Несвідоме як психічне явище характеризується не лише негативно — в розумінні чогось неусвідомленого (прихова-ного у даний момент, але здатного за певних умив вия-витись у свідомості або приреченого назавжди залишатися невиявленим). Воно має позитивну особливість: це специ-фічне відображення, що має свою структуру, елементи якої пов'язані як між собою, так і з свідомістю та дією, впли-ваючи на них і відчуваючи їхній вплив на собі.

Діяльність людини у звичайних умовах е свідомою. Ра-зом із тим окремі Н елементи здійснюються несвідомо або напівсвідомо, автоматизовано В житті людини формуються складні звички, вміння і навички, в яких свідомість одно-часно і присутня, і відсутня. Будь-яка автоматизована дія мас неусвідомлений характер, хоча, зрозуміло, не кожна неусвідомлена дія є автоматизованою.

Свідома діяльність людини можлива лише за умови ав-томатичного здійснення максимальної кількості ii елементів. Так, для того, щоб майстерно виконати музичний твір, треба мати хорошу навичку гри на музичному інстру-менті. А повністю зосередити свою увагу па змісті усного виступу може лите той, у кого сформований певний авто-матизм самого процесу виголошення промови.

Автоматизація функцій с суттєвою і необхідною особ-ливістю багатьох психічних процесів (мислення, сприйман-ня, мовлення, запам'ятовування та ін.). її порушення може паралізувати нормальний перебіг психічних процесів. Автоматизм відточує і полегшує різні види діяльності, в ряді розумових і практичних дій обслуговує вищі форми свідомої діяльності. Механізми психічної автоматизації позбавляють свідомість від постійного спостереження і непотрібного контролю за кожним фрагментом дії.

Несвідоме проявляється і в так званих імпульсивних ді-ях, коли людина не дає собі ради в наслідках своїх учинків. Наші наміри далеко не завжди виражаються в наслідках наших дій адекватно, так, як нам би цього хотілося. Іноді, здійснивши той або інший вчинок, людина сама не може зрозуміти, чому вона вчинила саме так. І досить часто саме про такі імпульсивні вчинки, коли їхні наслідки не прогно-зувалися усвідомлено, нам і доводиться шкодувати.

Несвідоме проявляється в тій інформації, що накопи-чується протягом усього життя й осідає у пам'яті як досвід. З усієї суми наявних у нас знань у кожний даний момент у центрі свідомості осідає лише невелика їх частка. Про деякі знання, що зберігаються в нам'яті, люди навіть не підозрю-ють. Проте спеціальні дослідження показали, що в регулю-ванні поведінки людини значну роль відіграють враження, отримані в ранньому дитинстві і закладені в глибинах несві-домої психіки.

Формою прояву несвідомого с й так звана психологічна установка. Цей психічний феномен являє собою цілісний стан людини, який виражає динамічну визначеність її пси-хічного життя, спрямованість особистості на активність у якомусь виді діяльності, загальний нахил до дії, стінку орієнтацію на певні об'єкти, що зберігається доти, доки очікування людини виправдовуються.

Проявляється несвідоме і в інших психічних процесах. Навіть мислення людини може протікати на несвідомому рівні. Що ж до уявлення або таких явищ, як інтуїція і творчість, то їх без участі несвідомих компонентів навіть важко собі уявити.

ПЕРША її характеристика полягає в здатності ядумулюедп:м знання про навколишній світ. Це явище відбувається на основі пізнаваль-них процесів: відчуття, сприйняття, пам’яті, мислення, уяви.

ДРУГА характеристика свідомості - чітко закріплене в ній розрі-знення суб'єкта і об’єкта тобто розрізнення «Я» і «Не-Я» людини. Людина є єдиною з живих істот, яка здатна здійснювати самопізнан-ня, вивчати й досліджувати саму себе.

ТРЕТЯ характеристика свідомості - забезпечення цілеспрямованої діяльності людини. До функцій свідомості належить формування мети діяльності. При цьому зважуються її мотиви, приймаються вольові рішення, береться до уваги перебіг дій, вносяться корективи тощо.

ЧЕТВЕРТА характеристика свідомості - наявність у її складі певного ставлення до когось чи чогось. Ставлення проявляється в почуттях, що їх можна назвати індикаторами міжособистісних стосунків. Наприклад, під час захворювань із порушенням свідомості відбувається розлад саме у сфері почуттів і ставлення: хворий може ненавидіти свою матір, яку доти гаряче любив.