Перемагає та команда, в якій лишається більше гравців.

Довільне запам’ятовування

Склади малюнок (3-4 роки)

Діти стають навколо столу або стільця та беруть ту частину (сектор) малюнка чи кубик, який співпадає з їхнім місцем, потім розбігаються. За командою ведучого вони повинні зайняти свої місця, пригадавши, хто за ким стояв, і знов скласти малюнок, який розібрали. Якщо хтось зайняв не своє місце, малюнок не складається.

Що звучить? (4-5 років)

Ведучий показує дітям предмети, за допомогою яких можна видавати різноманітні звуки (іграшку-пищик, ключі, банку з горохом і т.ін.), демонструючи звучання кожного. Спочатку “голоси” цих предметів мають бути несхожими, а потім можна брати і подібні звуки )гучне та тихе брязкальце, великий та маленький дзвіночок, коробка з олівцями та коробка з цвяхами).

Ведучий ховає предмети за ширму. Діти відгадують їх за звучанням.

Таємна мова (5-6 років)

Ведучий домовляється з дітьми, на який його жест (одну руку вгору, дві руки вгору, руки схрещені, руки опущені) або н стільки оплесків діти будуть виконувати умовні дії: стрибати, як зайчики, стукати копитом, як коники, задкувати, як раки, стояти на одній нозі, як лелека, та ін. Потім діти повинні без підказок згадати, що означає кожна команда.

Варіювати можна не тільки кількість оплесків, але і їх ритм (.. ., . .., ..., ..)

Розвідник (6-7 років)

Одного з дітей обирають на роль розвідника. Всі інші перевіряють його уважність.

1.Діти вишиковуються в ряд. Розвідник уважно дивиться на них, потім відвертається і перелічує по пам’яті хто за ким стояв.

2.Діти набирають нерухомих поз. Розвідник придивляється до них і відвертається. За цей час хтось один змінює позу. Розвідник має побачити, хто саме.

3.Вихователь вистукуванням передає ритмічну фразу, а розвідник відтворює її Всі діти стежать і оцінюють.

4.Діти викладають на столі кілька предметів та іграшок. Розвідник запам’ятовує їх розташування і відвертається. Малята щось змінюють. Розвідникові необхідно помітити, що саме.

Вираження моральних почуттів та окремих рис характеру

Ці етюди використовувати у роботі з дітьми з надмірною сором’язливістю, егоїзмом, впертістю, жадібністю, боягузтвом, схильністю до кривляння і т.п., які знають, але не виконують моральні норми Тут важливо домагатися не визнання малятами своїх вад і тим більше не засудження їх однолітками (“А Сергій у нас жадібний!”), а зображення поганої риси характеру потім повторюється так, щоб показати бажану модель поведінки в саме такій ситуації.

Злюка-зіронька (4-5 років)

Хлопчики і дівчатка по черзі сідають на стілець обличчям до всіх. Спочатку зображують “злюку” (дивляться н кожного з невдоволенням, з-під насуплених брів, закусивши верхню губу), потім зображують “зірочку” (дивляться лагідно, усміхнено, доброзичливо).

Для етюда можна підібрати музику різного емоційного зображення.

Кіт Васько (4-5 років)

Зайшов кіт Мурчик до кухні. Бачить: на столі молоко в мисочці. Дібрався він до мисочки і злизав пінку. Тут до кухні зайшла бабуся. “Що ж ти, котику, робиш! – сказала вона, - тепер всі ми без молока залишимось: і маленька Мари6ка, і Павлик. Ми ж не можемо тепер це молоко пити. Ти б попросив, я б тобі налила, і нам би лишилося”.

Дуже соромно стало котові, стоїть він, голову похилив, ледь не плаче.

Діти зображують, як котові було соромно.

Упертий котик (4-5 років)

Діти слухають казку В.Бірюкова “Упертий котик”.

Потім по черзі зображують Котика: як той вихвалявся, як пробував літати і падав, намагався попливти і ледве не втопився, і як нарешті йому стало соромно за своє вихваляння.

Виразні рухи: руки безсило висять вздовж тіла, голова опущена, плечі підняті, очі дивляться в підлогу.

Ввічливий малюк (4-5 років)

У залі на стільцях сидять діти. Звучить музика. Входить малюк і чемно вітається з кожним, хто сидить у залі. Так діти по черзі вправляються, як потрібно входити і вітатися.

Впертюх (4-5 років)

Мишко з мамою гуляли у парку. Настав вечір. Час йти вечеряти і спати. Мама взяла Мишка за руку, щоб іти додому. А він пручається, вириває руку та ще й ногою тупає: “Не хочу! Не піду!” Повз них ішла жінка. Вона розкрила свій кошик і каже: “Ось добре, що я вас зустріла. Я збираю впертість. Давайте її мені сюди (рухи рук, ніби ловлять щось в повітрі і кидають в кошик). Хлопчик спочатку не хотів, а потім і сам став збирати впертість і складати їй в кошик.

Коли жінка пішла, мама з хлопчиком постояли, помахали їй руками, а потім син дав мамі руку і слухняно пішов додому. Він уже не був впертюхом.

Хвалько (5-6 років)

Порося Чуня вважало себе найсильнішим, найспритнішим ат найкрасивішим. Воно весь час кепкувало з друзів і вихваляло себе.

-Ну хто так літає! – кричало воно сороці. – Ти дивись, як треба крилами махати, а ти як махаєш! Як курча смажене! Хто так стрибає, - сміялося воно над білочкою, - Стрибати треба на чотирьох, тоді дужче відштовхнешся!

Друзі дуже ображалися н Чуню, а потім взяли та і пішли від нього. Сумно стало Чуні та соромно. За що ж він друзів ображав? Без них так погано жити. І почав він кликати їх:

Друзі, кличу вас усіх,

Чом я вас не бачу?!

Похвальбу мов і сміх

Ви мені пробачте!

Хочу і