Управління конфліктами - Гавейна зберігається в таємниці, і відомо тільки, що маестро проповідує метод "нау...

Реферат - Управління конфліктами

Гавейна зберігається в таємниці, і відомо тільки, що маестро проповідує метод "науково-позитивного сприйняття". Він стверджує, що достатньо відповідним чином заставити мозок працювати на добробут фірми і кар'єра Вам забезпечена. А от як це зробити, він вчить на своїх курсах.
Багаточисельні вправи-транси полягають в тому, що курсант закриває очі і уявляє, як його особистість притягує клієнтів і гроші. Маестро стверджує, що найкращих результатів вдається досягти в тих випадках, коли людина займається самонавіюванням, знаходячись у звукоізольованому приміщенні, яке повністю відсікає його від зовнішнього світу. Випускники курсів Гавейна стверджують, що вони повністю позбавилися стресів, песимізму і сумнівів.
Кар'єру на боротьбі зі стресами зробив в Європі Жан Лапікколо, колишній чемпіон Європи з кендо, тобто фехтування бамбуковою палицею, яку держать двома руками. Він організовує антистресові курси для різних підприємств. До речі, один із методів позбавлення від стресу демонструвався по телебаченню в багатьох країнах. Суть його полягає в тому, що курсант стрибає з містка в річку. При цьому до щиколоток його ніг прив'язують еластичні ліани, які зупиняють його політ біля самої води і підкидають знову вгору. Особливо "застресовані" стрибають не в річку, а в прірву. Цей ритуал викликає таке сильне потрясіння нервової системи, що малі буденні стреси відходять на другий план. Нині Лапікколо запрошений працювати із співробітниками компанії "Рено".
Стрес є продуктом реакції "бий-біжи" — примітивного рефлексу, який готовить людину до конфлікту. Коли людина стикається з якоюсь небезпекою або занадто нервовим колегою, її організм виробляє гідрокортизон. Ці гормони допомагають організму швидко включити виконання деяких його функцій, вт. ч. і частину імунної системи, атакож екстрені енергетичні джерела. Ате цей механізм сьогодні народжує додаткові проблеми.
Звернемо увагу на те, що організму шкодить не сам по собі стрес, а його надмірна інтенсивність.
Інстинкт "бий-біжи" не єдине, що ріднить сучасного підприємця і кроманьйонця. Роберт Саполскі зі Стенфордського університету вважає: з підлеглими керівники поводять себе подібно бабуїнам. Саполскі довго вивчав цих тварин, стада яких мають жорстку ієрархічну структуру. В умовах такої жорсткої ієрархії вожаки реагують на стресові ситуації значно
швидше і точніше, ніж "рядові" бабуїни. Він зробив висновок, що стрес менш небезпечний для тих, хто знаходиться "нагорі", ніж тим, хто працює "знизу".
На думку доктора Франсіско Хосе Флорес-Таскона, автора книги "Керівні кадри 2000 року: важкість кардинальської мантії", нема ніяких рокових причин, в силу яких успішно працюючий керівник повинен страждати від стресу більше, ніж його підлеглі. Горе в тому, що багато керівників не вміють знайти в своєму житті баланс між роботою та іншими радощами буття, не вміють "відключатися" від службових проблем.
Щоб послабити або навіть відвернути шкідливі наслідки "керівних стресів", доктор Флорес-Таскон радить дотримуватися дієти, активніше використовувати вільний час, чергувати розумову і фізичну діяльність, і саме головне — уникати крайніх перевантажень в звичайній діяльності.
Симптоми "роботоголізму" поширилися в останні десятиріччя серед управлінських працівників багатьох країн подібно лісовій пожежі. Людей, вражених цим синдромом легко виявити. Це ті, хто постійно поглядає на годинник, хто відчуває себе нещасним, коли повинен відірватися від роботи, хто нездатний відпочити і під час відпустки. "Роботоголізм" дійсно схожий з оп'янінням, діючи як всякий спосіб наркотичного відключення від багатогранного життя.
Небезпека для керівників наступає в той момент, коли в шкалі його життєвих цінностей — наполегливості, амбіції, потребі в почестях і повазі зі сторони оточуючих — починають проходити зміни.
Наслідком цього є втрата самоконтролю, нехтування іншими життєвими обов'язками і навіть виникнення деяких психічних захворювань. Нікому і в голову не прийде підозрювати роботоголіків у хворобі, адже вони, як правило, займають видне становище в суспільстві і подавляють оточуючих власним характером. Манія старанності — їхня характерна риса, але вона не шкодить їхній кар'єрі.
Як і всяка хвороба, стрес начальника піддається лікуванню тим успішніше, чим раніше він буде виявлений. Але провести ранню діагностику може тільки сам керівник.

Причини стресів

Фактори, які зумовлюють стрес, поділяють на дві групи: організаційні та персональні.
Організаційні фактори. Широко поширеною, зрозумілою причиною стресу в організаціях є перевантаження або, навпаки, дуже мале робоче навантаження. Якщо підвищене робоче навантаження відіграє важливу роль у виникненні стресу, то істотне значення має і хронічне робоче недовантаження людини. У цій ситуації людина почуває себе як би не при справах, не знає, куди прикласти свої сили, втрачає почуття своєї значущості і потреби, що позначається на їх моральному настрою і на взаєминах з навколишнім середовищем. Правда, серед керівників виробництва явище недовантаження зустрічається досить рідко, але цілком скидати з рахунків цю причину не можна. Впливають на стрес і різкі зміни навантаження керівників. Це, як правило, пов'язано з посадовим переміщенням, нерідко викликаним станом здоров'я. Зменшення навантаження при такому переміщенні дуже болісно переживається керівниками і часто призводить до виникнення стресу в таких ситуаціях, коли здавалося б, ніяких причин для цього немає. От один із прикладів. Головний технолог великого підприємства за станом здоров'я перейшов на більш спокійну і навіть більш високооплачувану роботу. На посаді головного спеціаліста він майже щодня піддавався стресу. Здавалося б, на новій посаді він повинен був знайти себе і спокійно трудитися. Однак цього не відбулося. Різке зниження навантаження ніби вибило його зі звичної колії, і відчуття своєї непотрібності стало для нього найсильнішим стресором. Інший приклад. Начальник великого цеху, що проробив на цій посаді

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7