Щоб шлюб не розпався на початковій фазі, психолог П. Со- ломон радить парам перший рік після одруження частіше контактувати обидвом із доброзичливими родичами, психотерапевтом. Такі контакти дозволять молодятам поглянути на свій шлюб збоку, немов чужими очима. Тоді не тільки легше зрозуміти поведінку партнера, а й свою власну. Чоловік тоді збагне, ідо він забагато балакає про свою незалежність, а дружина, що має поводитися так, аби чоловік усвідомив, іцо він і далі вільний, а не душити регулярно й безнастанно у своїх обіймах.

Гарячий, на підвищених тонах обмін думками, що в побуті зветься сваркою, завдає неймовірної шкоди подружнім стосункам. Але англійський психолог В. Крайтон це категорично заперечує. Він стверджує, що сварки корисні, як для людей, дю їх починають, так і для їхніх стосунків з іншими. Хоч про цс не здогадуються самі скандалісти. Крайтон пояснює своє твердження:

-- Сварка виводи ть на поверхню суперечності, дю перебува - ють у стані прихованого бродіння. У відкритій сварці нссуггсві суперечності зникають самі собою, а суттєві стають явними, що

' Петровский А. В. Психология о каждом из нас и каждому из нас о психологии. М. Российский государственный гуманитарный унивсрситет, 1996.

сприяє їхньому подоланню.

-- Під час сварки наші страхи, сумніви й комплекси можуть піднятися з дна душі, від чого ми самі краще усвідомлюємо власні проблеми і стаємо дужчі, незалежніш! й упевненіші в собі. Щоб мати чітке уявлення про себе -дехто над цим працює все життя. То хіба не краще уважніше прислухатися до власних відчуттів під час сварки і побачити в очах партнера своє відображення?

-- Сварячись, ми вчимося краще сваритися. Адже вміло свари- тися - справа великого досвіду. Комусь цс вдається більше, ко- мусь менше. Для одного дуже легко почати черговий бешкет, від

якого другому тяжко отямитися впродовж цілого тижня. Тим, хто впадає в паніку при перших ознаках скандалу, що насувається, слід пам'ятати, що світ переповнений конфліктами і що сварка нікому не вадить, тому є сенс навчитися відстоювати власну думку в будь-якій, навіть конфліктній формі. Від цього наші стосунки з партнером можуть стати глибші, чесніші й певніші.

Цікаво, що чоловіки й жінки, незважаючи на взаємне роз- дратування і конфлікти, часто думають про партнера краще, ніж партнер думає про себе сам. Канадські психологи провели експе- римент серед 180 подружніх пар, попросивши їх в одній графі перелічити позитивні якості свого партнера, а в другій - свої власні. У більшості респодентів їхній партнер мав значно більше пози-тивних якостей, ніж він сам. І причиною тому була не хибна скромність, а той факт, що в шлюбі - навіть через багато років – ми й далі продовжуємо дивитися на свого партнера крізь рожеві окуляри, тобто перебільшуємо те, що в нього є позитивного і стараємось не надто зациклюватися на його вадах. На думку психологів, рожеві окуляри створюють відчуття безпеки. Чим гарніший портрет партнера, тим кращі стосунки. До того ж, нам дуже важливо виправдати себе у власних очах, бо хто зможе пояснити, чому ми для свого життя обрали саме цього партнера.

Трейсі Кебот – відомий американський психолог, докторка філософії, автор книг із психології стосунків чоловіка і жінки: «Пізній шлюб - розумний шлюб», «Мистецтво розставання», «Як зовоювати любов чоловіка», «Як зберегти любов чоловіка» - за-стосувала в сфері особистих стосунків методи нейролінґвіс пічного програмування. Цей метод ще донедавна був дуже засекречений і ним послуговувалися тільки спсцслужби й політичні організації.

Сама Трейсі вийшла заміж, коли їй було 42 роки, і знайшла любов, якої прагнула все життя. Прийоми налагодження гармо- нійних стосунків в особистому житті може засвоїти кожен, хто цього бажає.

Поспостерігайте за закоханими. Вам здасться, що вони схожі одне на одного, що сидять, розмовляють і навіть вдягаються од- наково. Вони налаштовані на одну хвилю. Вони немовби створені одне для одною. Чим довше спілкуються закохані, тим більше між ними схожого. Зверніть увагу на слова, які вони використовують, на темп їхнього мовлення і відкриєте разючу схожість.

Налаштовані на одну хвнлю, ці партнери діють однаково, не докладаючи свідомих зусиль. Між ними існує глибокий фізіологічний зв'язок. Інколи трапляється й протилежна закономірність. Якщо у партнерів виникають проблеми, синхронність і схожість зникають.

Коли ви посправжньому закохані, то наче «віддзеркалюєте» поведінку партнера. Така ситуація буває часто. Чарівна таємниця відбиття полягає в тому, що цей процес може мати і зворотне спрямування. Якщо ви віддзеркалюєте свого партнера, вам удасться налаштуватися на одну з ним хвилю, і це зміцнить ваше кохання. Як цс відбувається? Чому? Тому, що все пов'язано з довір'ям і психологічним комфортом.'

Як виникає довір'я? Теоретично його можна навіяти кожно- му, діючи неквапливо і цілеспрямовано. Однак ми схильні перві- сно довіряти людям, які подібні до нас. Звичайно, ми боїмося невідомого і відчуваємо себе комфортно , коли зустрічаємося з

' Суходольский Г. В. Основы психологической теории деятельности. Л .: Издательство ЛГУ, 1988.

чимось знайомим. Згадайте хвилини, коли ваше кохання було особливо палке. Мабуть, тоді ви збагнули, що налаштовані на одну хвилю й максимально відчули психологічний комфорт.