Це залежить від того, хто і проти кого здійснює теракт (може бути покарання або нагорода) | 30 | 43 | 24 | 50 | 26 | 44

Існування двох останніх груп, на наш погляд, можна пояснити двома факторами. По-перше, це вікові особливості респондентів: схильність певної частини юнаків до екстремізму, а також недостатньо розвинуті навички саморозуміння і рефлексії. З іншого боку, не можна відкидати і впливу об’єктивних соціальних чинників – наявність соціально-економічних проблем, почуття фрустрації та несправедливості серед певної частини населення.

Таблиця 7

Відповідей на запитання “Як ви вважаєте, чи змогли б ви, за певних умов, брати участь а) у підготовці теракту; б) у здійсненні теракту?”

Варіанти відповідей | Групи піддослідних (%)

Загал | Ч | Ж | АНС | АС | АВС

а) … у підготовці теракту

Так, але лише у крайньому випадку | 17 | 33 | 10 | 0 | 18 | 22

Ні, ніколи і ні за яких обставин | 46 | 24 | 57 | 50 | 48 | 33

Не можу сказати точно | 37 | 43 | 33 | 50 | 34 | 44

б) … у здійсненні теракту

Так, але лише у крайньому випадку | 10 | 24 | 2 | 0 | 8 | 22

Ні, ніколи і ні за яких обставинах | 54 | 29 | 67 | 75 | 56 | 33

Не можу сказати точно | 35 | 48 | 29 | 25 | 34 | 44

Нами окремо аналізувались результати опитування тих респондентів, які дали позитивні відповіді на останні запитання (про можливість взяти участь у підготовці/здійсненні теракту). Серед респондентів, які заявили про потенційну готовність взяти участь в організації теракту, виявилось 7 юнаків та 4 дівчини (всього 11 осіб). Переважна більшість з них (9 осіб) мала середній рівень агресивності, а 2 особи – рівень вище середнього. При тому, що більшість цих респондентів вважає, що тероризм являє собою серйозну проблему для світу (55 %) або окремих його регіонів (27 %), відповіді на інші запитання мають свою специфіку. Так, більшість таких респондентів (64 %) вважає виправданими вересневі теракти 2001 року в США; 45 % оцінюють тероризм як ефективний спосіб боротьби слабкого з сильним; 55 % вважає, що за теракт можливі як покарання, так і нагорода.

Слід при цьому відзначити, що з 11 осіб цієї групи лише 6 заявили, що вони за певних умов узяли б участь у здійсненні теракту. Ця група “екстремістів” складалась з 5 юнаків та 1 дівчини, які мали як середні рівні агресивності (4 особи), так і вище середнього (2 особи). Майже всі (5 осіб) виправдовують терористичні дії, хоча при цьому і визнають, що тероризм є серйозною проблемою сучасності.

Одержані результати дозволяють вести мову про те, що оцінка власної готовності брати участь у терористичній діяльності залежить не стільки від індивідуально-психологічних особливостей людини, зокрема рівня агресивності, скільки від її світогляду.

Висновки

Невеликий обсяг загальної вибірки не дає можливості виявити закономірності. Поряд з тим, одержані результати дали змогу окреслити низку тенденцій та зробити певні висновки.

Більшість опитаних студентів усвідомлює небезпеку тероризму для світу в цілому. Їх уявлення про сутність та форми тероризму складаються, головним чином, під впливом повідомлень засобів масової інформації. Найчастіше з терористичним актом асоціюються такі події, як захоплення заручників та вибух у багатолюдному місці.

Поряд із негативним загальним ставленням до тероризму, широкого поширення дістала диференційована оцінка тероризму, згідно з яким оцінка конкретного теракту та санкції за його здійснення залежать від того, хто і проти кого його здійснює. Яскравим прикладом цього є фактично позитивне ставлення частини студентів до вересневих терактів 2001 року, скоєних у США.

Когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти атитюдів щодо тероризму пов’язані з такими факторами, як стать та рівень агресивності особистості. У цілому, представники чоловічої статі та високоагресивні індивіди менш критично ставляться до тероризму, ніж представники жіночої статі та індивіди з низькими та середніми рівнями агресивності. Поряд з тим слід зазначити, що ставлення особистості до тероризму залежить і від її ціннісних орієнтацій, світогляду.

Певна частина нинішніх студентів гіпотетично допускає думку про власну участь у терористичній діяльності в пасивній або навіть активній формі. Є також студенти, які не можуть точно визначитися з можливістю своєї участі у терористичній діяльності. Існування цих двох груп переконливо свідчить про необхідність проведення психопрофілактичної роботи серед сучасної молоді.

Перспективними напрямками подальших комплексних досліджень, на наш погляд, можуть бути: встановлення специфіки ставлення до тероризму студентів вузів різного профілю, виявлення зв’язку таких атитюдів з ціннісними (зокрема – політичними та релігійними) орієнтаціями особистості. Сподіваємось, що наукова розробка цих питань хоча б частково послужить справі профілактики тероризму.

Література:

1. Айвазова С. Г. Левый радикализм в идейно-политической жизни Франции: 1958 – 1981. – М.: Наука, 1986. – 150 с.

2. Головаха Є. Ставлення до влади і політичний вибір молоді України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. - № 1. – С. 117 – 127.

3. Кожушко Е. П. Современный терроризм: анализ основных направлений. – Минск: Харвест, 2000. – 448 с.

4. Ольшанский Д. В. Психология терроризма. – СПб.: Питер, 2002. – 288 с.

5. Социология молодежи: Учебник / Отв. ред. проф. В. Т. Лисовский. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1996. – 460 с.

6. Суворов А. И.