Курсова робота - Проблема психічного розвитку дитини і дорослої людини
42

і запропоновані ними класифікації життєвих криз можна об’єднати в одну більш менш повну:
      – вікові (нормативні кризи) – криза ознак трьох років, підліткова криза, криза тридцяти років, криза “середини” життя тощо;
      – за критерієм тривалості: мікрокризи – кілька хвилин; короткочасні – близько чотирьох – шести тижнів; довготривалі – до одного року;
      – за критерієм результативності: конструктивні, деструктивні;
      – за діяльнісним критерієм: криза операційного аспекту життєдіяльності: “не знаю, як жити далі”; криза мотиваційно – цільового аспекту: “не знаю, для чого жити далі”; криза смислового аспекту: “не знаю, навіщо взагалі жити далі”;
      – за критерієм детермінованості: кризи, викликані інтрапсихічними чинниками; кризи, викликані ситуаційними чинниками;
      – за критерієм складності: прості кризи, викликані однією подією; багатовимірні кризи, що торкаються майже всіх аспектів індивідуального життя людини [6].
      Існують різні погляди щодо самої природи виникнення і перебігу жиитєвої кризи. Одні вчені вважають, що життєва криза виникає як емоційна реакція людини на загрозливу ситуацію, коли виникають суттєві перешкоди у процесі досягнення. Життєво важливих цілей, котрі неможливо подолати звичним способом (Ліндеман, Каплан); Криза на думку інших вчених може виникнути і в умовах котрі зовні виглядають ніби цілком мирно. Проте існують ситуації, які є кризовими для всіх або більшості людей. До таких науковці відносять: вступ дитини до дитячого садка, до школи, підлітковий вік, закінчення школи, початок трудової діяльності, народження дитини в сім’ї, вихід на пенсію тощо. Такі ситуації, закономірно змінюючи одна одну протягом життя кожної людини, визначаються як кризи розвитку, на відміну від так званих випадкових криз: безробіття, стихійного лиха, інвалідності, іміграції тощо. Саме в такі періоди життя висуває до людини найбільші вимоги.
      На думку психологів наслідки криз можуть бути різними, як негативні, так і позитивні. Зрештою криза постає водночас і як загроза для особистості, і як можливість для її росту.
      Загалом життєва криза – це складний феномен індивідуального життя людини, яка має ряд особливостей серед яких найважливішими, на наш погляд, є наступні:
      – у круговій ситуації порушується вся система самоорганізації (індивід потрапляє в ситуацію, де панують емоції);
      – влада негативних емоцій гальмує і створює труднощі для пошуку основної суперечності життя в період кризи та іншої особливості.
      У процесі проходження всіх критичних життєвих ситуацій можна виділити: рівень захисту, рівень адаптації до ситуації; рівень оволодіння ситуацією [5,c.163].


      3.Критичні періоди в дитячому і юнацькому віці: їх прояви та особливості протікання.
      Найбільший внесок у дослідженні критичних періодів у дитячому віці зробив відомий вітчизняний психолог Л. С. Виготський [1].
      Л. С. Виготський вводить поняття про два типи вікових періодів (віку) – критичний і стабільний. У відносно стабільному періоді дитина розвивається в основному в результаті мікроскопічних змін її особистості, які нагромаджуються до певного рівня, а потім в результаті стрибка з’являється певне вікове новоутворення.
      Стабільні періоди вивчені значно повніше, ніж критичні. У період кризи розвиток набирає стрімкого, іноді катастрофічного характеру, який Виготський порівнює з революційними змінами. Стабільний період характеризується гармонією між середовищем і ставленням дитини до нього, критичний – дизгармонією, суперечністю. Розвиток у стабільний період сприяє розвитку нової структури особистості – новоутворення. Це порушує гармонію між дитиною і оточуючим середовищем. Виникає суперечність, яка свідчить, що підростаюча особистість переростає спосіб свого існування. Вона прагне перейти на наступну вікову сходинку, а соціальні умови утримують її на попередній стадії. Виникає криза.
      Л.С.Виготський вважав, що переломні, критичні періоди в житті дитини (він їх також називав кризами) обумовлені внутрішньою логікою самого процесу розвитку. Вчений виділив п’ять таких періодів:
      Криза новонародженості відокремлює ембріональний період розвитку дитини від періоду немовляти.
      Криза одного року відокремлює період немовляти від раннього віку.
      Криза трьох років є перехідним періодом від раннього до дошкільного віку;
      Криза семи років є з’єднуючою ланкою між дошкільним і шкільним віком.
      Криза тринадцяти років співпадає з переломом розвитку при переході від шкільного до пубертатного віку (1972).
      За Л.С.Виготським, у критичні періоди виникають такі новоутворення, які не зберігаються у наступному віці, а лише беруть участь у розвитку, що приводить у стабільні періоди до більш стійких новоутворень.
      Розвиток у критичних періодах часто супроводжується більш або менш гострими конфліктами дитини з оточуючими. Дитина стає відносно важковиховуваною, тобто іншою по відношенні до самої себе попередньої. Останнє означає, що особливості поведінки не можуть виступати ознакою кризи. Лише при виявленні змін у поведінці (як правило в сторону її погіршення) можна ставити, і то лише як гіпотезу, діагноз – криза. Криза не є одномоментним актом. Л.С.Виготський ввів поділ критичного віку на передкритичну, власне критичну і посткритичну фази. У першій фазі виникає суперечність, у другій – суперечність загострюється і досягає кульмінації, а в третій фазі відбувається розв’язання суперечності через виникнення нової соціальної ситуації розвитку, тобто через налагодження нової гармонії між дитиною і середовищем.
      Слід підкреслити, що змістом кризи психічного розвитку є суб’єктивація новоутворення стабільного періоду. Тобто виникнення новоутворення проходить два етапи: формування (в стабільний період) і суб’єктивація (в критичний період). Під суб’єктивацію розуміють перетворення новоутворення в здібність самого діючого суб’єкта.
      Описуючи кризові періоди розвитку, Л.С.Виготський підкреслює, що зовні вони характеризуються рисами, протилежними до стабільних періодів. А саме;
      межі, які відокремлюють початок і кінець криз від суміжних періодів, вкрай нечіткі. Криза виникає непомітно, її початок і кінець важко діагностувати;

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13