5. Покірний сором’язливий – в міжособистісних стосунках проявляє скромність, сором’язливість, схильність перебирати на себе чужі обов’язки. При високих показниках – повна покірливість, підвищене почуття провини, самоприниження.

6. Залежний слухняний – при помірних балах виражена потреба в допомозі й довірі з боку оточуючих, у їх визнанні. При високих показниках –надкомфортність, повна залежність від думки оточуючих.

7. Тип особистості, що співпрацює, конвенційний – виявляє стиль міжособистісних відносин, притаманних особам, що прагнуть повного співробітництва з референтною групою, дружніх відносин з оточуючими. Надмірне виявлення цього стилю виливається в поведінку безкомпромісності, нестриманості у проявах дружелюбності, бажання підкреслити свою причетність до інтересів більшості.

8. Відповідально великодушний – проявляється у готовності допомагати оточуючим. Розвинене почуття відповідальності. Високі бали виявляють щирість, надобов’язковість, гіперсоціальність установок, підкреслений альтруїзм.

Кожен з цих типів поділяється на 4 октанти виразності.
Дані, отримані при опрацюванні результатів, наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

Експериментальна група

Рівень | I (%) | II (%) | III (%) | IV (%) | V (%) | VI (%) | VII (%) | VIII (%)

Низький | 6,67 | 10,00 | 6,67 | 20,00 | 40,00 | 56,67 | 10,00 | 16,67

Помірн. | 30,00 | 70,00 | 56,67 | 56,67 | 40,00 | 23,33 | 43,33 | 43,33

Високий | 36,67 | 20,00 | 36,67 | 16,67 | 10,00 | 20,00 | 43,33 | 36,67

Екстрем. | 26,67 | 0,00 | 0,00 | 6,67 | 10,00 | 0,00 | 3,33 | 3,33

Контрольна група

Рівень | I (%) | II (%) | III (%) | IV (%) | V (%) | VI (%) | VII (%) | VIII (%)

Низький | 10,00 | 10,00 | 6,67 | 23,33 | 40,00 | 23,33 | 3,33 | 16,67

Помірн. | 26,67 | 66,67 | 56,67 | 56,67 | 40,00 | 63,33 | 53,33 | 43,33

Високий | 40,00 | 23,33 | 36,67 | 13,33 | 10,00 | 13,33 | 40,00 | 36,67

Екстрем. | 23,33 | 0,00 | 0,00 | 6,67 | 10,00 | 0,00 | 3,33 | 3,33

Порівняння результатів контрольної та експериментальної груп дозволило встановити, що переважаючими октантами є: співробітництво, владність, відповідальність, прямолінійність. При цьому в експериментальній групі переважає тип відносин співробітництва, а в контрольній – владно лідируючий і співпрацюючі типи.

Важливою є методика, що визначає індекс групової згуртованості (методика Сишора) [2]. Тестування проводилося до виконання тренінгової програми в двох групах по 30 осіб. До і після тренінгу визначався індекс групової згуртованості (бали). Дані – в таблиці 4.

Таблиця 4

Час виміру | Експериментальна група | Контрольна група

До тренінгу | 267 | 276

Після тренінгу | 488 | 279

Середній бал згуртованості групи: експериментальна – 16,70; контрольна – 9,30. Розходження між групами при перевірці за критерієм Стьюдента виявилися статистично значимими (Т = 12,15; р < 0,01).

Отже, можна вважати, що такі параметри коґнітивного стилю, як полезалежність, внутрішній локус-контроль в міжособистісних відносинах, гнучкість розумових процесів, перевага вербального способу прийняття рішень позитивно впливають на формування комунікативних навичок, і, отже, на досягнення гармонійних міжособистісних відносин і згуртованості групи.

Висновки

1. Аналіз сучасних визначень коґнітивного стилю діяльності особистості у контексті полезалежності – поленезалежності за матеріалами вітчизняних і зарубіжних психологічних досліджень дозволяють вважати, що найбільш прийнятними є поняття стилю, сформульовані М. Холодною [1] та В. Дружиніним [6].

2. Обгрунтовано основні параметри коґнітивного стилю діяльності особистості: полезалежність – поленезалежність; вузький – широкий діапазон еквівалентності; широта категорії; ригідний – гнучкий пізнавальний контроль; згладжування – загострення; імпульсивність – рефлексивність; конкретна – абстрактна концептуалізація; коґнітивна простота – складність; локус-контроль, які можна використовувати у навчально-виховному процесі.

3. Відібрано найадекватніші соціально-психологічні методики для дослідження коґнітивного стилю діяльності особистості та міжособистісного спілкування підлітків: тест Готшальда, тест Струппа, форма соціальної активності – методика Q-SORT, методика дослідження основних властивостей темпераменту – опитувальник Айзенка, методика дослідження рівня соціального контролю (РСК), методика дослідження міжособистісних відносин Лірі, анкета дослідження рівня згуртованості групи Сишора.

4. Здійснено аналіз матеріалів та визначено перспективи подальших досліджень коґнітивного стилю і його взаємозв’язків з іншими параметрами людської психіки. Так, можна говорити про взаємозв’язки успішної побудови міжособистісних відносин з полезалежністю, внутрішнім локус-контролем в міжособистісних відношеннях, гнучкістю розумових процесів і перевагою вербального способу вирішення завдань. Ці параметри корелюють з високим рівнем спілкування, високим рівнем згуртованості групи та перевагами типу особи, що співробітничає.

5. Подальше дослідження коґнітивних стилів у контексті полезалежності – поленезалежності матимуть значне психолого-педагогічне і психофізіологічне значення для оптимізації навчального процесу, гармонізації суб’єкт – суб’єктних відносин його учасників, запобігання конфліктним ситуаціям, підвищення рівня соціально-психологічної адаптації до інформаційно-інтелектуальних навантажень у період навчання у вищих навчальних закладах, підвищення академічної успішності студентів, успішнішого їх професійно-особистісного становлення та формування кар’єри майбутніх фахівців.

Література:

1. Холодная М. А. Когнитивные стили о природе индивидуального ума. - Москва, 2002. - 304 с.

2. Психологические тесты / Под ред. А. А. Карелина: В 2 т. – М.: ВЛАДОС, 1999. – Т. 2. – 312 с.

3. Психологические тесты / Под ред. А. А. Карелина: В 2 т. – М.: ВЛАДОС, 1999. – Т. 1. – 312 с.

4. Практикум по общей, экспериментальной и практической психологии / Под общ. ред. А. А. Крыловой, С. А Маничевой. – СПб: Издательство „Питер”, 2000. – 560 с.

5. Солсо Р. Л. Когнитивная психология. - Москва: „Тривола”, 1998. - 602 с.

6. Дружинин В. Н. Психология общих способностей.