страхової компанії – це забезпечить довіру населення до страхових компаній у довгостроковому плані.

Висновки

Можна констатувати наявність негативної страхової психології у населення України. Фінансова нестабільність, кволий розвиток медичного страхування супроводжується недовірю до страхових компаній з боку населення. Без повернення довіри українців до страхових інститутів не може бути встановлений цивілізований страховий ринок в країні. Сама тільки наявність достатніх коштів у населення не забезпечить появи бажання страхуватися. Більшість громадян не усвідомлює необхідності та потреби у страхуванні. Для успішного розвитку страхового бізнесу страхові компанії повинні вивчати психологію страхування, попит та потреби населення у сфері медичного обслуговування. Своїм потенційним клієнтам вони повинні пропонувати розв’язання їх конкретних проблем зі здоров’ям та задоволення потреб щодо медичної допомоги, а не просто рекламувати свої послуги.

Література:

1. Собкин В. С., Марич Е. М. Опыт структурного анализа ценносних ориентаций родителей дошкольников // Вопросы психологии .-2003.-№1, с. 3 – 12.

2. Петрунько О. Психологічні функції страху у житті людини // Психологічні перспективи. - 2003.- Випуск 4.-с. 148 – 152.

3. Медичне страхування дешевшає // Український дiловий тижневик “Галицькі контракти”.- 2003.- №4 (сiчень).

4. Тітенко Л. У Стандарті надання медичної допомоги – одна зі складових медичного страхування // Медична газета “Здоров’я України”.-2002.- №3.

5. Барановський О. Про великі проблеми маленького ринку // “Дзеркало тижня”.- 2003.- 9 серпня.

6. Воробьев Г. Психология рынка // Управление персоналом. – 2000.-№ 8. – с. 34 – 36.

7. Бзовецька А. О. Інформаційне забезпечення громадськості щодо страхової медицини. // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи».- 2002.-№543 - с. 187 – 193.

8. www.politik.org.ua