характеру при акцентуа-ціях виявляються не постійно, а лише в деяких ситуаціях, за певних обставин, і можуть зовсім не вияв-лятися у звичайних умовах. Соціа-льна дезадаптація при акцентуаці-ях або зовсім відсутня, або неве-лика.
Залежно від ступеня виражен-ня акцентуації поділяються на явні та приховані.
У підлітковому віці при явних акцентуаціях особливості характе-ру загострюються, а з впливом пси-хогенних чинників можливі пору-шення адаптації, відхилення у по-ведінці. Підліток демонструє свій тип характеру в сім'ї та школі, з однолітками та дорослими, у на-вчанні та на відпочинку, у праці та розвагах, в умовах звичайних або у складних ситуаціях. Усюди та завж-ди гіпертимний підліток надто енергійний, шизоїдний ховається від оточуючих, істероїдний нама-гається привернути до себе увагу інших. З віком особливості харак-теру залишаються яскраво вираже-ними, хоча іноді компенсуються та не заважають адаптації.
Приховані акцентуації більш відповідають звичайним варіантам норми. У звичайних умовах, риси певного типу характеру виражені мало або зовсім ні. Але акцентуйо-вані риси іноді яскраво виявляють-ся в екстремальних життєвих ситу-аціях під впливом психічних травм. У таких випадках не спостерігаєть-ся помітна соціальна дезадаптація, але з метою швидкого подолання таких моментів необхідно знати, за яким типом акцентуації підліток відреагує на психогенні впливи се-редовища.
Розвиток особистості підлітка
Вступ дитини в підлітковий пе-ріод характеризується якісним по-штовхом у розвитку самосвідомості. У підлітка починає формуватися позиція дорослої людини. Навіть, якщо ця позиція ще не відповідає об'єктивному статусу підлітка в житті, але її поява означає, що під-літок суб'єктивно вже ввійшов у нові стосунки з оточуючим світом дорослих, зі світом їхніх цінностей, мотивів поведінки та діяльності.
Виникнення потреби у пізнанні власних особливостей, цікавість до себе та роздуми про себе — харак-терна особливість дітей підлітково-го віку. До аналізу своєї особистості підліток звертається як до засобу, який допомагає в організації сто-сунків та діяльності, у досягненні особисто значущих завдань у тепе-рішньому та майбутньому.
Соціально-регулююча функція роздумів про себе виявляється в тому, що підліток спочатку звертає увагу на свої недоліки та має потре-бу в їх подоланні, а вже згодом — на особливості особистості в цілому, свої можливості та переваги.
Важливий стимул виникнення у підлітка міркувань про себе — його потреба мати повагу в колі однолітків та прагнення знайти близьких товаришів, друга. Підлі-ток починає порівнювати себе з оточуючими людьми: однолітками, батьками, дорослими. Таке порів-няння надає підліткові знань про інших людей, особливості їхнього характеру та поведінки.
Уявлення про інших людей та самого себе не завжди реалістичні. У багатьох підлітків самооцінюван-ня деяких якостей завищене. На цій основі іноді виникає уявлення про несправедливе ставлення до підлітка дорослого, наприклад, батьків або вчителя. Це може при-вести до виникнення у підлітка афекту та комплексу специфічних особливостей: з'являється образ-ливість, підозріливість, недовірли-вість, іноді агресивність і завжди — надмірно підвищена чутливість до оцінок інших. На перші невдачі підліток, як правило, реагує афек-тивно, а хронічні невдачі підви-щують невпевненість у собі. У де-яких підлітків знижується рівень домагань, а у деяких з'являється ба-жання обов'язково подолати труд-нощі, довести можливість цього собі та «усім».
Особливість підлітка — турбо-та про власну самостійність. З ві-ком сфера претензій на самостій-ність інтенсивно розширюється.
Вони охоплюють не лише конк-ретні дії та вчинки, а й деякі вибо-ри, рішення, думки. Джерело су-перечок підлітків не лише реальні незгоди, а й прагнення відстояти свою думку. У підлітковому віці починається формування власної позиції з деяких проблем, напри-клад, морально-етичних.
Молодші підлітки часто не вмі-ють керувати своєю поведінкою. Для старших підлітків характерне прагнення оволодіти власними афективними реакціями та пове-дінкою в цілому. Багато з них уже вміють стримуватися, а за потреби приховувати свої наміри, настрої, думки, ставлення. У поведінці з'яв-ляється двоплановість. З віком збільшується тенденція організо-вувати себе, з'являється ставлення до власного зросту, контроль за ним, самокритика. Підліток починає сам створювати себе, спонука-ти себе до розвитку згідно з певни-ми зразкам та конкретно значущи-ми завданнями і намірами, які по-в'язані з потребами сьогодення та майбутнього.
Визначення типових труднощів когнітивної сфери підлітків
Феноменологія
труднощів | Можливі психологічні причини | Психодіагностичні методики
1. Неуспішність у навчанні |
1. Низький рівень сприймання
просторових ознак.
2. Коливання уваги.
3. Слабка концентрація уваги.
4. Низький рівень розподілу уваги.
5. Порушення стійкості уваги і динаміки працездатності.
6. Низький рівень розвитку здатності до переключення уваги.
7. Низький рівень самоконтролю.
8. Низький рівень опосередкованого
запам'ятовування.
9. Слабка продуктивність
запам'ятовування.
10. Невизначеність типу
запам'ятовування і відтворення матеріалу.
11 . Малий обсяг логічної та механічної пам'яті.
12. Низький рівень аналітико-синтетичної діяльності мислення.
13. Низький рівень вправності мислення.
14. Низький рівень мовних асоціативних здібностей.
15. Низький рівень мотивації до навчання.
16. Інші психологічні проблеми | 1. Методики «Годинник» і «Компаси».
2. Методика Мюнстенберга.
3. Методика «Коректурні спроби».
4. Методика Л.Черемошкіної «Чорно-білі таблиці Шульте».
5. Методика О.Козиревої «Таблиці Шульте» (1 — 5).
6. Методика В.Худика «Модифікація методик Є.Крепеліна»
7. Методика П.Гальперіна та С.Кабиліцької.
8. Методика Л.Виготського.
9. Методика О.Лурії.
10. Медодика П.Нечаєва.
11. Методика «Запам'ятай пару».
12. Методика «Графічні матриці» Дж.Равена.
13. Методика Дж.Гідфорда.
14. Методика С.Медника.
15. Методики «Використання» й «Оцінки» В.Мельникова, Л.Ямпольського, методика «Шкала Крауна-Марлоу»
2. Неадекватність
поведінки | 1. Нестійкість емоційної сфери.
2. Високий рівень тривоги.
3. Високий рівень акцентуації характеру.
4. Інші психологічні проблеми | 1. Методика Г. Айзенка.
2. Методика Кондаша.
3. Методика ОКСТ О.Зворикіна (2, 3, анкети)
Визначення типових труднощів особистісної сфери підлітків
Феноменологія труднощів | Можливі психологічні причини | Психодіагностичні методики
1. Напружені стосунки з учителями, батьками
| 1. Порушення соціально-психологічної адаптації.
2. Високий рівень ситуаційної тривоги.
3. Неадекватні способи реагування на
конфліктні ситуації.
4. Високий рівень акцентуації характеру.
5. Інші психологічні проблеми | 1. Опитувальник Роджерса-Даймонда.
2. Опитувальник Ч.Спілбергера.
3. Опитувальник К.Томаса.
4. Методика ОКСТ О.Зворикіна (2, 3 анкети)
2. Напружені стосунки з однолітками