У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


/>       як правило в середині критичного періоду спостерігаються його кульмінація, наявність якої відрізняє даний період від інших;
      у поведінці дитини відбуваються різкі зміни, вона стає важковиховуваною. Дитина ніби випадає з системи педагогічного впливу, знижуються шкільна успішність, інтерес до занять. Можливі гострі конфлікти з оточуючими.*-+
      Конфлікт розглядається як необхідна умова розвитку дитини в період кризи. Він дозволяє дитині і оточуючим її дорослим максимально оголити власні позиції. Позитивний смисл конфлікту полягає в першу чергу у тому, що дитина на цьому етапі сама розкриває свої власні можливості, розуміє неможливість прямого втілення ідеальної (ідеалізованої) форми в реальне життя (М.Г.Єлагіна, Т.В.Гуськова). Підростаюча особистість повинна відчути межу своїх можливостей, зокрема у формі міри своїх свобод.
      Більш грунтовний аналіз дозволив виявити глибинні особливості у поведінці дітей в період кризи, а саме;
      розвиток, на відміну від стабільних періодів, здійснює скоріше руйнівну, ніж прогресивну роботу;
      прогресивний розвиток особистості у цей період гасне, тимчасово призупиняється; на ширший план виходять процеси згортання, розпаду і розкладу того, що утворилося на попередньому (стабільному) періоді;
      дитина не стільки здобуває, скільки губить, втрачає з одержаного раніше; форми зовнішніх інтересів, що сформувалися раніше, розпадаються.
      Всі ці особливості пояснюють той факт, що кризи описуються, як правило, з негативної сторони. Разом з тим, на думку Л.С.Виготського криза є єдністю процесів створення і руйнування, безперервності і перервності.
      Слід зауважити, що ряд науковців не у всьому погоджувалися з Л.С.Виготським. Зокрема, О.М.Леонтьєв вважав, що криза є болючим, гострим періодом у розвитку і не є обов’язковим симптомом переходу від одного стабільного періоду до іншого, що неминучими є не кризи, а переломи, якісні зрушення у розвитку. Криза, за О.М.Леонтьєвим, є свідченням того, що перелом не відбувся своєчасно.
      Важливе місце у психології вікових криз займають праці Л.І.Божович, Т.В.Драгуновой, Д.Б.Ельконіна, К.М.Поліванової та ін.
      Загалом існують дві принципові позиції у розумінні критичного періоду:
      . Визнання критичних періодів необхідним моментом розвитку (позиція Л. С. Виготського, Д. Б. Ельконіна і ін.). За Л. С. Виготським криза – це природній і закономірний етап розвитку, в ході якого відбувається кардинальна і бурхлива перебудова соціальної ситуації розвитку, що склалася, і формування центрального новоутворення віку. Вчений робить акцент на психологічних механізмах розвитку. [3]
      .Визнання необхідності якісних змін у розвитку, переходу до нової системи взаємин. При цьому акцент робиться на зовнішніх, соціальних умовах, а не психологічних механізмах розвитку (позиція О. М. Леонтьєва, Л. І. Божович та ін.)
      У психологічній літературі, дякуючи працям Л. С. Виготського та його послідовників, грунтовно описані кризи дитинства (1,3,7,13,17 років). Як показують дослідження і практичний досвід, найболючішими є криза трьох років і підліткова криза, важливою є криза семи років, оскільки вона тісно зв’язана з психологічною готовністю дитини до навчання у школі. Розглянемо їх:
      а)Криза трьох років
      Криза трьох років є межею між раннім і дошкільним віком. Це й руйнування, перегляд старої системи соціальних взаємин, криза виділення свого Я. (Д. Б. Ельконін) Зміна позицій дитини, зростання її самостійності і активності вимагають від близьких дорослих своєчасної переорієнтації. Якщо нові взаємини з дитиною не налагоджуються, ініціатива не заохочується, самостійність постійно обмежується, то у дитини виникають кризові явища, які проявляються у взаєминах з дорослими (іноді і з ровесниками).
      Л. С. Виготський слідом за Ельзою Келер описав сім симптомів кризи трьох років [3].
      1. Негативізм. Це негативна реакція, зв’язана зі ставленням однієї людини до іншої. Дитина взагалі відмовляється підкорятися певним вимогам дорослих.
      2. Впертість – це реакція на своє власне рішення. Наполягання на своїй вимозі, на своєму рішенні. Її не слід плутати з наполегливістю.
      3. Строптивість. Дуже близька до негативізму і впертості, але має специфічні особливості. Вона є безосібною. Це протест проти порядків, які існують вдома.
      4. Свавілля. Прагнення до емансипації від дорослого. Дитина сама хоче щось робити, прагне до самостійності. Правда, можливості її відстають.
      5. Знецінювання дорослих. Дитина може близьким їй людям (бабусі, мамі) сказати: “Ти дурна”, “Ти свиня” тощо.
      6. Пост- бунт. Постійні сварки з батьками, ситуація “війни” з оточуючими, конфлікти з ними.
      7. Деспотизм. Дитина проявляє деспотичну владу по відношенню до всього оточуючого, відшуковуючи для цього найрізноманітніші способи.
      При правильному вихованні, коли дорослі своєчасно підмічають можливості дитини, що зросли, а також задовільняють потребу у нових формах діяльності і взаємин з дорослими, період важковиховуваності, безумовно скорочується. Криза трьох років – тимчасове явище, проте новоутворення які з нею зв’язані, – відокремлення себе від оточуючих, порівняння себе з іншими людьми – є важливим кроком у психічному розвитку дошкільника.
      б) Криза семи років
      Під кінець дошкільного віку виникає особистісна самосвідомість як усвідомлення свого місця в системі суспільних взаємин: у три роки – зовнішнє “Я сам”, а в шість років – особистісна самосвідомість. Якщо запитати дитину трьох років: “Ти який?”. Вона відповість: “Я великий”. На це ж запитання дитина шести чи семи років відповість: “Я маленький”. Отже зовнішнє перетворюється у внутрішнє.
      На основі виникнення особистісної свідомості виникає криза семи років. Основними симптомами кризи є:
      . Втрата безпосередньості. Між бажаннями і дією дитини вклиняється переживання того, яке значення ця дія буде мати для самої дитини;
      . Манірність, кривляння, капризування; дитина щось із себе вдає, щось приховує (вже душа закрита);
      . Симптоми “гіркої цукерки”: дитині погано, але вона старається
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13