Я – ХМАРИНКА

Я – хмаринка. Я велика, м’яка, пухнаста, моєму тілу приємно бути хмаринкою. Мені легко і вільно. Я пливу в блакитному небі. Мої руки легкі, вони допомагають мені рухатись.

Я підіймаю в гору очі й вдихаю світло всім своїм тілом. Я наповнююсь світлом. Я стаю світлішим, добрішим, красивішим. Я відчуваю ва собі дощ. Я переповнююсь дощем. Я можу подарувати свій дощ Землі. Я вдихаю дощ, і він потоком дрібних крапель вирушає в путь.

Я – ДОЩ

Я – дощ. Я випливаю з великої хмари і пливу за Землю. Я маленька прозора краплина дощу. Мені приємно кружляти у повітрі серед інших краплин дощу.

Я –дощ. Я опускаюся н Землю і кричу їй: “ЗДРАВСТУЙ!” Мене підхоплює легкий вітерець і я співаю йому: “ЗДРА-СТУ-УЙ!” Я напуваю гарненьку квіточку, торкаючись її губами, руками, усім тілом.

Я вмиваю її і стаю зовсім маленькою краплинкою. Я м’яко опускаюсь в обійми теплої землі і вона з полегшенням зітхає.