У залі притемнюють світло. Учасники гри зображають дерева, віти, пеньки. Доки лунає тривожна музика, діти, не сходячи зі своїх місць, приймають погрозливі пози і страшно скрикують, завивають, охають. Каченя ховається в маленькій печері (під столом), скручується клубочком і дрижить.

Коли припиняється музика, вмикають світло, діти підходять до каченяти і по черзі слухають, як сильно та гучно калатає в нього серце.

Вираження протилежних емоцій

Уміння протягом невеликого відрізку часу зобразити різні емоційні стани пожвавлює емоційну сферу дитини, допомагає їй позбутися нав’язливих станів.

Ці етюди корисні дітям із збідненими емоціями, малоактивним.

Слоненя шукає маму (3-4 роки)

Прокинулось маленьке слоненя. Потяглося, озирнулося, стало на ніжки, а мами нема. Кликало воно маму, плакало. Потім вирішило йти її шукати. Звірі, яких воно зустрічало, показували малому дорогу і нарешті на великій галявині слоненя побачило свою маму.

Я воно зраділо, як стрибало, як вони обіймалися і танцювали разом. Мама протягла синочку оберемок смачних соковитих листочків, які збирала для нього. Слоненя їсть і вдячно посміхається.

Неслухняні ведмежата (4-5 років)

Ведмедики з’їли смачні, але не миті яблука. У них заболіли животи. Ведмежата плачуть та скиглять:

Ой-ой-ой, живіт болить!

Йо-йо-йо, мене тоншить!

Ой, не з’їм нізащо в світі

більше яблука немиті!

Виразні рухи: брови підняті з зведені, очі примружені, тулуб зігнутий, живіт втягнутий, руки притиснуті до живота. Ледь помітно розкачуються.

Та ось приходить лікар, дає їм солодку мікстуру, а ведмежата одужують. Вони дуже радіють.

Зайчика злякались (5-6 років)

Інсценізація вірша П.Воронька “Зайчика злякались”:

Ми ходили по гриби,

Зайчика злякались.

Поховались за дубки,

Розгубили всі грибки,

Потім засміялись –

Зайчика злякались.

Діти збирають гриби (ходять, нахиляються). З’являється зайчик – малюки верещать і ховаються за стільчики. Зайчик теж тікає. Діти виходять і починають смітися: то ж був ли8ше зайчик.

Виразні рухи: тримаються за живіт, сідають на підлогу, показують, як вони злякались зайчика.

Острів плакс (6-7 років)

Мандрівник приїхав на казковий острів, де живуть самі плакси. Він намагається втішити то одного, то іншого, але всі діти відштовхують його та продовжують рюмсати.

Тоді він вирішує навчити їх посміхатися – підходить до одного і весело всміхається йому. Той припиняє плакати і теж починає посміхатися. Коли всі діти по черзі змінять сльози на посмішку, мандрівник розповідає їм, сміючись, як він здивувався, побачивши, що всі плачуть. Діти пригадують і зображають, як вони плакали. Потім весело сміються. Всі разом танцюють під музику В.Шаїнського “Чунга-Чанга”.

Міміка і виразні рухи: 1) брови підняті та зведені, рот напіввідкритий; 2) весело посмішка, стрибки, сміх.

Під час проведення цих ігор особливу увагу слід приділяти формуванню позитивного ставлення дошкільнят до вольових зусиль. Якщо необхідність виконувати правила гри, стримувати мимовільні імпульси стане тягарем для дитини – подальший розвиток довільності гальмується.

Уявні рухи

Малесенькі ніжки (3-4 роки)

Ведучий співає народну пісеньку “Малесенькі ніжки”, діти підхоплюють приспів і роблять відповідні рухи:

Маленькі ніжки

Швидко крій доріжки –

Приспів:

Туп-туп-туп.

А великі ноги

Мляво край дороги –

Приспів:

Тут-туп-туп.

Малесенькі ніжки

Бігли вздовж доріжки –

Приспів:

Тут-пут-туп.

А великі ноги

Бігли вздовж дороги –

Приспів:

Туп-туп-тп.

Виразні рухи: 1) кроки маленькі, йдуть навшпиньках,

2) гучно гупають, роблять великі кроки,

3) тихенько біжать навшпиньках,

4) біжать великими стрибками. намагаючись гучно гупати.

Букет для мами (6-7 років)

Діти гуляють уявними луками, перестрибуючи через струмки ловлять коників, рвуть квіти, складають букет, милуються ним. Потім підбігають до мами, дарують їй. Показують їй коника, кого спіймали відпускають його.

Виразні рухи: ловлять коника (підкрадатися навшпиньках, шия витягнута уперед, тулуб схилений, руки простягнуті до коника, причаїтися – різко податися уперед, накрити коника долонями). Підняти долоні – вистрибнув! Знов підкрадатися.

Майстри (6-7 років)

Ведучий показує дітям, як працюють швець (кладе чобіт між колінами, однією рукою тримає цвях, другою б’є молотком), кравець (зшиває уявною голкою тканину, відриває нитку); садівник (копає землю, садить дерево, поливає його), пекар (місить тісто, робить калачі), пряля (пере, викручує, розвішує білизну), кухар (нарізає овочі, смажить їх, перемішує). Діти намагаються відгадати, кого зображує ведучий.

Потім дітям пропонується гра, де вони уявляють себе чудовими майстрами, які все вміють робити. Ведучий ніби-то не може повірити і дає їм завдання: підбити підбори, зашити сорочку, випрати рушник, спекти пиріг. Діти виконують уявні дії та показують плід своєї праці. Ведучий дивується, як вправно і красиво майстри все вміють робити.

Здоровим будь (4-5 років)

Ведучий читає вірші Г.Бойка, а діти імітують дії, про які йдеться.

Глянь, без мила і водиці

Умиваються дві киці.

Язичком вмиваються.

Лапками втираються.

Я до крана сам дістану,

Умиваюсь біля крана.

Милю милом щоки, шию

І водою добре мию.

***

Носить півник-співунець

На голівці гребінець

Гребінцем тим, знає кожний

Причесатися не можна.

А у мене, а у мене

Є гребіночка зелена.

Я нікого не прошу, -

Сам голівку причешу.

Ведучий відмічає найвиразніші рухи, заохочує дітей до імітації інших дій, ставить запитання: “А як ти витираєшся, надягаєш шапочку, їси, чистиш зуби?”.

Уявні дії

Гуси-гусенята (3-4 роки)

Ведучий спочатку читає вірш Г.Бойка “Гуси-гусенята” і показує дії гусенят:

Гуси-гусенята

На ніжки

Одягли червоні

Панчішки.

І пішли рядком

До корита

Свіжої водиці

Попити.

Напились води

Гусенята,

Почали купатися,

Пірнати.

Гуси-гусенята

Сердиті:

Дуже близько дно

У кориті.

Діти зображають гусенят: одягають панчішки, йдуть, перевалюючись, до корита, п’ють воду, витягнувши шийки, хлюпаються та пірнають у воді.

Сніжки (4-5 років)

На дворі випав перший сніг. Дерева обсипані інеєм і обліплені снігом. Діти весело вибігають із дитсадка і радіють снігові. Вони підкидають його догори і милуються сріблинками, обсипають один одного, сміються, а потім починають ліпити сніжки і кидати їх у ціль: хто точніше влучить.

Врятоване кошеня (6-7 років)

Діти побачили, як великий собака погнався за малим кошеням. Кошеня дуже злякалось, кинулось у двері і сховалось у дитсадку. Один хлопчик взяв пухнастого втікача на руки, погладив його, притиснув до себе і каже: “Не бійся, ми не віддамо тебе