Зовсім мало вибору залишається в учасників на виїзних тренінгах. У цьому випадку робота групи повинна будуватися особливим образом: з дуже довгим розігрівом, тривалим періодом позитивного підкріплення, перевагою технік на взаємопідтримку. Дуже акуратно повинні будуватися обговорення, для того щоб люди, не готові до серйозної роботи, почували себе захищеними.

Свій задум

У В.М. Розіна в книзі «Психологія: теорія і практика» є така симпатична і нетривіальна класифікація методів психології, по якій вони поділяються на методи вивчення, життєвиявлення і життєзадуманості.

За життєзадумуючими методами завжди коштує деяка модель людської особистості, відносини і самовідносини, що транслюється психологом клієнту і перетворить внутрішній світ останнього. У глобальному аспекті до таких методів відносяться, наприклад, психоаналіз і гуманістична психологія (природно, що їхньої моделі відносини й особистості кардинально відрізняються). До них відноситься і соціально-психологічний тренінг (ПТ).

Чому тренер вибирає для відпрацьовування саме ці теми і використовує саме ці вправи? Звичайно, у ряді випадків просто тому, що в нього тільки одна методичка з двома десятками вправ. Але якщо тренер реалізує професійний, грамотний підхід, то за усім, що він робить, коштує життєзадумуюча концепція. Він передає учасникам тренінгу деякий близький йому погляд на людські відносини, формує в них визначений підхід до їх побудови, оцінці.

Важливі кроки

Зараз ми розглянемо структуру тренінгу спілкування, побудованого на гуманістичному погляді на людські відносини. У цьому тренінгу замишляється світ, в основі якого лежить здатність до відкритого, довірчого контакту, до поваги своєї і чужої точки зору, до протистояння різним формам маніпулювання. Можна було б довго говорити на ці теми, однак представляється, що допитливий читач і так зрозуміє ціннісну основу пропонованої схеми ПТ і співвіднесе її з власними настроями і представленнями.

Перший крок — усвідомлення тієї ідеї людських відносин, що тренер бажає здійснити у своїй роботі.

Другий крок — вибір загальної логіки тренінгового процесу. Пропонована схема виходить з наступного представлення про фази комунікації: установлення контакту, змістовний обмін (інформацією, почуттями, змістами), завершення контакту. Відповідно до них і будується робота ПТ-групи.

Третій крок — підбір тим для відпрацьовування. Їх досить багато, але усі вони добре знайомі психологам. Перелічимо їх.

1. Установлення контакту з партнером на вербальному і невербальному рівні, вихід

з контакту.

2. Взаємопідтримка і зворотний зв'язок.

3. Вираження і розуміння почуттів у процесі спілкування.

4. Міжособистісні позиції в спілкуванні.

5. Нормативний і ціннісний розвиток групи (групова динаміка).

6. Активне слухання і Я-повідомлення.

7. Спільне прийняття рішень, переговори і конфлікти.

8. Переконуюче поводження, навички аргументування своєї позиції.

Співвіднесемо ті теми, що нам здаються обов'язковими для відпрацьовування на тренінгу, з фазами контакту. У такий спосіб ми визначимо місце кожної теми в ході тренингового процесу (див. табл.).

Скільки і як часто

Оптимальний обсяг ПТ в академічних годинник — від 24 до 40. Оптимальна тривалість робочого дня — від 8 до 10 академічних годин (6 годин у самому крайньому випадку). Зрозуміло, що це може бути реалізовано тільки за умови, що заняття проходять у спеціально відведені дні, більше нічим для учасників не зайняті — канікули, вихідні, звільнені від іншої роботи.

Якщо чесно, то на мій погляд тільки в такі дні і варто проводити тренінгові заняття. Усі ці сполучення з уроками, робочими справами зовсім неефективні. Тим більше що заняття, що триває менш 4 годин, узагалі не має до тренінгу серйозного відношення. Так, «поруч проходило», ілюстрація. Активне навчання припускає занурення в тренінгову реальність, проживання повноцінного досвіду, у которий не підеш от так, за кілька хвилин, і з який не вискочиш на мить, щоб подзвонити чи дати домашнє завдання.

Вищесказане не означає, що не можна проводити невеликі практичні семінари, заняття з елементами групової роботи, коротенькими іграми, вправами. Звичайно, можна. Але це не ПТ і його навчальними можливостями і резервами не володіє.

Ще одне питання: як часто зустрічається група? Якщо заняття короткі (4–5 годин), то бажано щодня чи кілька разів у тиждень. Якщо заняття довгі, 10-вартові, можна зустрічатися раз у тиждень, хоча перші два заняття бажано провести підряд. Справа в тім, що якщо тренер відпускає групу на тиждень, він зобов'язаний «закрити» своїх учасників, відпустити їх із загальним позитивним почуттям, щоб вони могли нормально працювати і жити, згадуючи про тренінг тільки за бажанням, а не в силу актуальної, не вирішеної там проблеми. А це не завжди добре. Працюючи два дні підряд, тренер має можливість розпустити ввечері групу в незавершеному стані. Навряд чи ніч буде доброї для всіх учасників, але для росту, групового й особистісного, це може бути надзвичайно корисно.

Але, повернемося до тем. Ми бачимо, що є теми «одноразові» і як би «розлиті» по всьому тренінговому процесі. Підхід до їхнього відпрацьовування зовсім різний.

Теми, що зустрічаються один раз, відпрацьовуються як цілісний закінчений «шматок» по визначеному сценарії.

Теми другого типу (зворотний зв'язок, підтримка, взаєморозуміння) проходять крізь усі фази контакту, поступово змінюючись, ускладнюючи.