Старший шкільний вік – початкова стадія фізичної зрілості та одночасно стадія завершення статевого розвитку.

У фізичному відношенні це період спокійного розвитку.

1.2. Професійне самовизначення старшокласників.

Модель самовизначення учнів у старших профільних класах може бути реалізована лише за умови:

консолідації зусиль учнів і педагогів у прийнятті й здійсненні супроводу;

при організації освітнього процесу істотною є постановка діяльності (зокрема, дослідницької й проектної), що є ключовою умовою розвитку універсальних компетенції й навичок;

за відмови від тоталітарного виховання “за зразком” на користь створення збагаченого освітнього середовища, що супроводжує індивідуальний розвиток і самовизначення дитини й підлітка (Таблиця 1).

Таблиця 1

Структура моделі самовизначення старших школярів

Самовизначення | Ознаки самовизначення

Життєве | Особисте і сімейне благополуччя

Здоров’я особисте й близьких

Прагнення повноцінного життя й долучення до культури

Якість життя (достаток, відпочинок, дозвілля)

Добропорядність і охайність життя

Збереження й збільшення матеріальних, духовних і культурних цінностей родини, роду й народу

Ефективність як працівника

Суспільне й культурне призначення

Виховання майбутніх дітей

Валеологічне | Фізичні можливості й стан здоров’я

Психічне здоров’я

Генетична спадщина

Звички, схильності

Знання превентивної медицини

Когнітивне | Ступінь і якість оволодіння змістом середньої освіти

Широта світогляду

Коло читання

Доступність інформаційних ресурсів

Коло спілкування

Потреби в додатковій освіті

Моральне | Практична реалізація життєвих планів

Пошук відповіді на запитання: “Ким бути?” і “Яким бути?”

Співвідношення між реальним та ідеальним “Я”

Уявлення про себе в минулому, сьогоденні й майбутньому

Аномальна емоційно-психологічна симптоматика

Акцентуації характеру

Відносна стабілізація внутрішнього й зовнішнього життя

Професійне | Схвальна сфера професійної діяльності

Уявлення про світ праці й професій

Характер і умови майбутньої трудової діяльності

Кращі професії й спеціальності

Траєкторії одержання професії й спеціальності

Особистості професійно-важливі риси

Підготовленість до здобуття професійної освіти

Досвід продуктивної роботи

Соціально-економічне | Законослухняність і соціальна безконфліктність

Громадська активність

Ступінь особистої вол

Соціальний статус

Гендерні аспекти

Найманий робітник

Приватний підприємець

Громадянство

Домагання щодо оплати праці

Зайнятість професійною роботою

Технологічне | Виконання тонких операцій ручними інструментами

Керування машинною технікою

Виконання й розуміння креслень, схем, графіків

Володіння побутовою й офісною технікою

Види супроводу самовизначення школярів.

Супровід самовизначення підлітків передбачає педагогічне, психологічне й гуманітарно-соціальне забезпечення [21].

У таблиці 2 вказано: якщо супроводжувати, то куди й до чого, а також подано ситуації індивідуального самовизначення, що потребують професійної підтримки з боку всіх суб’єктів освітнього середовища.

Таблиця 2

Супровід

Педагогічний | Психологічний | Гуманітарно-соціальний

Культивування схильностей і задатків | Діагностика | Післяшкільні плани

Ключові компетенції | Вікові кризи | Використання й доповнення потенціалу родини

Індивідуальні освітні траєкторії

Інформаційне забезпечення індивідуальних освітніх траєкторій

Технологічні й професійні проби

Індивідуалізація педагогічних технологій

Індивідуальні освітні запити

Творчі конкурси, олімпіади

Світогляд

Коло читання

Допитливість

Розширення креативного поля

Патріотизм

Відкритий розум | Образ “Я”

Корекція самооцінки

Ділові й вольові риси особистості

Психологічне консультування

Інтимно-особистісні стосунки

Психологічний комфорт

Самоідентифікація

Емпатія

Комунікабельність

Толерантність

Конфліктні ситуації

Стресостійкість психіки | Життєві плани й спрямування

Ціннісні орієнтації

Прийнятий бізнес дітей і підлітків

Гранти, стипендії

Правове консультування

Трудові об’єднання школярів

Дозвілля, відпочинок

Прийом до ВНЗ

Волонтерство

Здоровий спосіб життя

Міжнаціональні стосунки

Громадянська позиція, соціальна активність

За ступенем сформованості професійних планів визначають школярів, які:

Вже визначили своє майбутнє покликання. Вони мають потребу в тому, щоб їм було вказано шляхи подальшого здобуття освіти, вибору навчального закладу, в якому можна здобути спеціальність, перспективи роботи. Іноді необхідно підказати шляхи самовиховання, самоосвіти, підготовки себе до опанування професії.

Не знають, куди йти вчитися або працювати, не мають конкретних життєвих професійних планів. Ця категорія учнів має потребу в роботі з професійної освіти. Ознайомлення з різними професіями й спеціальностями допомагає їм визначити своє майбутнє. У роботі з учнями можна застосовувати анкети на виявлення інтересів, результати яких можуть бути першим кроком для наступного самовизначення й допоможуть школярам звузити сферу вибору й зорієнтуватися в розмаїтті професій.

Обрали свою майбутню професію, але з певних причин опанування професії або істотно обмежене для них, або зовсім протипоказане (за станом здоров’я, за наявності суттєво завищеного рівня домагань, за неадекватної самооцінки). Учням необхідна робота з переорієнтації. Завданням діяльності шкільного психолога має стати визначення системи педагогічних і психологічних впливів на школяра з метою його переорієнтації. Переорієнтація передбачає вирішення підлітком досить складного протиріччя між власним бажанням, з одного боку, і неможливістю (або обмеженістю) займатися цією діяльністю – з іншого [3].

Обрали одразу кілька професій, часто протилежного характеру. Ця чисельна група учнів характеризується тим, що у визначенні свого професійного вибору школярі орієнтуються винятково на поради й думки товаришів і оточення, не замислюючись над своїми можливостями та перевагами професії.

Вибір професії завжди пов'язаний з такими категоріями, як можливості й потреби, інтерес і мета, такими факторами, як нахили й мотивація, передбачення результатів ухвалених рішень [28].

Висновок до РОЗДІЛУ І

Юність – це перехід від фізіологічної зрілості до зрілості соціальної, змістом якої є включення старшокласника до дорослого життя, засвоєння тих норм та правил, які існують у суспільстві. Соціальна зрілість в наш час настає пізніше, тому що необхідно значно більше часу для отримання необхідної освіти.

Думки й поради бувають суперечливими, тому професійне самовизначення цих учнів стає надзвичайно складною справою. Саме такі школярі найбільше потребують допомоги з боку шкільного психолога. Основною метою роботи шкільного психолога з учнями є не тільки вирішення протиріч, а й здійснення стійкого й цілеспрямованого професійного вибору.

Для того, щоб вибір професії був свідомим і вільним, необхідно враховувати принаймні три фактори: інформованість (орієнтування) школярів про світ професій, знання своїх особистісних можливостей, уміння співвідносити особистісні риси з вимогами до професії або спеціальності.

РОЗДІЛ ІІ Емпіричне дослідження проблеми професійного самовизначення старшокласників.

2.1. Організація та методика дослідження.

Для дослідження професійного самовизначення старшокласників я обрала тест професійної спрямованості особистості (метод Дж. Холланда) та діагностику професійних уподобань особистості.

У методиці Дж. Холланда запропоновано різні професії, спеціальності, характеристика професійного середовища та професійних типів людей.

Люди переважно прагнуть знайти середовище і професію, які допомогли б їм найкраще розкрити свої здібності, виразити свої інтереси, ціннісні орієнтації [9].

Дж. Хол