В 1,8 рази рідше в порівнянні з контролем спостерігається нормальний розумовий розвиток (35, 2±3, 4 і 63, 5±3, 9).

Підвищення розумових здібностей простежуються у 2, 2±1, 0% при 14, 8±2, 9 у контролі (р>0, 001). Отже надзвичайно актуальними є питання, пов'язані з факторами, які можуть впливати на інтелектуальний розвиток дитини при опроміненні.

Як свідчать результати, отримані за допомогою тесту Векслера в 10-ти літньому віці показники невербального інтелекту як в основній так і в контрольній групі залишаються практично тотожними – відповідно 80 і 81. Найвищий показник невербального інтелекту школярів в основній групі простежується в 11р. і становить 99. У дітей, народжених після вибуху на ЧАЕС виявлено значне зниження рівня невербального інтелекту в основній групі: 1987р – 87, 1988р – 73, 1989 – 68.

Якщо середні показники невербального IQ знаходяться в межах від 86 (14р.) до 77 (6р.), з найвищим рівнем 99 в 11р., то вербальний IQ знаходиться на помітно нижчому рівні 71 (14р.) і 77 (6р.). Слід відзначити, що зниження вербального IQ простежується в обидвох групах після вибуху на ЧАЕС. У дітей, народжених в 1987 р. основної групи цей показник становив 80, а в контролі 77.

Протягом наступних років відбувається помітне зниження середніх показників вербального IQ у школярів основної групи: 1988 р. – 72, 1989 р. – 75, 1990р. – 76.

В результаті узагальнення даних видно, що середні показники загального рівня IQ в основній групі знаходяться в проміжку у 14-ти літніх переважає 80, а в 6-ти літніх – 75.

Пік інтелектуального розвитку в основній групі припадає на 11 років, тобто найвищі розумові здібності наявні в дітей, народжених в 1985 р., до аварії на ЧАЕС, причому даний показник перевищує такий в контролі: 94 і 87. Найнижчі показники загального рівня IQ спостерігаються у дітей молодшого шкільного віку 1987р. народження і становлять 69, в той час, як у дітей, народжених у 1986 р. безпосередньо після аварії на ЧАЕС цей показник становить 71.

Отже, як свідчать результати проведеного скрінінгового дослідження, рівень інтелектуального розвитку школярів, що проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю Прикарпаття є помітно нижчим, ніж в екологічно благополучному районі.

Зниження загального інтелектуального коефіцієнту у дітей зони РЕК пов’язано з низьким рівнем працездатності та уваги. Це підтверджують отримані нами дані за допомогою таблиць Анфімова і теппінг-тесту.

За даними порівняльного аналізу високі показники рівня уваги в основній групі в 1,5 рази нижчі, ніж в контролі (р › 0,001). Середні показники достовірно вищі в основній групі 45,5±4,1 і 31,7±3,8 в контролі (р › 0,001). Що стосується рівня працездатності, то показники високого рівня у дітей основної групи у 2 рази нижчі, ніж у дітей контрольної групи (р › 0,001). В результаті дослідження виявлено, що в основній групі переважають статистично достовірні дані по низьких показниках 39,3±4,1 і 22,9±3,4 в контролі.

Домінування середнього рівня уваги та низького рівня працездатності у школярів зони РЕК, на наш погляд, є наслідком негативного емоційного реагування, наявністю високого рівня тривожності, емоційної напруженості, викликаної несприятливим впливом навколишнього середовища, зокрема підвищеного радіаційного фону, оскільки інші фактори, що зумовлюють емоційне напруження, впливали на дітей експериментальної та контрольної груп в однаковій мірі.

Таким чином всі наявні дані та результати нашого дослідження вказують на наявність прямої дії малих доз іонізуючого випромінювання, яке зумовлює патологічні зміни в організмі та відхилення у психічному розвитку особи.

Виявлені зміни та відхилення у психічному розвитку пов'язані з безпосереднім переживанням загрози, що раптово виникла внаслідок Чорнобильської катастрофи і продовжує діяти за умов відсутності повної достовірної інформації про загрозу. З іншого боку появилися фактори, пов'язані із зміною традиційних соціальних і психологічних зв'язків, труднощами адаптації до нових умов життя, необхідністю підкорятися вимогам екологічної безпеки, зміною укладу, способу життя 10.

4.2. Характеристика рівня розумової працездатності у школярів в залежності від екологічної ситуації територій, на яких вони проживають.

V. Закономірності взаємозв’язків між емоційними станами та пізнавальною сферою у школярів зони РЕК.

5.1. Особливості взаємозв’язків між емоційними станами та інтелектуальним розвитком.

5.2.

VI. Основні шляхи психолого-педагогічної профілактики та психокорекції у школярів зони РЕК.

Висновки.

Література.

План.

І. Сучасний стан проблеми соціально-психологічних наслідків аварії на ЧАЕС.

1.1. Психологічні та соціально-психологічні наслідки аварії на ЧАЕС.

1.2. Проблема дослідження психічних процесів, станів та властивостей у дітей та підлітків, які постраждали внаслідок аварії.

1.3. Мета, гіпотеза, завдання дослідження.

ІІ. Характеристика району, методів дослідження.

2.1. Загальна характеристика району дослідження.

2.2. Підбір контингенту дослідження.

2.3. Загальна характеристика методик дослідження.

ІІІ. Особливості емоційних станів школярів, що мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

3.1. Особливості рівня емоційного напруження та емоційних Симптомокомплексів у дітей та підлітків зони РЕК.

3.2. Особливості рівня домагань та самооцінки у школярів зони РЕК.

ІV. Особливості інтелектуального розвитку у школярів в залежності від екологічної ситуації.

4.1. Характеристика вербального та невербального інтелекту у дітей зони РЕК.

4.2. Характеристика рівня розумової працездатності у школярів в залежності від екологічної ситуації територій, на яких вони проживають.

V. Закономірності взаємозв'язків між емоційними станами та пізнавальною сферою у школярів зони РЕК.

5.1. Особливості взаємозв'язків між емоційними станами та інтелектуальним розвитком.

5.2. Особливості взаємозв'язків між

VІ. Основні шляхи психолого-педагогічної профілактики та психокорекції у школярів зони РЕК.

Висновок.

Список літератури.