метою підвищення її ефективності.
Предмет досліджень: зв'язок психології науки з наукознавством (логікою науки, історією науки, соціологією науки, організацією науки, етикою науки); психологічні механізми виробництва наукових знань в умовах індивідуальної і колективної діяльності; психологічна підготовка наукових кадрів; діагностика формування відповідних особистісних якостей і установок; вікова динаміка наукової твор-чості; психологічні аспекти наукових комунікацій, сприйняття та оцінка нових ідей; діяльність, спілкування та міжособистісні сто-сунки вчених в організаціях і колективах різного типу, що мають як формальний (юридичне узаконений), так і неформальний (на-укова школа, «невидимий коледж») статус.
Первісне суспільство | Стародавній світ | Середні віки
Ситуативне визначення вчинку.
Приєднання людини до світу як опори буття
ситуація значень | ситуація конфлікту | ситуація колізії
Екзистенціальний принцип у психології
анімізм | відособлення психічного | теологічний антропологізм
Фаталізм | Магія | Табу і оргіастична розкутість поведінки |
Психологія вчинку-ритуалу | Нірвана, поглад до чуттєвості і уникання страждання |
Мікрокосм і макрокосм |
Душа і Бог |
Психіка як образ буття | Категоріальна сума схоластичної психології
народні вірування,
міфи,
легенди |
Конфуцій
Лао-Цзи
Упанішади
Будда
Демокріт
Платон
Арістотель
Цицерон
Плотін | Августин
Григорій Нисський Немесій Емесський Абеляр
Данте
Фома Аквінський
Самопізнання
відчуження самосії | освоєння самості | пізнання самості
проекція на зовнішній світ |
уявлення про генія і демона |
людина — міра всіх речей, аналог великого світу, рівень досконалості
міфологічна психологія |
філософська психологія
Відродження |
Бароко (Анти-Ренесанс) |
Просвітництво
Мотиваційне визначення вчинку.
Індивідуальна самодостатність людини перед світом
мотивація як така | боротьба мотивів | прийняття рішення (мета)
Феноменологічний принцип у психології
«Я» та «інший» |
стражденність і самодостатність психічного | паралогізм інтелектуального і морального
Психологія титанізму | Фаустівська психологія (діалектика добра і зла) |
Гуманістична психологія | Рефлекторний принцип у психології | Монадологічний принцип у психології | Самопзнання як самостворення людини |
Емотивістична психологія |
Інтелектуальна психологія |
Волюнтаристична психологія
Ібн Сіна
Авероес
Піко делла Мірандола
Лоренцо Валла
Беме
Еразм
Роттердамський Гокленіус
Н. Кузанський
Рабле
Сервантес
Шекспір | Декарт
Спіноза
Локк
Лейбніц
Берклі
Гоббс Паскаль
Мальбранш
Шефтсбері
Гізель
Я перський |
Гельвецій
Дідро
Руссо
Кант
Гегель Фейербах
Кониський
Радищев
Сковорода
Самопізнання
відчуження самості | освоєння самості | пізнання самості
творчий універсалізм та індивідуалізація, розвиток і утримання суперечності духу | рефлекторний автома-тизм, людина як монада, "очерет на вітрі" | творчі здатності, недос-коналість, відкритість і закритість людської пси-хіки як системи
філософська психологія
Психологія XIX— XX ст.
Дійове визначення вчинку. Освоєння людиною світу
мета дії | засіб дії | спосіб (образ) дії
Принцип індивідуалізації у психології
біологічні і соціальні фактори, становлення і функціонування психіки
адаптація | творчість | особистість
Еволюційна психологія |
Психологія свідомості |
Психологія народів | Суб’єктівістська психологія творчості | Емпірична психологія творчості | Психологія творчої індивідуальності | Принцип цілісності психічних проявів | Принцип антагонізму шарів психічного | Психологія життєвого та творчого шляху особистості
Спенсер
Дарвін
Сеченов
Рібо
Вундт
Джеме
Бергсон
Леві-Брюль
Фрезер
Афанасьев | Потебня
Веселовський
Франко
Бердяев | Уотсон
Скіннер
Фрейд
Юнг
Келер
Фромм
Піаже
Бехтерев
Павлов
Виготський
Узнадзе
Рубінштейн
Самопізнання
відчуження самості |
освоєння самості |
пізнання самості
біологічне, фізіологічне, соціальне, кібернетичне, техніцистичне, речі як міра людини |
продуктивна діяльність — моральна, художня, наукова, технологічна |
моделі світу і людини та їхній феноменологічний рух: окремого індивіда — особистість, характер, жит-тєвий і творчий шлях; своєрідність вираження вселюдського
наукова психологія
A — цикл пізнавальній дій дослідника щодо предмета досліджен-ня; В — цикл перетворююча дій дослідника щодо психологічно-го явища, відображеного в предметі; С - загальний цикл дослід-ницьких дій психолога щодо психологічних явищ світу