Методика Q-сортування дозволяє визначити три пари основних тенденцій поведінки людини в реальній групі: залежність – незалежність; товариськість – нетовариськість; боротьба – уникнення боротьби. З’ясувалося, що залежність від оточення переважає в 16,67 % учасників експерименту, незалежність – у 76,67 %. 6,67 % опитаних не обрали домінуючої особливості, що свідчить про внутрішній конфлікт особистості. Цей параметр можна прямопропорційно співвіднести з параметром коґнітивного стилю полезалежність – поленезалежність. 73,33 % підлітків виявилися більш товариськими, ніж 13,33%. Також 13,33 % не визначилися щодо властивого їм ступеня товариськості. Індивіди, що вважають боротьбу головним способом досягнення бажаного, склали 60 % від загальної кількості учасників дослідження. Такими, що уникають боротьби, виявилося 33,33 %. 6,67 % дотримуються двоїстої позиції.

У порівнянні з контрольною групою, в експериментальній виявилося більше незалежних (на 6,67 %), і більш товариських (на 13,33 %). У параметрі боротьба – уникнення боротьби дані однакові (таблиця 1).

Таблиця 1

Досліджуваний параметр (%) | Експериментальна група (%) | Контрольна
група (%)

Залежність | 16,67 | 30,00

Незалежність | 76,67 | 70,00

Товариськість | 73,33 | 60,00

Нетовариськість | 13,33 | 40,00

Боротьба | 60,00 | 60,00

Уникнення боротьби | 33,33 | 33,33

Наступна методика дослідження основних властивостей темпераменту – опитувальник Айзенка – використовувався для отримання даних про схильність до товариськості чи нетовариськості (екстраверсія – інтроверсія). В експериментальній групі виявлено такі типи темпераменту: 36,67 % –холеричний, 30,00 % – сангвінічний, 13,33 % – флегматичний, 6,67 % – меланхолійний, 6,67 % – сангво-холеричний, 6,67 % – холерико-меланхолійний. Ці дані свідчать, що 73,34 % опитаних мають високий рівень товариськості та екстравертування.

У контрольній групі ситуація була такою: 26,67 % учнів мають флегматичний тип темпераменту, 20,00 % – холеричний, 13,33 % – меланхолійний, 13,33 % – сангво-флегматичний, 10,00 % – холерико-меланхолійний, 6,67 % – сангвінічний, 6,67 % – флегматико-меланхолійний.

При порівнянні груп чітко простежується різниця у рівнях екстраверсії: 73,34 % : 46,67 %. В контрольній групі рівень відкритості і товариськості значно нижчий, ніж в експериментальній. Оскільки дослідження темпераменту проводилося після тренінгу, то можна припустити, що на рівень відкритості старшокласників вплинула та частина занять, що спрямовувалась на розвиток комунікативних навичок.

Наступна експериментально-психологічна методика дозволяє швидко й ефективно оцінити сформований та випробуваний рівень суб’єктивного контролю над різноманітними життєвими ситуаціями (РСК) – одного з параметрів коґнітивного стилю.

Люди відрізняються, зокрема, тим, як і де вони локалізують контроль над значними для них подіями. Можливі два типи такої локалізації – екстернальний та інтернальний. У першому випадку людина вважає, що події, які відбуваються з нею, є результатом дії зовнішніх сил – збігу обставин, вчинків інших людей тощо. В другому випадку людина інтерпретує значимі події як результат власної діяльності.

Тест визначає рівень суб’єктивного контролю за такими шкалами:

· шкала загальної інтернальності (Іо);

· шкала інтернальності у сфері досягнень (Ід)

· шкала інтернальності у сфері невдач (Ін);

· шкала інтернальності у сфері сімейних відносин (Іс);

· шкала інтернальності у виробничих відносинах (Іп);

· шкала інтернальності в міжособистісних відносинах (Ім);

· шкала інтернальності стосовно здоров’я та хвороби (Із).

В опитаних експериментальної групи найвищий рівень інтернальності простежується у сфері міжособистісних відносин (100 %), сімейних відносин (93,33 %) і досягнень (93,33 %). Аналогічна картина і в контрольній групі: сфера міжособистісних відносин – 96,67 %, сімейних – 93,33 % і досягнень – 90,00 % (таблиця 2).

Таблиця 2

Експериментальна група

Рівень | Іо (%) | Ід (%) | Ін (%) | Іс (%) | Іп (%) | Ім (%) | Із (%)

Низький | 20,00 | 6,67 | 33,33 | 6,67 | 43,33 | 0,00 | 23,33

Високий | 80,00 | 93,33 | 66,67 | 93,33 | 56,67 | 100,00 | 76,67

Контрольна група

Рівень | Іо (%) | Ід (%) | Ін (%) | Іс (%) | Іп (%) | Ім (%) | Із (%)

Низький | 20,00 | 10,00 | 30,00 | 6,67 | 40,00 | 3,33 | 16,67

Високий | 80,00 | 90,00 | 70,00 | 93,33 | 60,00 | 96,67 | 83,33

Для вивчення різних варіантів міжособистісних відносин використовувалась методика діагностики міжособистісних відносин Лірі (адаптований варіант інтерперсональної діагностики Собчак), що визначає тип ставлення людини до світу, до інших та до себе. За цією методикою виокремлено 8 провідних типів:

1. Владний лідируючий – при помірній виявленості простежується впевненість у собі, уміння бути добрим порадником, наставником та організатором. Наявні якості керівника. При високих показниках – нетерпимість до критики, переоцінка власних можливостей, дидактичний стиль висловлювань, імперативна потреба керувати іншими, риси деспотії.

2. Незалежний домінуючий – стиль міжособистісних відносин від впевненого, незалежного, суперницького до самовдоволеного, нарцисичного, з вираженим почуттям власної зверхності, з тенденцією мати окрему думку. При високих балах – окрема позиція в групі.

3. Пямолінійний агресивний – в залежності від ступеня виявленості показників цей октант виявляє щирість, безпосередність, прямолінійність, наполегливість у досягненні мети чи надмірне завзяття та дружелюбність, нестриманість і гарячковість.

4. Двірливий скептичний – таким особам притаманні реалістичні базисні судження та вчинки, скептицизм і почуття некомфортності. Вони можуть відчувати недовіру до оточуючих. Схильні до