коефіцієнт кореляції Пірсона (для кількісних даних), тобто його абсолютна величина відображає міру взаємозв’язку, а знак – напрям зв’язку (пряма або зворотна кореляція).
Для практичного обчислення ймовірностей використаємо частотне відношення (кількості сприятливих спроб (пар) до кількості усіх пар)
, (5.6)
а результати оформимо у вигляді , де у чисельнику наведено теоретичні ймовірності, а в знаменнику – кількості пар даних для суміщення подій, які стоять на перетині відповідного рядка і стовпця, причому стовпець і рядок “Разом” містять суми цих кількостей:
(5.7)
Оцінку коефіцієнта кореляції знаходимо так:
. (5.8)
Таблиця 5.1
Результати обчислення коефіцієнта кореляції дихотомічних даних
Подія, наявність ознаки | Разом
Разом
7. Референтометрія та методика знаходження ЦОЄ групи
Референтометрія один із соціометричних методів, спрямований на виявлення референтності членів групи для кожного індивіда, який входить у цю групу. Референтометрія включає дві процедури: попередня (допоміжна) являє собою з'ясування за допомогою опитувального листка позицій (оцінок, відносин, думок) кожного члена групи з приводу значущого об'єкта, події або людини. Друга процедура виявляє особистостей, позиція яких відображена в опитувальному листку, є найпривабливішою та найцікавішою для інших піддослідних. Даний метод дає змогу виявити мотиви міжособистісних відносин та вибору, переваг у групі. Дані, отримані за допомогою референтометрії, опрацьовуються математично і можуть бути виражені графічно
8. Спостереження, як метод психологічного дослідження
Метод спостереження – один із випробуваних методів, яким користуються природничі та суспільні науки. Він може застосовуватися самостійно і в поєднанні з іншими методами.
Спостереження як метод передбачає цілеспрямоване, за попередньо розробленим планом, фіксування таких явищ, які цікавлять дослідника практичної діяльності. На відміну від інтерв’ю та анкетування спостереження не залежить від уміння, знань чи готовності людини дати достовірні відповіді. Воно не потребує і активного співробітництва дослідника з собою, тому не зустрічає відмов. Нарешті, воно більш об’єктивно відображає дійсність, адже набагато важче незвично поводитися, аніж дати незвичну відповідь. Цей метод широко застосовується у дослідженях різних явищ суспільного життя, зокрема під час вивчення психологічного взаємовпливу людей у процесі колективного обговорення проблем на зборах у ході дискусій. За його допомогою можна також вивчати вплив на аудиторію лекції, бесіди, вистави. Спостреження дає змогу одержати цікаві відомості про людину: манеру її поведінки, характер взаємовідносин з іншими людьми, особливості її спілкування.
При використанні спостереження як одного з головних емпіричних методів соціально-педадогогічних досліджень необхідно забезпечити:
чітке визначення мети спостереження та узгодження її з метою дослідження;
мотивовваний вибір об’єкта, предмета й ситуації;
вибір найдоцільніших сособів спостереження за певною схемою;
планомірне проведення спостереження за певною схемою;
перевірка результатів спостереження щодо їхньої обгрунтованості та надійності.
Завданнями спостереження можуть бути попереднє вивчення об’єкта, висунення гіпотези, її перевірка, уточнення результатів, одержаних за допомогою інших методів. Об’єктами спостереження залежно від мети та завдання дослідження є окремі особи в різних ситуаціях спілкування, великі чи малі групи, спільності.
Предметом спостереження є вербальні та невербальні акти поведінки окремої людини, групи або кількох груп у певному соціальному середовищі та ситуації.
Аби полегшити процес спостереження, соціологи використовують контрольний список об’єктів і фактів соціальної ситуації, які слід мати на увазі.
Наприклад, під час вивчення навчально-виховного процесу такими контрольними об’єктами є:
Суб’єкти навчально- виховного процесу: учні і вчителі, їх коротка характеристика.
Форми взаємодії між об’єктами. Засоби впливу. Види соціальної діяльності дітей.
Взаємини між суб’єктами в кожній групі. Наслідки усталених стосунків.
Стимули і мотиви діяльності суб’єктів навчання і виховання.
Повторюваність тих чи інших явищ.
Відхилення від звичайної поведінки.
Протиріччя у словах і вчинках.
Індивідуальні особливості педагогів і дітей.
Місце дитини у колективі.
Суттєві помилки у навчально-виховному процесі.
Спосіб спостереження визначається завданням, об’єктом, ситуацією і характером взаємодії між спостерігачем та об’єктом спостереження.
Розрізняють включне і невключне, відкрите і приховане, природне і лабораторне спостереження.
Включне спостереження означає, що експериментатор сам не певний час стає членом тієї групи, яка є об’єктом дослідження. Обов’язковою умовою такого спостереження вважається те, що експерементатор є для інших індивідів рівноправним члеом групи.
Значно частіше використовується невключене спостереження – спостереження “збоку”, коли дослідник не належить до учасників групи. Це самостійний прийом дослідження для уточнення і конкретизації гіпотез, визначення методів основного дослідження.
Залежно від позиції дослідника спостерігача щодо об’єкта розрізняють відкрите і приховане спостереження. Найпоширенішим є відкрите спостереження, коли піддослідні знають про те, що за ними спостерігають. Приховане спостереження передбачає, що піддослідні не підозрюють, що хтось спостерігає за їхньою діяльністю. У цьому випадку можуть використовуватися спеціальні записуючі пристрої: магнітофони, відеокамери.
Особливості організації експеременту визначають форму спостереження: до природного спостереження вдаються під час вивчення реальних соціальних процесів і явищ, до лаборатоного-для дослідження явищ в експериментальних умовах.
Важливою також є проблема вибору одиниць спостереження. Вона може бути розв’язана тільки окремо для кожного конкретного випадку за умови врахування предмета дослідження. Одиницями спостереження можуть бути, наприклад, кількість звернень до колеги за допомогою, а під час проведення культуно-масовго заходу – сміх, аплодисменти.
Одним із варіантів методу спостереження є опис значущих ситуацій. Суть його полягає в тому, що для розуміння особистісних чи групових характеристик винятково важливе значення може мати те, як особистість або група поводять себе в незвичайних ситуаціях, як реагують на них, знаходять шляхи розв’язання проблем і конфліктів, що спричинили такі ситуації. Цей метод дає ефект під час вивчення особливостей колективу і взаємовідносин його членів.
Метод спостереження порівняно з іншими методами соціальної психології має низку переваг. Він, зокрема, дає змогу фіксувати події в момент їх перебігу, а також одержувати інформацію про дії індивідів незалежно від їх установок на “бажану” поведінку.
Але, незважаючи на широке використання, метод спостереження має й деякі недоліки. Серех них