Психологія управління. Психологія управління — галузь науки, яка вивчає психологічні закономірності управлінської діяльності, психологічні основи добору та навчання управлінських кадрів.

Предмет досліджень: психологічні аспекти змісту та структури управлінської діяльності; психологічні особливості управління у сфе-рі виробництва, бізнесу, освіти, культури; психологічні особливості стилів управління; психологічні основи прийняття управлінських рішень; закономірності взаємодії та ділового спілкування керівника з підлеглими; психологічні умови попередження та розв’язання кон-фліктів у трудовому колективі; формування сприятливого соціально-психологічного клімату в трудовому колективі; психологічні критерії та методи добору управлінських кадрів.

Висновок.

Психологія наукової творчості. Психологія науки — галузь пси-хології людської діяльності, що вивчає психологічні фактори на-укової діяльності з метою підвищення її ефективності.

Предмет досліджень: зв’язок психології науки з наукознавством (логікою науки, історією науки, соціологією науки, організацією науки, етикою науки); психологічні механізми виробництва наукових знань в умовах індивідуальної і колективної діяльності; психологічна підготовка наукових кадрів; діагностика формування відповідних особистісних якостей і установок; вікова динаміка наукової твор-чості; психологічні аспекти наукових комунікацій, сприйняття та оцінка нових ідей; діяльність, спілкування та міжособистісні сто-сунки вчених в організаціях і колективах різного типу, що мають як формальний (юридичне узаконений), так і неформальний (на-укова школа, «невидимий коледж») статус.

Первісне суспільство | Стародавній світ | Середні віки

Ситуативне визначення вчинку.

Приєднання людини до світу як опори буття

ситуація значень | ситуація конфлікту | ситуація колізії

Екзистенціальний принцип у психології

анімізм | відособлення психічного | теологічний антропологізм

Фаталізм | Магія | Табу і оргіастична розкутість поведінки |

Психологія вчинку-ритуалу | Нірвана, поглад до чуттєвості і уникання страждання |

Мікрокосм і макрокосм |

Душа і Бог |

Психіка як образ буття | Категоріальна сума схоластичної психології

народні вірування,

міфи,

легенди |

Конфуцій

Лао-Цзи

Упанішади

Будда

Демокріт

Платон

Арістотель

Цицерон

Плотін | Августин

Григорій Нисський Немесій Емесський Абеляр

Данте

Фома Аквінський

Самопізнання

відчуження самосії | освоєння самості | пізнання самості

проекція на зовнішній світ |

уявлення про генія і демона |

людина — міра всіх речей, аналог великого світу, рівень досконалості

міфологічна психологія |

філософська психологія

Відродження |

Бароко (Анти-Ренесанс) |

Просвітництво

Мотиваційне визначення вчинку.

Індивідуальна самодостатність людини перед світом

мотивація як така | боротьба мотивів | прийняття рішення (мета)

Феноменологічний принцип у психології

«Я» та «інший» |

стражденність і самодостатність психічного | паралогізм інтелектуального і морального

Психологія титанізму | Фаустівська психологія (діалектика добра і зла) |

Гуманістична психологія | Рефлекторний принцип у психології | Монадологічний принцип у психології | Самопзнання як самостворення людини |

Емотивістична психологія |

Інтелектуальна психологія |

Волюнтаристична психологія

Ібн Сіна

Авероес

Піко делла Мірандола

Лоренцо Валла

Беме

Еразм

Роттердамський Гокленіус

Н. Кузанський

Рабле

Сервантес

Шекспір | Декарт

Спіноза

Локк

Лейбніц

Берклі

Гоббс Паскаль

Мальбранш

Шефтсбері

Гізель

Я перський |

Гельвецій

Дідро

Руссо

Кант

Гегель Фейербах

Кониський

Радищев

Сковорода

Самопізнання

відчуження самості | освоєння самості | пізнання самості

творчий універсалізм та індивідуалізація, розвиток і утримання суперечності духу | рефлекторний автома-тизм, людина як монада, "очерет на вітрі" | творчі здатності, недос-коналість, відкритість і закритість людської пси-хіки як системи

філософська психологія

Психологія XIX— XX ст.

Дійове визначення вчинку. Освоєння людиною світу

мета дії | засіб дії | спосіб (образ) дії

Принцип індивідуалізації у психології

біологічні і соціальні фактори, становлення і функціонування психіки

адаптація | творчість | особистість

Еволюційна психологія |

Психологія свідомості |

Психологія народів | Суб’єктівістська психологія творчості | Емпірична психологія творчості | Психологія творчої індивідуальності | Принцип цілісності психічних проявів | Принцип антагонізму шарів психічного | Психологія життєвого та творчого шляху особистості

Спенсер

Дарвін

Сеченов

Рібо

Вундт

Джеме

Бергсон

Леві-Брюль

Фрезер

Афанасьев | Потебня

Веселовський

Франко

Бердяев | Уотсон

Скіннер

Фрейд

Юнг

Келер

Фромм

Піаже

Бехтерев

Павлов

Виготський

Узнадзе

Рубінштейн

Самопізнання

відчуження самості |

освоєння самості |

пізнання самості

біологічне, фізіологічне, соціальне, кібернетичне, техніцистичне, речі як міра людини |

продуктивна діяльність — моральна, художня, наукова, технологічна |

моделі світу і людини та їхній феноменологічний рух: окремого індивіда — особистість, характер, жит-тєвий і творчий шлях; своєрідність вираження вселюдського

наукова психологія

A — цикл пізнавальній дій дослідника щодо предмета досліджен-ня; В — цикл перетворююча дій дослідника щодо психологічно-го явища, відображеного в предметі; С - загальний цикл дослід-ницьких дій психолога щодо психологічних явищ світу

Література.

Л.Хьелл, Д.Зиглер “Теории личности”. Санкт-Петербург, 1999.

Р.Робертсон «Введение в психологию Юнга». Ростов-на-Дону, 1999.

З.Фрейд “Аналитическая психология. Прошлое и настоящее”. М, 1995.

Р.С.Немов “Психология” 2 тома М., 19994.

В.Г.Казаков, Л.Л.Кондратьева “Психология”. М., 1989.

В.А.Крутецкий “Психология”. М., 1986.

В.С.Лозниця “Психологія і педагогіка”. К., 2000.