Мета: дослідити професійне середовище певної особи.

Обладнання: аркуш паперу, в якому у рядок записані такі літери-коди: РІСКАП, ручка.

Хід роботи: У таблиці 1 (додаток) наведено 42 пари різних професій. Кожна спеціальність позначена певною літерою (кодом-шифром). З кожної пари необхідно обрати одну спеціальність, яка вам більше до вподоби, і зафіксувати свій вибір на підготовленому аркуші паперу позначкою напроти коду цієї професії.

Коли вибір зроблено, ще раз переконайтесь, що загальна їх кількість становить 42. Тепер підрахуйте кількість виборів за кожною літерою. Запишіть ці числа. Це так звані “сирі” (початкові) бали. У таблиці 2 (додаток) їх необхідно перевести у стандартні бали.

Група, яка досліджувалась, складалась з 23 чоловік. Це учні 11-го класу.

У діагностиці професійних уподобань особистості потрібно прочитати запропоновані висловлювання, які необхідно оцінити за трьома критеріями. Перший критерій характеризує вашу підготовленість, уміння щось робити або наявність здібності, другий – ваше ставлення до певного виду діяльності; третій – ваш намір присвятити себе цій професії [22].

Кожний з цих критеріїв формулюється в такий спосіб:

“я вмію” або “я міг би”;

“мені подобається”, “я хотів би”;

“я маю намір”.

Якщо ви вважаєте, що варіант висловлювання свідчить про вашу підготовленість, ставлення або намір, дайте відповідь “так”, у протилежному випадку – відповідь “ні”.

Необхідно дати відповідь на всі висловлювання.

Час діагностики необмежений.

Мета: дослідження професійних уподобань особистості.

Обладнання: бланк відповідей (таблиця 3 (додаток)), ручка.

Хід роботи: прослухавши запропоновані висловлювання і оцінивши його за трьома критеріями, заносимо “+” чи “–” у бланк відповідей.

Обробка результатів здійснюється за 5 шкалами Дж. Холланда. Кожна позитивна відповідь, позначена знаком “+”, еквівалентна одному балу. Підрахунок результатів здійснюється диференційовано за шкалами (1 – уміння, 2 – ставлення, 3 – намір) у кожному типі професій. Потім обчислюється підсумковий бал за кожною шкалою (З, Т, П, Х, Ч). І результати фіксуються у бланк відповідей.

Найкраща для випробуваного сфера діяльності (або кілька сфер) визначається за найбільшою сумою балів. Якщо виявиться, що в кількох стовпчиках суми балів близькі або однакові, перевага віддається тій групі професій, у якій оцінки за другим і третім параметром максимально близькі до оцінок за першим параметром (уміння).

2.2. Інтерпретація отриманих діагностичних даних.

Згідно методики Дж. Холланда ми визначили, що з 23 учнів 11-го класу:

12 належать до конвенційного типу професійної спрямованості;

9 до соціального;

5 до артистичного;

3 до підприємницького;

2 до інтелектуального;

1 до реалістичного.

(Протокол психологічних досліджень у додатках).

Також за допомогою характеристики різних професійних середовищ, учні могли поглянути скільки балів набрали за кожним з них і оцінити їх:

9-12 балів – великий інтерес до професій цього напрямку. Можливо, саме з цими спеціальностями буде пов’язане ваше майбутнє.

7-8 – підвищений інтерес. Будьте уважні до характеристики та вимог цього професійного середовища – у вас є до нього певне тяжіння.

5-6 балів – інтерес середній. Мабуть, і задоволення від роботи в умовах цього професійного середовища буде посереднім.

4 та нижче балів – у вас не виявлено зацікавленості працювати в умовах цього професійного середовища. В чому річ? Можливо, наступні тести допоможуть вам відповісти на це запитання. А ще краще звернутися по консультацію до психолога-консультанта.

За допомогою діагностики професійних уподобань ми побачили, що з 26 учнів 9-го класу:

9 належить до конвенційного типу професійних уподобань;

8 до артистичного;

8 до соціального;

5 до підприємницького;

4 до реалістичного.

(Протокол психологічних досліджень у додатках)

Шкала оцінок для визначення типу професії:

0-4 бали – відсутність виразності професійних здібностей;

5-10 балів – низький рівень виразності професійних здібностей;

11-14 балів – середній рівень виявлення професійних здібностей;

15-30 балів – високий рівень виразності професійних здібностей.

Висновок до РОЗДІЛУ ІІ

Отже, за допомогою тесту професійної спрямованості особистості ми визначали до якого типу професійного середовища, та які професійні уподобання належали учням.

Отримавши дані, ми можемо побачити, що найбільше учнів обрали конвенційний тип професійного середовища.

Це середовище характеризується розв’язанням завдань, що потребують здібностей до обробки конкретної рутинної і знакової інформації. Це переважно робота з документами, цифрами, фактами, банками даних тощо. Робота потребує точності, ретельності.

Професії: бухгалтер, ревізор, податковий інспектор, фінансист, оператор ЕОМ тощо.

До соціального належать такі професії як: соціолог, педагог, психолог, лікар, адвокат, соціальний працівник, профконсультант тощо.

До артистичного: диригент, музикант, художник, актор, журналіст, скульптор, дизайнер.

До підприємницького: бізнесмен, брокер, спеціаліст з реклами, організатор подорожей, постачальник, страховий агент.

До реалістичного: механік, зоотехнік, водій, інженер, агроном, машиніст, електрик тощо.

До інтелектуального: геолог, ботанік, хімік, учений, редактор, фізик.

ВИСНОВОК

Вибір професії у нашому житті один з найважливіших. Чому? Тому що ти шукаєш себе, визначаєш ту сферу, якій віддаватимешся повністю.

Саме в старшому шкільному віці учні шукають смисл життя, їх цікавлять тільки ті предмети, які будуть їм потрібні у подальшому житті. Вони ставлять перед собою певну мету, ціль, для того, щоб досягти її.

Мотив досягнення – це загальна риса особистості, яка виявляється у прагненні до успіху, бажанні досягти високих результатів і відчувати задоволення при цьому.

Старшокласники повинні бути психологічно готовими до дорослого життя.

Поняття “психологічної готовності” передбачає у даному випадку наявність потреб та здібностей, що дозволяють випускнику школи реалізувати себе у професійній діяльності, громадському житті, майбутньому сімейному житті.

Сформувавшись, ці якості утворюють психологічну базу для соціального та особистісного самовизначення школярів – центрального новоутворення раннього юнацького віку.

Головною ознакою цього періоду є потреба юнака зайняти внутрішню позицію дорослої людини, вибрати професію, усвідомити себе членом суспільства, виробити