зростає і міра підтримки такого варіанту відповіді.
На наш погляд, можна зробити висновок, що ставлення опитаних студентів до вибухів нью-йоркських хмарочосів залежить від їх політичних установок (а конкретно – від антиамериканських установок).
Таблиця 3
Відповіді на запитання
“Яке ваше ставлення до терактів у США 11 вересня 2001 року?”
Варіанти відповідей | Групи піддослідних (%)
Загал | Ч | Ж | АНС | АС | АВС
Негативне, це жахливий і кривавий злочин | 63 | 52 | 69 | 75 | 66 | 44
Мені, в цілому, це байдуже
(це проблема США) | 8 | 5 | 10 | 0 | 6 | 22
США, на мій погляд, заслужили це | 29 | 43 | 21 | 25 | 28 | 33
Як можна побачити, загальне емоційне ставлення до тероризму є негативним. Поряд з тим, дуже поширеним є диференціальний підхід до оцінки тероризму, згідно з яким позитивна або негативна оцінка конкретного теракту залежить від того, хто виступає в ролі жертви. Серед студентів-чоловіків такий підхід зустрічається частіше, ніж серед жінок. Частота такого підходу корелює також з рівнем агресивності. Цікаво, що майже кожен четвертий опитаний юнак вважає тероризм єдино можливим та ефективним інструментом боротьби слабкого з сильним (тобто фактично виправдовує його). Таким чином, фактор статі досить сильно пов’язаний із загальним ставленням до явища тероризму, і цей зв’язок більший навіть у порівнянні з фактором агресивності.
Таблиця 4
Відповіді на запитання
“Як ви в цілому ставитесь до явища тероризму?”
Варіанти відповідей | Групи піддослідних (%)
Загал | Ч | Ж | АНС | АС | АВС
Це один з жорстоких та огидних злочинів проти людей | 70 | 43 | 83 | 50 | 76 | 44
Це єдино можливий та ефективний засіб боротьби слабкого із сильним | 8 | 24 | 0 | 0 | 8 | 11
Це ні добре, ні погано, все залежить від того, хто і проти кого здійснює теракт | 21 | 49 | 17 | 50 | 16 | 33
Заслуговують на увагу результати відповідей на запитання щодо мотивів, якими можна виправдати здійснення теракту. Лише чверть від загальної кількості респондентів вважає, що жодними мотивами не можна його виправдати. Найчастіше як мотив виправдання називалась боротьба з іноземними окупантами (вірогідно, що студенти історичного факультету мали на увазі, насамперед, партизанський рух у роки Вітчизняної війни). Часто також згадувались такі мотиви, як боротьба за права і свободи, встановлення нового, справедливого суспільного ладу. Найрідше обирався мотив боротьби із ворогами своєї релігії, що є закономірним, адже більша частина українських студентів має низький рівень релігійності.
Як і в усіх попередніх випадках, характер відповідей респондентів був пов’язаний з їх статтю та рівнем агресивності. Так, юнаки частіше, ніж дівчата вважали, що теракт можна виправдати різними мотивами. Це ж стосується і респондентів з високим рівнем агресивності.
Таблиця 5
Відповіді на запитання
“Як ви вважаєте, які мотиви можуть виправдати людину,
яка здійснює терористичний акт?”
Варіанти відповідей | Групи піддослідних (%)
Загал | Ч | Ж | АНС | АС | АВС
Боротьба за свободу свого народу проти іноземних окупантів | 60 | 76 | 52 | 100 | 56 | 67
Боротьба із противниками своєї релігії | 5 | 10 | 2 | 25 | 0 | 22
Боротьба за встановлення нового, справедливішого порядку | 33 | 29 | 36 | 25 | 34 | 33
Помста за товаришів або родичів | 19 | 33 | 12 | 0 | 18 | 33
Злидні | 13 | 14 | 12 | 0 | 10 | 33
Брак прав і свобод | 38 | 43 | 36 | 50 | 34 | 56
Наявність нервово-психічного розладу | 25 | 29 | 24 | 50 | 26 | 11
Нерівні сили та можливості в порівнянні з супротивником | 13 | 29 | 5 | 25 | 8 | 33
Ніякі | 25 | 19 | 29 | 0 | 28 | 22
Відповіді студентів щодо санкцій за здійснення терактів віддзеркалюють їх загальне ставлення до явища тероризму. Близько половини респондентів вважають що такою санкцією повинна бути смертна страта або довічне ув’язнення. Поряд з тим, чимала частина опитаних диференційовано ставиться до санкцій, вказуючи, що вони можуть бути як негативними (покарання), так і позитивними (нагорода) – в залежності від того, ким і проти кого здійснюється теракт. Чоловіки та високоагресивні особи вважають так частіше, ніж інші групи опитаних (крім того, останні не згодні, що за теракт слід карати стратою).
Оцінка студентами потенційної можливості стати учасником підготовки або скоєння теракту виявила несподівані результати. Із загальної кількості опитаних лише половина чітко визначилася з тим, що ніколи і ні за яких обставин не братиме участі в терористичній діяльності. Близько третини не змогли точно спрогнозувати свою поведінку щодо такої можливості. 17 % від загальної кількості респондентів гіпотетично припускають свою участь у підготовці теракту і 10 % – у здійсненні теракту.
Частота відповідей на ці запитання корелює із статтю та рівнем агресивності.
Таблиця 6
Відповіді на запитання “Як ви вважаєте, чого заслуговують люди, які беруть участь у здійсненні терактів?”
Варіанти відповідей | Групи піддослідних (%)
Загал | Ч | Ж | АНС | АС | АВС
Смертної кари | 25 | 24 | 26 | 25 | 30 | 0
Довічного ув’язнення | 35 | 29 | 38 | 25 | 34 | 44
Тривалого тюремного ув’язнення