Виходячи з оцінки результатів конфлікту, його можна вважати дезінтегруючою силою людських стосунків, а його ліквідацію — інтегруючою. З інструментальної точки зору конфлікт виступає як засіб самоствердження, подолання не-гативних тенденцій. Процесуальний бік конфлікту є ситуа-цією пошуку виходу, засобів стабілізації стосунків.

Розумінню природи конфліктів сприяє їх класифікація, що має спиратися на соціально-психологічні ознаки. Якщо розглядати конфлікт як протиборство, то треба виділити такі суперечності: суперечності пошуку (конфлікт нового та консервативного), суперечності групових інтересів, супереч-ності особистих інтересів, суперечності нереалізованих очі-кувань.

Загалом класифікація, типологізація конфліктів має важ-ливу методологічну функцію. Вона не тільки визначає та впорядковує накопичені емпіричні факти, а й відіграє важ-ливу роль у розв'язанні конфліктних ситуацій. З медицини ми знаємо, що тільки за умови правильно встановленого діагнозу можливе ефективне лікування.

Повною мірою методологічна функція типологізащї конф-ліктів виявляється лише за виконання основних логічних вимог, на підставі яких здійснюється класифікація. Класи-фікувати конфлікти можна за такими ознаками: видами, тривалістю, змістом, обширом, ступенем впливу, типом ви-рішення, формами прояву, психологічним ефектом, наслід-ками, мотивами та ін.

Вивчаючи конфлікти з різних точок зору, дослідники можуть виділяти й різні засади класифікації та висувати різні типології. Тому будь-які спроби запропонувати універ-сальну, єдину класифікацію конфліктів навряд чи плідні.

А. Єршов пропонує при проведенні соціально-психоло-гічних досліджень типізувати конфлікти за такими озна-ками: за джерелом, за змістом, за значущістю, за типами вирішення, за формами вияву, за типом структури взаємин, за соціальною формалізацією, за соціально-психологічним ефектом, за соціальними результатами.

Основною ознакою для класифікації конфліктів за М. Дойчем є співвідношення між об'єктивним станом справ та тим станом, який реально склався у конфліктуючих сторін. М. Дойч виділяє шість типів конфлікту:

1. «Реальний конфлікт» — це конфлікт, який об'єктивно існує і адекватно сприймається.

2. «Випадковий, або умовний, конфлікт» — залежить від обставин, що можуть змінюватися, але ці обставини не усвідомлюються конфліктуючими сторонами.

3. «Зміщений конфлікт» — реальний конфлікт, за яким приховується інший конфлікт, що є справжнім чинником конфліктної ситуації.

4. «Помилково дописаний конфлікт» — конфлікт, що помилково тлумачиться.

5. «Латентний конфлікт» — конфлікт, який має від-бутися, але не виникає тому, що не усвідомлюється.

6. «Хибний конфлікт» — у цьому випадку реальних під-став для конфлікту не існує, об'єктивно його немає, але він виникає у свідомості конфліктуючих сторін через помил-кове сприймання та розуміння ситуації.

Класифікацію конфліктів на підставі виділення причинно-мотиваційних зв'язків провела Н. Гришина. Вона виділяє типи конфліктів залежно від стосунків, визначених спіль-ною діяльністю, потреб у спілкуванні та належності до пев-ної виробничої структури. По-перше, це конфлікти, що є реакцією на перепони щодо досягнення цілей виробничої діяльності (соціальне корисних), по-друге, конфлікти, що виникають як реакція на перепони в досягненні особистих цілей (реалізація особистого потенціалу, прагнення до про-фесійного зростання, визнання), по-третє, це конфлікти протидії окремих людей соціальним нормам і, нарешті, по-четверте, конфлікти особистісні, зумовлені несумісністю ін-

дивідуальних психологічних рис. У цій класифікації врахо-вується спрямованість комунікацій, що здійснюються під час конфлікту (горизонтальні та вертикальні). Н. Гришина розробила схему типів соціально-психологічних виробничих конфліктів (табл. 13).

Таблиця 13. Типи соціально-психологічних виробничих конфліктів

Тип конфлікту | Горизонтальні конфлікти | Вертикальні конфлікти «знизу» | Вертикальні конфлікти «згори»

1. Перепона досягненню основних ці-лей спільної трудової ді-яльності | Дії однієї лю-дини є пере-поною для ус-пішної діяль-ності другої. Організа-ційний конф-лікт | Керівник не забезпечує можливості для успіш-ного досяг-нення цілі діяльності підлеглим | Підлеглий не забезпечує ке-рівникові можливості для здійснен-ня основної ці-лі діяльності

2. Перепона досягненню особистих цілей |

Дія однієї лю-дини є пере-поною для досягнення особистих ці-лей іншою. Організацій-ний конфлікт | Керівник не забезпечує підлеглому можливості для досягнен-ня його осо-бистих цілей | Підлеглий створює пе-репони для досягнення керівником його особис-тих цілей

3. Супереч-ність дій осо-бистості со-ціальним нор-мам |

Конфлікт по-ведінки й норм у групі |

Суперечність між діяльніс-тю керівни-ка, його сти-лем роботи та очікуван-нями підлег-лих |

Суперечність між діяльніс-тю підлеглого як носія пев-ної соці-альної ролі та очікуваннями керівника

4. Особистісні конфлікти |

Особистісна несумісність |

Лідери та ав-торитети гру-пи не виправ-довують очі-кувань інших її членів | Члени групи не виправдо-вують очіку-вань лідерів та авторитетів

Із функціональної точки зору класифікація конфліктів може будуватися за принципом доцільності-недоцільності. Згід-но з цим принципом виділяють позитивні (конструктивні) та негативні (деструктивні) конфлікти. Спираючись на ве-лику кількість соціально-психологічних досліджень, спря-мованих на пошуки шляхів усунення конфліктів, можна дійти висновку, що конфлікт відіграє лише негативну роль, виконує лише деструктивну функцію. Насправді конфлікт, будучи одним із яскравих проявів протиріччя, сам є внут-рішньо суперечливим. Він виконує не тільки деструктивну, а й конструктивну функцію. При з'ясуванні ролі конфлікту необхідно виходити з конкретної ситуації. Один і той самий конфлікт може бути деструктивним в одному плані та кон-структивним в іншому, відігравати негативну роль на одно-му етапі розвитку й позитивну — на іншому.

Вияви деструктивних функцій конфлікту дуже різні. Особистісний конфлікт породжує стан психологічного диском-форту, що викликає інші негативні наслідки і може при-звести до розпаду особистості. На рівні групи конфлікт здат-ний руйнувати систему комунікацій, взаємозв'язків, послаб-лювати цінніснеорієнтаційну єдність групи, знижувати ефективність її функціонування в цілому. Так само дест-руктивні функції конфлікту виявляють себе й у міжгрупових взаєминах. Деструктивний вплив конфлікту може мати міс-це на кожному етапі його розвитку: етапі об'єктивної конф-ліктної ситуації, етапі її усвідомлення, етапі конфліктної поведінки та етапі вирішення конфлікту. Особливо гостро деструктивний вплив