себе, причому підсвідоме прагне зберегти існуючу думку про себе. Якщо ж ця думка може бути спростована, виникає стан три-вожності і сприймання змінюється таким чином, щоб загроз-ливі сигнали не надходили. Такі підсвідомі процеси дістали назву «перцептивного захисту». Якщо, наприклад, ставлення до людини у групі не відповідає її завищеній самооцінці, во-на починає неадекватно сприймати оточуючих, а справедли-ву критику вважає наклепом.
Таким чином, можна зробити висновок, що сприймання й розуміння іншої людини — дуже складний процес взаємодії як особистості індивіда, що сприймає, так і особистості су-б'єкта сприймання. При цьому потрібно пам'ятати, що, незва-жаючи на певні особливості сприймання і розуміння фізич-ного вигляду, психічних станів, мімічних проявів, — це зав-жди цілісний, синтетичний акт, що залежить від життєвого досвіду, структури особистості і особливостей ситуації. Він має велике значення для працівника правоохоронних орга-нів, оскільки його професійна діяльність завжди спрямована на пізнання соціальних явищ, яке здійснюється у процесі і за допомогою спілкування.
Література
1. Бодалев А. А Восприятие и понимание человека человеком. — М, 1982.
2. Брикман Р, Кершнер Р. Гений общения: пособие по психологиче-ской самозащите. — С.-Пб., 1997.
3. Дерябо С^ЯсвинВ. Гроссмейстер общения. — М., 1997.
4. Зарайский Д. А Управлять чужим поведением. — Дубна, 1997.
5. Кабрин В. И. Транскоммуникация и личностное развитие. — Томск, 1992.
6. Рюкле X. Ваше тайное оружие в общении. Мимика, жест, движе-ние. — М.,1996.
7. Хохелъ С. Целостное восприятие личности и методы определения ее типа. — К., 1992.
8. Экман П. Психология лжи. — К., 1999.